Види пам’яті

І. За характером психічної активності,

що переважає в діяльності

Рухова

Пам’ять на різні рухи та системи рухів. Забезпечує формування практичних та трудових навичок, а також навичок ходи, письма тощо.

Емоційна

Пам’ять на почуття на емоційні стани. Емоції та почуття, що пережиті людиною та збережені у пам’яті, виступають або як спонукання до певної дії, або як такі, що утримують від дій, що у минулому призвели до негативних переживань.

Образна

Пам’ять на образи, що виникають в результаті сприймання:

• Зорова пам’ять

• Слухова пам’ять

• Дотикова пам’ять

• Нюхова пам’ять

• Смакова пам’ять

Абстрактно-логічна

Пам’ять на думки, що відображають смисл і логіку ситуацій, подій, явищ, повідомлень, текстів. Причому цей смисл виражений словом.

ІІ. За часом збереження матеріалу

Короткочасна

Збереження інформації протягом часу до 20 секунд у вигляді первинного образу пам’яті (на основі механізму зворотної біохімічної реакції (див. таблицю «Теорії пам’яті»)). Первинний образ пам’яті – образ матеріалу, який щойно сприйнято – відображає об’єкт досить точно у його деталях.

Довготривала

Необмежене у часі збереження інформації після її багаторазового сприймання і відтворення у вигляді уявлення. Уявлення – образи предметів, явищ, ситуацій, відображають узагальнену сутність цих об’єктів.

Оперативна

Збереження матеріалу, який необхідний для досягнення мети конкретної дії. Причому, коли дію досягнуто, цей матеріал вважається неактуальним і відкидається. Термін зберігання інформації на рівні оперативної пам’яті не має визначених часових меж і залежить лише від часу, який затрачений на досягнення мети дії.

ІІІ. За характером цілей діяльності

Мимовільна

Запам’ятання і відтворення, в якому відсутня спеціальна мета запам’ятати або пригадати інформацію. Відбувається через те, що дана інформація певним чином привернула увагу суб’єкта (див. «мимовільна увага» на стор. )

Довільна

Цілеспрямоване запам’ятання і відтворення інформації. У цьому випадку процеси запам’ятання і відтворення виступають як спеціальні регульовані мнемічні дії.

ІІІ. За мірою усвідомлення матеріалу

Механічна

Запам’ятання матеріалу, смисл якого суб’єктом не усвідомлюється («зазубрювання»).

Асоціативна

Запам’ятання матеріалу за допомогою встановлення асоціативних зв’язків (пов’язування його з певним матеріалом, який для суб’єкта має особистісний смисл).

Смислова (логічна)

Запам’ятання матеріалу не буквально, дослівно, а через виділення його суттєвого смислу (логіки).