Тема 4 : Суб’єкти міжнародного права

1. Поняття та основні риси суб’єктів міжнародного права

2. Види суб’єктів.

а) держави, як основні суб’єкти міжнародного права

б) міжнародна правосуб’єктність народів та націй, що борються за національне визволення

в) правосуб’єктність міжнародних організацій. Міжнародна правосуб’єктність державо подібних утворень

3. Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб

1. Суб’єкти міжнародного права – носії певних міжнародних прав та обов’язків, що виникають у відповідності з загальними нормами між нар права і приписами міжнародних актів. Це також особа, поведінка якої регулюється міжнародним правом і яка вступає чи може вступати в міжнародні публічні правовідносини. Таким чином це особи учасники міжнародних відносин, які можуть бути носіями суб’єктивних юридичних прав та обов’язків

Риси:

• Зовнішня відокремленість

• Персоніфікація

• Здатність виражати та реалізовувати автономну волю

• Приймати участь у прийнятті норм міжнародного права та діяти відповідно до цих норм

Будь-який суб’єкт міжнародного права володіє правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю (здатність нести відповідальність).

Міжнародна правосуб’єкність є головною ознакою суб’єкта міжнародного права. Вона виявляється у ряді елементів, що характеризують суб’єкт міжнародного права, право виступати на міжнародній арені від свого імені, право вступати у відносини з іншими суб’єктами міжнародного права, право брати участь у створенні норм міжнародного права, визнання суб’єкта міжнародного права іншими суб’єктами міжнародного права.

Суб’єкти міжнародного права володіють:

• Загальною правосуб’єктністю. Здатність певних осіб іпсофакто(в силу свого існування) виступати у якості суб’єкта міжнародного права.(держава, народи та нації)

• Галузевою правосуб’єктністю. Здатність суб’єктів виступати у якості учасників відносин у певній сфері міждержавних відносин.

• Спеціальною. Здатність осіб бути учасниками лише певного кола відносин в межах певної галузі міжнародного права

Види суб’єктів :

• Основні (первинні) – держави, нації і народності, що борються за своє національне визволення та створення своєї держави

• Похідні (вторинні) – міжнародні, міжурядові організації та державо подібні утворення

Народ – це певна група людей, які відрізняються загальністю рядом ознак (мови, культури, релігії, території, історії, тощо..)

Нація – це соціально-економічна, культурно-політична духовна спільність людей, яка склалася в результаті становлення держави і розвитку культурної і політичної традиції. (визначена територія, яка передбачається для утворення держави, наявність органів управління населенням, наявність збройних формувань, що борються за незалежність та підпорядковуються цій владі.)

Правовою основою визнання нації, як суб’єкта міжнародного права є один з визначальних принципів – принцип самовизначення нації та народів.

Основними правами нації чи народу є :

• Право вступати у відносини з державами та міжнародними організаціями

• Направляти офіційних представників для ведення переговорів з державною та для участі у роботі міжнародних організації діючі норми

• Брати участь у створення міжнародно-правових норм та самостійно реалізовувати діючі норми

• Застосовувати в будь-якій формі опір проти метрополії, користуватися в процесі боротьби міжнародно-правовим захистом та отримувати необхідну допомогу від держав, міжнародних організацій та інших народів, що борються за незалежність

Таким чином, суверенітет нації, що бореться за визволення характеризується тим, що він не залежить від визнання її суб’єктом міжнародного права збоку інших держав, права такої нації охороняються міжнародним правом, нація від свого імені вправі застосовувати примусові заходи проти порушників її суверенітету

Міжнародні міжурядові організації – це стабільна форма міжнародних відносин, що характеризуються такими ознаками:

• Здатність укладати міжнародні договори

• Заявляти міжнародні претензії

• Бути стороною справ, що розглядаються міжнародними судами

• Вступати у інші відносини з суб’єктами міжнародного права

Державо подібні утворення: Ватикан, Андорра, Монако, Сан-Марино, Мальтійський орден ДОПОВІДЬ

Фізична особа не є суб’єктом міжнародного права, тому що:

• Не беруть участі у нормотворчості

• Знаходяться під юрисдикцією держави

• Права та обов’язки закріплені у міжнародних документах, що є проявом суверенної волі держав.

На користь визнання фізичної особи суб’єктом міжнародного права:

• Фізичні особи можуть виступати стороною в суді проти держави

• Міжнародні права та обов’язки фізичних осіб безпосередньо формулюються у ряді міжнародно-правових документів

Найбільш поширено є думка: фізичні особи не є суб’єктами міжнародного права в цілому, а виступають суб’єктами окремої галузі міжнародного гуманітарного права