Список рекомендованої літератури

1. Бандурка О., Древаль Ю. Парламентаризм в країні: становлення і розвиток: Монографія. — Харків, 1999. — 288 с.

2. Гавриш С. Парламентаризм на чолі суспільного прогресу // Віче. – 2001. – № 7. – С. 3 – 17.

3. Галай Ю. Роль та значення політичних партій в парламентсько-президентській республіці // Юридична Україна. – 2007. – № 4. – С. 15 – 18.

4. Григорьев А. Партийный парламентаризм – немецкий вариант // Эхо планеты. – 2001. – № 4. – С. 20 – 23.

5. Денисов В. Методологія сучасного парламентаризму // Віче. – 1999. – № 11. – С. 35 – 42.

6. Денисов В. Парламентаризм і ліберальна традиція індивідуальної свободи // Віче. – 2001. – № 1. – С. 65 – 84.

7. Каутский К. Парламентаризм и народное законодательство. – Одесса, 1905. – 130 с.

8. Нагорняк М.М. Концепція парламентської демократії Томаша Масарика // Віче. – 2007. – № 18. – С. 9 – 11.

9. Парламенты. Сравнительное исследование структуры и деятельности представительских учреждений 55 стран мира / Подг. д-р М.Амеллер. – М., 1967. – 512 с.

10. Свєтова С. Практика парламентаризму: Посібник. — К.,1997. — 132 с.

11. Шемшученко Ю. Теоретичні засади розвитку українського парламентаризму // Право України. — 1998. — № 1.— С. 17 – 20; або Віче. – 1997. – № 12. – С. 23 – 29.

12. Шляхтун П.П. Парламентаризм: словник-довідник. – К., 2003. – 151 с.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4

(2 год)

СТРУКТУРА СУЧАСНИХ ПАРЛАМЕНТІВ

План

1. Двопалатна структура парламенту. Повноваження верхньої та нижньої палат:

– в унітарних дежавах;

– у федеративних державах.

2. Однопалатні парламенти.

Методичні рекомендації

Структура сучасних парламентів. Двопалатна структура парламенту. Специфіка двопалатних парламентів в унітарних державах: парламент як орган регіонального (територіального) представництва, парламент як орган представництва інтересів місцевого управління та самоврядування. “Одно- двопалатна система”. Проблема рівності палат у законодавчій сфері в двопалатних парламентах. Однопалатні парламенти.

Порядок формування парламентів. Система парламентських виборів. Прямі вибори. Непрямі або багатоступінчасті вибори. “Реальне представництво”. Призначення до однопалатного парламенту. Принцип призначення при формуванні верхніх палат парламентів. Формування парламентів на змішаній основі. Член парламенту “за посадою”. Норма представництва. Кількісний склад парламентів: специфіка унітарних і федеративних держав.

Список рекомендованої літератури

1. Григорьев А. Партийный парламентаризм – немецкий вариант // Эхо планеты. – 2001. – № 4. – С. 20 – 23.

2. Древаль Ю. Парламенти і парламентаризм: уроки і перспективи // Віче. — 1999. — № 11. — С. 35 – 42.

3. Зазнаев О.И. Преимущества и недостатки президентской, парламентской и полупрезидентской систем // Социально-гуманитарные знанаия. – 2006. – №. 5. – С. 133 – 144.

4. Коваль В. Проблема вдосконалення парламентаризму в Європейському Союзі // Право України. – 2002. – № 7. – С. 110 – 114.

5. Парламенты зарубежных стран. Справочник. – М., 1968. – 285 с.

6. Парламенты мира: сборник. – М., 1991. – 622 с.

7. Парламенты. Сравнительное исследование структуры и деятельности представительских учреждений 55 стран мира / Подг. д-р М.Амеллер. – М., 1967. – 512 с.

8. Політологічний енциклопедичний словник. — К., 1997. — 385 с.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5

(2 год)

ВНУТРІШНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРЛАМЕНТІВ

План

1. Поняття “внутрішня організація парламенту”.

2. Керівні органи парламенту.

3. Парламентські фракції: підстави для формування, роль у роботі парламенту.

4. Комітети парламенту, постійні та тимчасові комісії, допоміжний апарат парламенту.

Методичні рекомендації

Внутрішня організація парламенту: офіційна та партійна структура парламенту, горизонтально-вертикальна структура парламенту. Парламентські фракції (групи, клуби). Підстави для формування парламентських фракцій. Поняття “парламентська партія”. Керівні органи парламенту.

Керівні органи палат у різних країнах: одноосібні голови палат, колегіальні керівні органи (президії, постійні комітети), голова парламенту й колегіальний орган. Спікер. Офіційна та неофіційна роль голови парламенту.

Постійні комітети (комісії) парламенту. Принципи формування та повноваження. Спеціалізовані комітети (комісії). Тимчасові комісії. Процедура формування складу постійних і спеціальних комітетів (комісій). Способи їх формування: призначення головою палати, обрання на пленарних засіданнях палат, призначення спеціально утвореним для цієї мети комітетом, принцип поєднання усіх трьох способів. Питання про порядок заміщення посади голови комітету (комісії). Допоміжний апарат парламенту.