Мислення

1. Психологічна природа мислення.

2. Змістові та формальні сторони мислення як процесу.

3. Розв’язання мислительної задачі.

4. Види мислення.

5. Інтелект.

Психологічна природа мислення

Мислення – психічний пізнавальний процес опосередкованого та узагальненого відображення дійсності в її суттєвих внутрішніх зв’язках та відношеннях.

Характеристики мислення

Опосередкований характер мислення	Узагальнений характер мислення
Для пізнання на рівні мислення суб’єкту не обов’язково оперувати самим конкретним предметом безпосередньо. Достатньо мати певний засіб, який замінює цей предмет. Але цей засіб обов’язково повинен втілювати та відтворювати суттєві ознаки та властивості предмету, який вивчається. Такими засобами є будь-які символи (вербальний, знаковий, наочний).	Будь-який конкретний предмет розуміється суб’єктом як такий, що за своїми суттєвими ознаками та властивостями належить до певного класу подібних предметів. Коли суб’єкт вивчає цей конкретний предмет, він завдяки узагальненому характеру мислення переносить суттєві ознаки цього предмету на інші предмети, що належать до того ж класу.

Мислення є продуктом суспільно-історичного розвитку, що визначає такі його особливості:

• формування мислення в онтогенезі здійснюється на основі суспільно-історичного досвіду людства;

• розвиток та функціонування мислення суб’єкта здійснюється через оперування словарним запасом мови, якою цей суб’єкт володіє, та тісно пов’язаний з розвитком мовлення самого суб’єкта;

• розвиток та особливості функціонування мислительних процесів суб’єкта детерміновано потребами суспільства, а також специфікою суспільний відносин самого суб’єкта.

Змістові та формальні аспекти мислення як процесу

Мислення, як і будь-який процес визначається з точки зору змісту та форми. Таким чином, мислення характеризується змістовим та формальним аспектами.

З точки зору змісту мислення визначається його логічними компонентами, тобто думками різних видів.

Логічні (змістові) компоненти мислення

Поняття	Це думка, що виражає загальні, суттєві та відмінні ознаки предметів.
Судження	Це думка, що виражає зв’язок або між предметами та явищами дійсності, або зв’язок між властивостями і ознаками одного предмету, або між властивостями і ознаками різних предметів
Умовивід	Це такий зв’язок між думками (поняттями, судженнями), внаслідок якого з одного чи декількох суджень виводиться нове судження, причому зміст цього нового судження формується із змісту похідних суджень

З точки зору форми (процесу) мислення визначається його операційними компонентами, тобто системою мислительних операцій, кожна з яких виконує певну функцію в процесі пізнання та знаходиться у складному взаємозв’язку з іншими операціями.