
- •1.Основні гіпотези і співвідношення теорії пружності
- •2. Основні рівняння теорії пружності. Розвязання задачі теорії пружності в переміщеннях (рівняння Ляме).
- •2.2 Розв’язання задач теорії пружності в переміщеннях
- •3.Основні рівняння теорії пружності. Розвязання задачі теорії пружності в напружності(р-ня Бельтрамі-Мічела).
- •2.3 Рішення задачі теорії пружності в напруженнях при постійних об'ємних силах
- •4. Плоска задача теорії пружності декартових координатах. Плоска деформація та узагальнений напружений плоский напружений стан.
- •6. Плоска задача теорії пружності, розв’язок плоскої задачі в напруженнях, ф-ція напруження Ері.
- •Функція Ері
- •7. Розвязок плоскої задачі теорії пружності в поліномах
- •9.Плоска задача теорії пружності в полярних координатах.
- •12.Розрахунок нескінченного клина на дію зосередженого моменту
- •14. Розрахунок балки-стінки методом кінцевих різниць(метод Сіток)
- •3.6 Розрахунок балки-стінки
- •15.Основні гіпотези які приймаються при розрахунках пластин на згин. Класифікація пластин.
- •17. Згин гнучких пластнн, гіпотези, запис рівнянь сумісності деформацій та рівноваги.
- •18.Згин тонких жорстких пластин.Основне диференціальне рівняння згину пластин(вивести р-ня Софі-Жернен-Лагранджа)
- •19. Тонкі гнучкі пластини. Запис граничних умов
- •20. Рівняння ососиметричного згину кільцевих пластин. Запис граничних умов.
- •21.Рівняння осесиметричного згину круглих пластин,запис граничних умов.
- •5.11 Основні рівняння вигину круглої пластинки
- •22. Тонкі жорсткі пластини, циліндричний згин пластин.
- •24.Поперечний згин вільно опертих пластин(розвязок Навє в подвійних тригонометричних рядах).
- •25. Поперечний згин пластин, дві протилежні сторони яких шарнірно оперті (рішення м. Леві в одинарних тригонометричних рядах).
- •26. Розрахунок пластин, які працюють на згин, методом скінченних різниць (метод сіток). Запис граничних умов.
- •27. Варіаційні методи розрахунку пластин на згин.
- •28.Оболонки. Класифікаці оболонок. Безмоментна теорія розрахунку оболонок.
- •30. Розрахунок тонкостінних резервуарів. Вивести формулу Лапласа.
- •6. Плоска задача теорії пружності, розв’язок плоскої задачі в напруженнях, ф-ція напруження Ері.
- •Функція Ері
- •12.Розрахунок нескінченного клина на дію зосередженого моменту
24.Поперечний згин вільно опертих пластин(розвязок Навє в подвійних тригонометричних рядах).
2Розглянемо
шарнірно обперту по контуру прямокутну
пластину під дією довільного розподіленого
навантаження q(x,y)
розв’язок диференціального рівняння
D
шукатимемо у вигляді нескінченного
подвійного тригонометричного ряду
W(x,y)=
(1)
Amn – постійні коефіцієнтиряду, якітребавизначити.
При шарнірному обпиранні прогини і згинальні моменти на контурі рівні нулю
Звідси робимо висновок, що граничні умови виконуються, при х=0, х=а,та у=0, та у=b
Щоб дістати
постійні коефіцієнти ряду, підставимо
функцію прогину (1) в рівнянняD
-
Коефіцієнти розкладання ряду функції прогину
q=q0=const
=
25. Поперечний згин пластин, дві протилежні сторони яких шарнірно оперті (рішення м. Леві в одинарних тригонометричних рядах).
Розв’язок Л. Нав’є, розглянутий в попередньому параграфі, придатний тільки для прямокутних пластинок, шарнірно обпертої по контуру. Більш загальним є розв’язок М. Леві. Він придатний для прямокутної пластинки, два протилежних краї якої шарнірно обперті, а два інших мають будь-яке закріплення (защемлення, шарнірне обпирання) або вільні.
У пластинки, зображеної на рис. 5.12, шарнірно обпертими є краї OC і AB.
Рис. 5.12. Пластинка із двома шарнірно обпертими краями
Граничні умови на цих краях такі:
при |
(а) |
Щоб виконати ці умови, функцію прогинів можна взяти у вигляді
|
(б) |
де Y —
довільна функція одного аргументу y; .
Тому
що при й
,
то функція (б) задовольняє умовам (а)
відносно прогинів. Щоб перевірити умови
(а) для згинальних моментів, підраховуємо
другі частинні похідні функції прогинів
(б) по x і y:
|
(в) |
При й
ці
похідні, аналогічно самій функції,
звертаються в нуль і, отже, умови (а)
відносно згинаючих моментів також
виконуються.
Функція (б) повинна задовольняти основному рівнянню вигину пластинки. Підставляючи її четверті похідні в рівняння (5.15), одержуємо
|
(г) |
Для розв’язання рівняння (г) розкладемо його праву частину в тригонометричний ряд Фур'є по синусах:
|
(д) |
Коефіцієнти
ряду Фур'є є
тут функцією y.
Тому що розкладання виконується на
відрізку
,
то їх визначають по відомій з курсу
математичного аналізу формулі
|
(е) |
Підставимо ряд (д) у рівняння (г):
Виносячи знак підсумовування за дужки, одержуємо
Ця умова виконується, якщо кожний член ряду дорівнює нулю:
або
|
(ж) |
Розв’язок однорідного диференціального рівняння четвертого порядку (ж) дорівнює сумі загального розв’язку відповідного однорідного рівняння і якого-небудь частинного розв’язку неоднорідного рівняння. Однорідне рівняння має вигляд
|
(з) |
Його розв’язок можна представити так:
|
(и) |
Позначивши частинний
розв’язок рівняння (ж), одержимо його
загальний розв’язок:
|
(к) |
Підставляючи
функцію у
формулу (б), знаходимо
|
(л) |
Функція є
розв’язком рівняння (5.15) у випадку
поперечного навантаження
, розподіленого
на поверхні пластинки за будь-яким
законом, і, як показано вище, задовольняє
граничним умовам на шарнірно обпертих
краях OC і AB.
Розглянемо
побудову частинного розв’язку .
Відповідно до правила Коші, частинний
розв’язок неоднорідного диференціального
рівняння четвертого порядку виражається
інтегралом
|
(м) |
де —
права частина розв'язуваного рівняння,
що визначається виразом (е) при заміні
аргументу y на t, а
—
частинний розв’язок відповідного
однорідного рівняння. Воно задовольнить
умовам
|
(н) |
При
розгляді однорідного рівняння (з)
відповідно до формули (і) отримані
чотири незалежних частинних
розв’язки: ,
,
,
.
З них умовам (н) задовольняє тільки
наступна комбінація:
|
(о) |
Замінивши у функціях (о) і (е) аргументи й підставивши ці функції у формулу (м), одержимо шуканий частинний розв’язок рівняння (ж):
Для
визначення довільних
сталих ,
,
і
використовуємо
граничні умови на краях OA і BC. Розглянемо
пластинку, у якої ці краї жорстко
затиснені (рис. 5.12). Тоді маємо наступні
граничні умови:
при й
Підставивши в них функцію прогинів (б), одержимо:
Тому що ці умови повинні виконуватися при будь-яких значеннях аргументу x, то
|
(п) |
Вносячи в умови (п) функцію (к), одержуємо систему рівнянь для визначення сталих:
звідки
При інших закріпленнях країв OA і BC виходять інші значення сталих.
Ряди у функції прогинів і її похідних сходяться значно швидше, ніж тригонометричні ряди в розв’язку Л. Нав’є, тому розв’язок М. Леві більш зручний в практичних розрахунках навіть прямокутної пластинки, шарнірно обпертої по всьому контурі.