
- •36 Інформаційна функція психіки
- •Інформаційна функція психіки
- •Відчуття
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Сприймання
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •Теорії пам’яті
- •Види пам’яті
- •Процеси пам’яті
- •Характеристика процесу запам’ятання
- •Характеристика процесів збереження і забування
- •Характеристика процесу відтворення
- •Індивідуальні відмінності пам’яті
- •Мислення
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненти мислення
- •Операційні компоненти мислення
- •Розв’язання мислительної задачі
- •Етапи розв’язання мислительної задачі
- •Види мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •Психологічна природа уяви
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
Види мислення
I. За змістом мислительної задачі |
Наочно-дійове |
Мислительна задача розв’язується безпосередньо в процесі предметної діяльності, змістом задачі є дії, що їх виконує суб’єкт. |
Наочно-образне |
Розв’язання мислительної задачі здійснюється в процесі розумової діяльності, змістом задачі є образи сприймання та уявлення пам’яті. |
|
Абстрактно-логічне |
Розв’язання мислительної задачі здійснюється в процесі розумової діяльності , змістом задачі є поняття, представлені у вербальній (словесній формі). |
II. За характером розв’язання мислительної задачі |
Практичне (емпіричне) |
Розв’язання мислительної задачі здійснюється на основі емпіричних фактів (фактів життєвого досвіду) індуктивним способом (логічним шляхом від загальних положень до часткових висновків) |
Теоретичне (понятійне) |
Розв’язання мислительної задачі здійснюється на основі понять, суджень та умовиводів дедуктивним способом (шляхом міркування від часткових фактів і положень до загальних висновків) |
|
III. За мірою розгорнутості |
Дискурсивне |
В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт рефлектує усі його етапи (знаходження задачі, висування та аналіз гіпотез, рішення, перевірку рішення) і таким чином усвідомлює момент знаходження нового способу дій щодо даної проблемної ситуації. |
Інтуїтивне |
В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт рефлектує лише знаходження задачі та її рішення, а процес міркування, що привів до знаходження нового способу дій щодо даної проблемної ситуації, залишається не усвідомленим. |
|
IV. За мірою новизни та оригінальності |
Репродуктивне (відтворююче) |
В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт відтворює способи дій, якими він вже володіє (переносить старі способи дій в нові проблемні ситуації, подібні до тих ситуацій, в яких він вже застосовував ці способи дій) |
Продуктивне (творче) |
В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт створює нові способи дій, яких ще не було в його досвіді |
|
V. За способом знаходження рішення мислительної задачі |
Конвергентне |
При розв’язанні мислительної задачі суб’єкт спрямований на пошук єдиного правильного рішення (таке мислення має місце при випадковому та раціональному переборі в процесі висування та аналізу гіпотез) |
Дивергентне |
При розв’язанні мислительної задачі пошук правильного рішення відбувається по всі можливим напрямкам (таке мислення має місце при систематичному переборі в процесі висування та аналізу гіпотез) |
Інтелект
У широкому розумінні інтелект (від англ. «intelligence» – розсудок, розуміння) – мислительні здібності людини, що ототожнюються з системою мислительних операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем та з ефективністю адаптації до різних умов життя.
У більш вузькому розумінні інтелект – це система психічних процесів, які забезпечують реалізацію здатності людини до оцінки проблемної ситуації, прийняття рішення щодо способів дій та відповідної регуляції поведінки.
Отже психологічна сутність інтелекту полягає в наступному:
-
у здатності людини виділяти в ситуації суттєві властивості;
-
у здатності адаптувати (пристосувати) до них свою поведінку.
Виходячи з цього, функцію інтелекту визначають як адаптований взаємозв’язок з оточенням, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.