
- •Соціально-економічний зміст страхування
- •9. Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою.
- •Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •13. Ринок цінних паперів, його особливості
- •Грошові потоки ринку цінних паперів
- •3. Принципи страхування
- •5. Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
- •7. Страхові посередники
- •Класифікація страхування
- •6. Поняття страхового ринку
- •8. Державне регулювання у сфері страхування
- •10 Структура фінансового ринку
- •12. Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •11. Суб’єкти фінансового ринку.
- •28. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •14. Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •15. Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
- •29. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур, його мета і основні завдання
- •30. Принципи і функції фінансового менеджменту
- •32. Бюджетний менеджмент
- •31. Сутність менеджменту державних фінансів, його види
- •24. Зовнішньоекономічна діяльність, її суб’єкти
- •33. Податковий менеджмент
- •23. Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки
- •25. Платіжний баланс
- •26. Валютні ринки і валютне регулювання
- •27. Фінанси міжнародних організацій та міжнародних фінансових інститутів
- •17. Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •16. Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •18. Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •19. Формування фінансових результатів господарської діяльності.
- •20. Основи кошторисного фінансування бюджетних установ
12. Роль держави у регулюванні фінансового ринку
Держава, будучи учасником фінансового ринку як інвестор та позичальник, також здійснює регулювання цього ринку через становлення законодавчого поля та діяльність відповідних контролюючих органів.
Операції на фінансовому ринку регулюються сукупністю законів України:
- «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
- «Про цінні папери та фондовий ринок»;
- «Про банки і банківську діяльність»;
- «Про державне регулювання ринку цінних паперів».
Контролюючими органами на фінансовому ринку є:
1) державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг;
2) державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Основні завдання державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг:
- проведення єдиної державної політики у сфері надання фінансових послуг;
- розробка і реалізація стратегії розвитку фінансових послуг;
- здійснення державного регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній, брокерів та ін.;
- здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг;
- захист прав споживачів фінансових послуг.
Завдання державної комісії з цінних паперів та фондового ринку:
- за без.печення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів України;
- забезпечення контролю за дотриманням законодавства з питань функціонування фондового ринку;
- реєстрація і ліцензування діяльності торгівців цінними паперами, фондових бірж, депозитаріїв, реєстраторів, зберігачів.
11. Суб’єкти фінансового ринку.
Найбільш узагальнено суб’єктів фінансового ринку можна класифікувати за формою:
– домогосподарства (населення);
– суб’єкти господарювання (інститути позафінансової сфери);
– держава.
Суб’єктів (учасників) фінансового ринку класифікують також залежно від виконуваних ними функцій. З урахуванням принципових форм укладання угод на фінансовому ринку його професійних учасників поділяють на три групи:
— продавці і покупці фінансових активів (послуг);
— фінансові посередники;
— інститути інфраструктури фінансового ринку.
Фінансові посередники (наприклад, банківські установи, інвестиційні, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди тощо) водночас є й інститутами інфраструктури фінансового ринку.
Інфраструктура фінансового ринку – сукупність установ та організацій, які обслуговують учасників фінансового ринку з метою підвищення ефективності здійснюваних ними операцій і забезпечують процес безперервного функціонування фінансового ринку та вільний рух товарів і послуг на ньому.
28. Теоретичні основи фінансового менеджменту
В найбільш загальному плані термін “менеджмент” означає управління, керівництво, завідування тощо.
Фінансовий менеджмент - це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів окремого суб’єкта господарювання, організації чи держави в цілому та оптимізації обороту їх грошових коштів з метою найбільш повної реалізації визначених цілей.
З одного боку, складовою фінансового менеджменту є суб’єкт управління (тобто підсистема, що управляє), з іншого боку – об’єкт управління (тобто підсистема, якою управляють).
Як суб’єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає:
-
органи державного управління;
-
фінансові й податкові органи;
-
власника;
-
апарат управління підприємством.
Тобто, фінансовий менеджмент як суб’єкт управління охоплює
всі рівні управління.
Об’єктами управління є:
-
майно;
-
майнові права;
-
роботи і послуги;
-
інформація;
-
результати інтелектуальної діяльності;
-
нематеріальні блага.
Фінансовий менеджмент є складним комплексним поняттям, що включає такі його аспекти:
-
1)філософію;
-
2)мистецтво;
-
3)науку;
-
4)практику;
-
5)вид підприємницької діяльності;
-
6)організаційну форму (орган управління фінансами).