- •Содержание : Всесвітня історія хх століття
- •4. Революційний рух в Європі 1918-1923 pp.
- •5. Встановлення більшовицької диктатури.
- •6. Утворення основ післявоєнного світу.
- •7. Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
- •8. Основні ідейно-політичні течії першої половини XX ст.
- •9. Національно-визвольні рухи
- •10. Стабілізація і "процвітання" в країнах
- •11. Світова економічна криза (1929-1933 pp.)
- •12. "Новий курс" ф.Рузвельта
- •13. Великобританія у 30-ті роки.
- •14. "Народний фронт" у Франції
- •15. Встановлення нацистської
- •16. Фашистська диктатура б.Муссоліні в Італії
- •17. Революція 1931 р. В Іспанії.
- •18. Чехословаччина у 20-30-ті роки
- •19. Країни Східної і Південно-Східної
- •20. Проголошення срср і встановлення
- •21. Радянська модернізація срср
- •22. Японія між двома світовими війнами
- •23. Національна революція в Китаї.
- •24. Громадянська війна у Китаї.
- •25. Індія у 20-30-ті роки
- •26. Національні рухи і революції в
- •27. Національні рухи в країнах
- •28. Африка між двома світовими війнами
- •29. Розвиток країн Латинської Америки у 20-30-ті роки
- •30. Освіта, наука і техніка
- •31. Розвиток літератури 20-30-х років
- •32. Мистецтво 20-30-х років
- •33. Утворення вогнищ Другої світової війни.
- •34. Політика "умиротворення" агресора
- •35. Срср у системі міжнародних відносин
- •36. Причини, характер, періодизація
- •37. Напад Німеччини на Польщу й
- •38. Напад фашистської Німеччини
- •1941 Р. Битва за Москву
- •39. Воєнні дії на Східному фронті
- •40. Утворення антигітлерівської коаліції.
- •41. Становище у воюючих та окупованих
- •42. Основні події Другої світової війни
- •43. Визволення країн Центральної
- •44. Висадка союзницьких військ у
- •45. Підсумки Другої світової війни
- •46. Створення Організації Об'єднаних Націй
- •47. Підписання мирних договорів.
- •48. План Маршалла та його значення
- •49. Основні тенденції соціально-економічного
- •50. Сполучені Штати Америки
- •51. Канада
- •52. Великобританія
- •53. Франція
- •54. Німеччина
- •56. Встановлення радянського панування
- •57. Розвиток і криза тоталітарних режимів
- •58. Демократичні революції в країнах
- •59.Тоталітаризм як феномен XX ст., його
- •60. Інтеграція в сучаснім Європі.
- •61. Срср у повоєнні роки
- •62. Відлига. Реформи м.С.Хрущова (1953-1964 pp.)
- •63. "Застій" в економіці срср
- •64. Дисидентство в срср в 70-80-х роках
- •65. Перебудова і розпад (1985-1991 pp.)
- •66. Нові незалежні держави:
- •67. Процес деколонізації після Другої світової війни
- •68. Особливості розвитку країн "третього світу"
- •69. Японія
- •70. Політика реформ у Китаї в 80-90-х роках.
- •72. Боротьба за незалежність і об'єднання в'єтнаму
- •73. Створення держави Ізраїль.
- •74. Трагедія Афганістану
- •75. Іран у повоєнні роки. Ісламська революція
- •76. Країни Африки на шляху незалежного розвитку
- •77. Країни Латинської Америки у
- •79. Міжнародні відносини наприкінці 50-х - у 60-ті роки
- •80. Розрядка 70-х років. Гельсінський процес
- •81. Перехід від конфронтації до
- •82. Основні тенденції розвитку культури
63. "Застій" в економіці срср
(друга половина 60-х - перша половина 80-х років)
З легкої руки російських економістів П.Бунина і Г.Попова наприкінці 80-х років у науковій літературі з'явилися нові терміни для характеристики СРСР 1960-1980 pp. - командно-адміністративна економіка, застій. Малося на увазі, що радянська модель соціалізму на середину 60-х років вичерпала себе і темпи економічного зростання сповільнились. На початку 80-х років вони взагалі стали символічними. Примусові, командні важелі впливу на виробництво тепер мали низьку ефективність. Нових методів господарювання партійно-державне керівництво СРСР побоювалось, справедливо відчуваючи в них загрозу власному існуванню. До 1985 p., початку "горбачовської ери", всі реформи зводились до косметичного ремонту, не зачіпали підвалин соціалізму як суспільного ладу. Якщо М.Хрущов до свого звільнення у жовтні 1964 р. вів бурхливу реформаторську діяльність, обіцяв в недалекому майбутньому великі соціальні блага, комунізм, а М.Горбачов через двадцять років знову почав перебудову, то в другій половині 60-х - першій половині 80-х панувало відносно розмірене, зовні спокійне життя. Застій поширювався на економічну, соціальну, політичну й духовну сфери суспільства, де мав специфічні, далеко не однозначні форми виявлення.
У 60-х роках закінчився екстенсивний етап економічного розвитку СРСР. Переходу до інтенсивних форм господарювання здійснити не вдалося. В СРСР зберігався консервативний, непридатний механізм господарювання. Економічні реформи або зовсім захлинулись, або проводились непослідовно. Заклик органічно поєднати досягнення науково-технічної революції з перевагами соціалізму багато в чому залишився на папері. Численні програми й проекти, п'ятирічні плани на стали тією основою, на якій можна було б оперативно приймати неординарні рішення. Давався взнаки і низький рівень розробки валютно-фінансових проблем. Товарно-грошовим відносинам, ринку тривалий час взагалі не надавали належного значення, підмінюючи їх адміністративними й організаційними заходами. Особиста зацікавленість виробників фактично ігнорувалася. Через непродуману, заідеологізовану науково-технічну політику кінцевий економічний ефект далеко не завжди відповідав докладеним зусиллям, не стимулював творчу працю і зростання рівня кваліфікації. Насиченість спеціалістами з вищою або середньою спеціальною освітою і надто повільне зростання продуктивності праці свідчили про нераціональне використання кадрів, відсутність їх оптимальної розстановки та умов реалізації індивідуальних і колективних можливостей. Понад 4 млн. спеціалістів Радянського Союзу працювали на посадах, які не відповідали рівню їхньої підготовки.
Економічний прогрес України перебував у вимушеній залежності від загального стану СРСР та його сателітів. За визначеннями "інтеграція", "інтернаціоналізація", "єдиний народногосподарський комплекс" приховувалися дії, спрямовані на уніфікацію народів і штучне переплетення економіки різних країн і регіонів, аби ніхто, крім бюрократичної і партійної еліти, не був господарем на своїй землі. Природні родовища України бездумно експлуатувались. Довгострокові національні інтереси не враховувались.
Труднощі і суперечності економічного розвитку відбувалися на тлі зростаючої конфронтації з індустріально розвиненими країнами Заходу. Надії М.Хрущова подолати розрив між СРСР і США, "наздогнати і перегнати" стали примарними. За чверть століття СРСР ні на крок не просунувся у подоланні відставання від США в продуктивності праці у промисловості (55% за офіційними радянськими джерелами) і сільському господарстві (20%).
Під впливом помилкових політичних пріоритетів зовнішні економічні зв'язки СРСР виявились надміру заідеологізованими, спрямованими на країни-члени Ради економічної взаємодопомоги. Фактично відбувалось розбазарювання паливно-сировинних й енергетичних ресурсів задля досягнення політичної стабільності в підконтрольному регіоні чи виручення певних валютних коштів на Заході.
Штучна відгородженість від світу сприяла пануванню тоталітарної системи в СРСР, вела до економічного відставання країни і погіршення умов життя трудящих. Радянська економіка опинилася у кризовому стані.
Всесвітня історія ХХ століття: