2.7 Технологія організація виконання робіт з експлуатаційного утримання озеленення дороги

2.7.1. Загальні положення.

Насадження вздовж автомобільних доріг створюють для архітектурно-художнього оформлення (декоративне озеленення), захисту проїзної частини від снігових заносів (снігозахисне озеленення), а також для запобігання розмиванню доріг, зсувам, сильним вітрам та пиловим бурям (протиерозійне озеленення).

Метою благоустрою та озеленення автомобільних доріг є створення комфортних умов для учасників дорожнього руху.

Озеленення та благоустрій доріг здійснюється на підставі затвердженого проекту на відведених земельних притрасових ділянках. Розробка проектно-кошторисної документації на ці види робіт проводиться згідно з вимогами БНІП та діючими нормативно-технічними документами.

2.7.2. Декоративне озеленення.

Декоративне озеленення згідно з існуючими садово-парковими стилями та місцевими умовами створюється такими прийомами:

- регулярним - лінійні (алейні або рядові) посадки дерев та чагарників, а також живоплоти;

- ландшафтним або вільним - групові посадки дерев та чагарників в поєднанні з прилеглим до дороги ландшафтом;

- мішаним - поєднання регулярних та вільних посадок, а також комплексні посадки біля перехресть, автобусних зупинок, шляхопроводів, при підході до лісових масивів та ін.

Декоративні зелені насадження розміщують за межами земляного полотна в залежності від категорії дороги, але не ближче, м: 14,0 для I категорії, 11,25 - II , 9,5 - III, 9,0 - IV, 8,25 - V від кромки проїзної частини.

На перехрестях автомобільних доріг в одному рівні при відсутності забудови повинен бути забезпечений трикутник видимості, боки якого повинні відповідати розмірам,

На ділянках автомобільних доріг, що заносяться снігом, необхідно надавати перевагу лінійним насадженням, а створення щільних ландшафтних груп необхідно пов'язувати з врахуванням довжини можливих снігових шлейфів.

При ландшафтному прийомі декоративного озеленення доріг необхідно дотримуватись таких умов:

- ландшафтні групи з дерев та чагарників в залежності від місцевих умов, можуть бути великі - довжиною від 15-20 до кількох десятків метрів, середні - 10-20 м і дрібні - декілька рослин з розміром плями до 10 кв. м;

- групи дрібні і середні, як правило, розташовують на передньому плані, ближче до дороги, а великі - на задньому плані, на тлі рослин з меншим забарвленням.

Практика декоративного озеленення доріг передбачає також створення посадок зорового орієнтування, які можна поділити на три групи: напрямні, бар'єрні та акцентуючи;

- напрямні посадки, які вказують напрям проїзду, створюються лінійним прийомом. На крутих поворотах доріг повинно бути дві окремі ділянки лінійних посадок;

- бар'єрні посадки вказують на неможливість продовження руху в одному і тому ж напрямі. Вони можуть бути як лінійними, так і груповими;

- акцентуючи посадки орієнтують зір водія на найважливіші місця розв'язок, комплексів обслуговування та ін.

Ландшафтні групи можуть бути чагарниковими, деревними і деревно-чагарниковими, з одного виду порід і мішаними з декількох видів порід.

Відстань між деревами в групах коливається від 1 до 5-7 м, в залежності від місцевих умов і вибраної композиції. Відстань між високими чагарниками коливається від 1,2-2,0 м, і між середніми 0,8-1,2 м, між низькими 0,4-0,8 м.

Деревні та чагарникові породи, які використовуються для озеленення доріг, повинні мати певні декоративні якості (форму та розмір крони, забарвлення листя та ін.), що дозволяють створити привабливі насадження.

На під'їздах до великих населених пунктів, біля автобусних зупинок, на територіях садиб дорожньої служби необхідно передбачити створення вільних квіткових плям, клумб, квітучих газонів тощо, а також вертикальне озеленення. Перевагу при цьому необхідно надавати багаторічним непримхливим квітам, що не потребують систематичного поливу та догляду.