Тема 9. Установча функція парламенту

Зміст установчої функції парламентів. Обрання глави держави парламентом. Участь у формуванні уряду. Моделі формування уряду: на парламентських засадах, позапарламентський спосіб.

Участь парламентів у формуванні інших державних органів або призначенні посадових осіб. Судові (квазісудові) функції парламентів: процедура імпічменту; право парламентів (палат) висувати на розгляд судових органів звинувачення проти вищих посадових осіб; оголошення амністій; право палат (парламентів) вирішувати спори про правомірність депутатського мандату й законність виборів.

Тема 10. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

Структура, функції та повноваження Верховної Ради України. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України. Порядок діяльності Верховної Ради України, її органів і посадових осіб. Регламент Верховної Ради України. Закон України “Про комітети Верховної Ради України”.

Структура Верховної Ради України. Конституційний склад Верховної Ради України. Загальнопарламентські інститути Верховної Ради: Голова Верховної Ради України, перший заступник Голови Верховної Ради, заступники Голови Верховної Ради (керівні посадові особи), апарат Верховної Ради та їх повноваження. Підрозділи Верховної Ради. Контрольні органи парламенту та Уповноважений з прав людини. Депутатський корпус.

Функції Верховної Ради України.

Правовий статус народного депутата України. Депутатський імунітет та індемнітет. Парламентські фракції, групи. Парламентські комітети.

Поняття “лобіювання”. Прямий та непрямий спосіб лобіювання. Політичне лобіювання в Україні.

Критерії оцінки завдань, умінь і навичок

Запропонована система оцінювання спрямована на розвиток творчих здібностей студентів, стимулювання їхньої самостійної пізнавальної діяльності, а також формування навичок практичного застосування набутих знань.

Основними критеріями оцінювання є:

• розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між історичними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати факти, явища і т.д.;

• самостійність мислення;

• розуміння основних понять, процесів та їхніх особливостей, умінням їх характеризувати, порівнювати й оцінювати;

• чіткість і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих висновків і власних оцінок;

• мовна й термінологічна грамотність.

Оцінка "відмінно" – студент вільно володіє програмовим матеріалом, логічно й творчо викладає його в усній та письмовій формі; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела інформації, вміє узагальнювати та порівнювати матеріал, формулювати власні висновки; при цьому відповідь чітка й завершена.

Оцінка "добре" – студент у цілому володіє програмовим матеріалом, при викладенні його допускає незначні помилки; добре орієнтується у термінології та може її пояснити; порівнюючи ті чи інші явища, висловлює висновки та власні оцінки, але аргументує їх з деякими недоліками.

Оцінка "задовільно" – студент виявляє загальне розуміння та репродуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, виявляє неповне знання основних понять, затруднюється в їх інтерпретації; порушує логіку викладу, мова спрощена.

Оцінка "незадовільно" – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не орієнтується у розумінні основних понять, явищ та фактів; не може чітко викладати думки ні усно, ні письмово.