- •Розрахунково-графічна робота з дисципліни: «Цивільна оборона»
- •І. Теоретична частина
- •Основні властивості
- •Вибухо - та пожежонебезпечність
- •Небезпека для людини
- •Ступінь захисту
- •Дезактивація
- •Заходи першої допомоги – долікарська та лікарська
- •Висновки
- •II. Практична частина
- •Завдання а) Район аварії
- •Завдання б) Глибина поширення первинної хмари
- •Завдання в) Глибина поширення вторинної хмари сдор
- •Завдання г) Площі поширення первинної та вторинної хмари сдор
- •Завдання д) Визначення ступеня небезпечності
- •Завдання е) Визначення тривалості хімічного зараження.
- •Завдання ж) Час підходу зараженого повітря до об’єкта.
- •Ііі. Графічна частина
- •IV. Наказ
- •V. Використана література
Висновки
СДОР називаються такі хімічні сполуки, які негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин та культурні рослини й викликають при цьому різні ступені ураження, в тому числі і смерть.
Аміак, амоніак, амоняк, NH3 — неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Одержують каталітичним синтезом з азоту і водню під тиском. Використовують переважно для виробництва азотних добрив, вибухових речовин і азотної кислоти. Рідкий аміак використовується в холодильних установках. Водний розчин аміаку (нашатирний спирт) застосовується в медицині.
Аміак - горючий газ (горить при наявності постійного джерела вогню). Ємкості з аміаком при нагріванні - можуть вибухнути. Суміш парів аміаку з повітрям вибухонебезпечна.
Аміак переважно подразнює верхні дихальні шляхи. При високій концентрації збуджує центральну нервову систему, викликає судорогу, сильну сльозотечу, біль в очах, ядуху, сильний кашель, головокружіння, біль в шлунку, блювання, затримку сечі. При ураженні невеликими концентраціями незначне подражнення очей і слизової оболонки носа, чхання, слинотеча, легка нежить, головний біль, почервоніння обличчя, біль в грудях, позив на сечовиділення.
Пари аміаку при контакті зі шкірою викликають опіки різних ступенів. Смерть настає частіше - через декілька годин або після отруєння від набряку легень і гортані.
Засобами захисту при отруєнні аміаком є: ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки «КД», респіратор РПГ-67-КД, РУ-60М-КД, додаткові патрони ДПГ-3 до протигазу ГП-5. Для захисту органів дихання можна застосувати вироби із тканин: (маски) шерстяні, хутряні, ватяні частини одягу, змочені водою (краще розчином оцтової або лимонної кислоти), захисний одяг, гумові чоботи, рукавиці.
Аміак дегазується водою.
Надання першої медичної допомоги потерпілим: надіти протигаз промислового типу «КД». Винести на чисте повітря, змити протигаз і тісний одяг, забезпечити спокій і доступ свіжого повітря, вдихання парів оцтово! або лимонної кислоти. Режим мовчання та інгаляція з антибіотиками. В ніс судинорозширювальний засіб (3% розчин ефедріну), пити тепле молоко з боржомом або содою.
В тяжких випадках отруєння вдихати кисень, підшкірно-серцеві засоби, штучне дихання.
При попаданні аміаку в очі добре промити водою (протягом 15 хвилин) або — 2% розчином борної кислоти.
II. Практична частина
Вихідні дані:
|
Найменування даних |
Показники |
|
Місце аварії |
Гайсин |
|
СДОР |
Аміак |
|
Кількість (т) |
500 |
|
Характер впливу і Н |
вільний |
|
Напрямок і швидкість вітру |
45°, 1м/с |
|
Т повітря |
0 °С |
|
СВС |
інверсія |
|
Кількість робітників (тис) |
2,5 |
|
Забезпеченість ІЗЗ, % |
80 |
|
Населений пункт |
Львів |
