7. Страхові посередники

Страхові посередники – страхові брокери чи агенти, через яких укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

Страхові брокери – юридичні особи або громадяни, які офіційно зареєстро­вані в установленому порядку і за винагороду здійснюють посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні.

Страхові агенти – юридичні і фізичні особи, які є представниками страховика і діють у його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Професійні оцінювачі збитків

• Аджастери (диспашери) – спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення.

• Аварійні комісари встановлюють причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків, як правило, під час дорожньо–транспортних аварій.

Професійні оцінювачі ризиків

• Сюрвейєри – інспектори чи агенти страховика, що здійснюють огляд та оцінювання майна і визначають імовірність реалізації страхового ризику.

• Андерайтери – юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права.

4. Класифікація страхування

Класифікацію страхування здійснюють:

• За формами проведення

• За сферами діяльності (спеціалізацією) страховика

• За предметом (об’єктом )

Форми проведення страхування вказують на їхню правову основу: обов’язкове та добровільне.

Обов’язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону «Про страхування». Забороняється здійснення обов’язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно

Класифікація за сферами діяльності (спеціалізацією) страховика передбачає поділ на

• страхування життя

• загальне (ризикове) страхування.

Згідно ЗУ «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству і пов'язані:

• з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

• з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

• з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

6. Поняття страхового ринку

Сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються, формують

страховий ринок.

Поняття «страхового ринку» можна розглядати з таких позицій:

– як сферу економічних відносин, де об’єктом купівлі–продажу є страховий захист та формується попит і пропозиція на нього;

– як форму організації фінансових відносин щодо формування та розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту юридичних і фізичних осіб;

– як соціально–економічне середовище, в якому функціонують страхові компанії, страхувальники, посередники, що приймають участь в реалізації страхових послуг;

– як сукупність страхових організацій і страхових послуг;

– як механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників і страховиків.

Об’єктивними умовами функціонування страхового ринку є наявність:

– потреби в страхових послугах;

– об’єктів страхування, що мають споживчу вартість;

– суб’єктів страхування, що здатні задовольнити потреби або їх споживати.

За характером здійснюваних операцій страхові компанії поділяються на:

• спеціалізовані – такі, що спеціалізуються виключно на операціях страхування;

• універсальні, що виконують різні види страхування;

• перестрахувальні, які здійснюють страхування великих і небезпечних ризиків.

Товариства взаємного страхування (ТВС) створені на основі добровільної угоди між об’єднаннями юридичних або фізичних осіб для страхового захисту своїх майнових інтересів. Специфіка взаємного страхування полягає в тому, що при створенні страхового фонду забезпечується безприбуткова основа.

На страховому ринку України функціонують такі об’єднання страховиків

• Ліга страхових організацій України,

• Моторне страхове бюро України,

• Авіаційне страхове бюро України,

• Морське бюро України,

• Асоціація «Українське медичне страхове бюро».

Метою створення Ліги страхових організацій України - добровільне об’єднання зусиль страховиків для формування повноцінного і дієвого страхового ринку.

Завданнями Моторного страхового бюро України є гарантування платоспроможності страховиків – членів Моторного транспортного страхового бюро щодо страхових зобов’язань; забезпечення розвитку страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та організації співпраці з страховими організаціями інших держав у цій галузі.

Авіаційне страхове бюро організоване з метою

• координації діяльності національних страховиків у галузі авіаційних ризиків;

• співпраці із суб’єктами господарювання, які експлуатують або обслуговують засоби авіаційного транспорту;

• дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;

• розроблення програм та методів страхування авіаційних ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам тощо.

Морське страхове бюро створене для захисту і розвитку інтересів морського страхування, формування міжнародної політики страхування морської діяльності, узагальнення морського страхового законодавства.

Метою Асоціації «Українське медичне страхове бюро» є сприяння розвитку медичного страхування в Україні за допомогою впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, забезпечення необхідної допомоги страховим компаніям у проведенні медичного страхування, організації юридичного захисту прав страховиків та страхувальників на ринку послуг медичного страхування.

Об’єктом страхового ринку є страхові продукти – специфічні страхові послуги, що надаються страхувальнику при виконанні договору страхування (пропонуються на страховому ринку).

Перелік видів страхування, якими може користуватися страхувальник, відображає асортимент страхового ринку.

Страхові компанії, як правило, спеціалізуються на одній-двох галузях страхування. При цьому перелік їх страхових послуг та ціни на них різняться, що є предметом конкуренції. Як на будь-якому ринку, наявність певних послуг визначається попитом на неї, а ціна – врівноваженістю попиту і пропозиції.

Страхове поле – це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування.

Страхове поле визначає потенційні масштаби страхування.

Страховий портфель являє собою сукупність укладених певною компанією угод як з того чи іншого виду страхування, так і з усіх видів.

Страховий портфель характеризує діяльність кожної компанії на ринку. Мета – сформувати якомога більший страховий портфель, адже це збільшує доходи і здешевлює страхування.