
- •36 Інформаційна функція психіки
- •Інформаційна функція психіки
- •Відчуття
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Сприймання
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •Теорії пам’яті
- •Види пам’яті
- •Процеси пам’яті
- •Характеристика процесу запам’ятання
- •Характеристика процесів збереження і забування
- •Характеристика процесу відтворення
- •Індивідуальні відмінності пам’яті
- •Мислення
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненти мислення
- •Операційні компоненти мислення
- •Розв’язання мислительної задачі
- •Етапи розв’язання мислительної задачі
- •Види мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •Психологічна природа уяви
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
Шляхи інтелектуальної адаптації
Асиміляція |
Пристосування ситуації до людини, до її індивідуального стилю діяльності через зміну умов оточення та обставин цієї ситуації. |
Акомодація |
Пристосування людини до ситуації через зміну стилю мислення та способу дій. |
Психологічна природа інтелекту та його адоптивна функція є підґрунтям до визначення структурних компонентів інтелекту.
Структура інтелекту
Інформаційний блок |
Відчуття Сприймання Пам’ять Мислення Уява |
Отримання інформації про умови оточення, утримання інформації у свідомості, вироблення відповідного до ситуації способу дій. |
Оціночний блок |
Емоції Почуття Мотиви |
Оцінка ситуації та прийняття рішення щодо вибору відповідного способу дій у даних умовах. |
Регулятивний блок |
Увага Воля |
Регуляція поведінки відповідно до умов оточення, ставлення людини до цього оточення та переживання смислу ситуації. |
Очевидно, що робота усіх трьох блоків інтелекту є взаємопов’язаною та такою, що доповнює одна одну. Це можна проілюструвати наступним чином:
Розвиток інтелекту людини відбувається протягом усього її життя в процесі вирішення проблемних ситуацій. Згідно так званого «закону перепон» розвиток інтелекту має місце у тому випадку, коли людина стикається з певними труднощами на шляху до своєї мети та долає їх, тобто створює та застосовує нові для неї способи дій або коригує ті, які вже є в її досвіді, відповідно до нових ситуацій.
Онтогенетичний розвиток інтелекту людини здійснюється у напрямку від потенційного до актуального інтелекту.
Види інтелекту
Потенційний інтелект |
|
Актуальний інтелект |
|
Індивідуальні особливості інтелекту
Широта |
Здатність охоплювати всю проблему в цілому, не упускаючи необхідних деталей. |
Глибина |
Здатність усвідомлювати сутність предметів і явищ, розуміти причинно-наслідкові зв’язки та закономірності розвитку явищ оточення. |
Самостійність |
Здатність висувати нові завдання та самостійно знаходити шляхи їх розв’язання. |
Гнучкість |
Здатність швидко звільнятися від прийомів та способів дій, що були закріплені в минулому досвіді, швидка змінювати дії при зміні ситуації. |
Швидкість |
Здатність швидко розібратися в новій ситуації, винайти, обміркувати та прийняти нове рішення. |
Критичність |
Здатність об’єктивно оцінювати свої та чужі думки, детально і всебічно перевіряти всі положення та висновки, що висуваються. |
Допитливість |
Здатність до завжди знаходити рішення, яке є найбільш оптимальних для конкретної ситуації. |
УЯВА
-
Психологічна природа уяви.
-
Імажитивні операції (операції уяви).
-
Види уяви.
-
Креативність і творча діяльність особистості.