1. Соціально-економічний зміст страхування

Створення резервних страхових фондів може здійснюватись у трьох формах:

• фонди самострахування;

• централізоване страхове забезпечення;

• колективні страхові фонди.

Страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів.

Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу.

У страхуванні створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку.

Термін «страхування», на думку західних філологів, має латинське походження. В основі його – слова «securus» і «sine сurа», які означають «безтурботний».

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. (Стаття 1 ЗУ “Про страхування”)

9. Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою.

Фінансовий ринок виступає забезпечуючою структурою, насамперед для фінансів суб’єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи.

За своєю економічною сутністю фінансовий ринок – сукупність економічних відносин, які виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні фінансові послуги, пов’язані з купівлею-продажем фінансових активів, які знаходяться у власності економічних суб’єктів національної, регіональної та світової економіки

З організаційного погляду фінансовий ринок – сукупність фінансових інституцій, які спрямовують потік грошових коштів від власників до позичальників, і навпаки. До таких інституцій належать банківські установи, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії тощо.

Метою функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення тимчасово вільних коштів від суб’єктів, які їх заощадили, до суб’єктів, які відчувають потребу в таких коштах. Як правило, кошти спрямовуються від тих, хто не має можливості їх ефективно використати, до тих, хто використовує їх продуктивно.

Фінансовий ринок виконує такі основні функції:

– активна мобілізація тимчасово вільного капіталу з різних джерел;

– ефективний розподіл акумульованого вільного капіталу між численними кінцевими його споживачами;

– визначення найефективніших напрямів розміщення капіталу з позицій забезпечення високого рівня його дохідності;

– формування ринкових цін на окремі фінансові інструменти і послуги, які найоб’єктивніше відображають співвідношення між попитом і пропозицією;

– здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями фінансових інструментів;

– створення умов для мінімізації фінансових ризиків;

– прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі.