Ріки й озера

Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал - у Каспійське море, Сирдар'я - в Аральське море, Ілі - в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Клімат

Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових - 200-500, у пустельних - 100-200 мм. Середня температура січня - від -18° С на півночі до -3° С на півдні; середня температура липня - від 19° С на півночі до 29° С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до -50° С, а влітку приземні температури місцями сягають 70° С. Добові перепади температур сягають 20-30° С.

Ґрунти

За винятком північних районів, ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі - чорноземи, далі на південь - каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірничо-лугові чорноземні ґрунти.

Рослинний і тваринний світ

Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк,заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах - від пустель до високогір'їв.

Економіка

Казахстан є найбільш розвиненою країною Центральної Азії. У Казахстані розвинена гірничодобувна промисловість. Активно добуваються вугілля, нафта, природний газ, залізняк, мідні руди, свинцевий-цинкові руди, нікелеві руди, боксити та інші корисні копалини.

Казахстан – аграрно-промислова країна з розвиненим гірничим сектором. Основні галузі промисловості: гірнича (нафта, вугілля, марганець, цинк, мідь, титан, боксити, золото, срібло, сірка, залізо), чорна і кольорова металургія, тракторобудування, моторобудування, будівельних матеріалів. Транспорт: залізничний, автомобільний, трубопровідний, судноплавний (по Каспійському м., о. Балхаш, рікам Іртиш, Сирдар’я, Урал). Розвивається повітряний транспорт (відкриті прямі авіалінії в Німеччину, Туреччину, Іран, Китай і ряд інших країн). Транспортна мережа Казахстану розвинена недостатньо. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом. Відсутні зручні шляхи для транспортування вантажів між східними і західними районами країни.

За даними Індексу економічної свободи [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2011]: ВВП – $ 182 млрд. Темп зростання ВВП – (1,2%). ВВП на душу населення – $ 11 693. Прямі закордонні інвестиції – $ 12.6 млрд. За даними Центральне розвідувальне управління Імпорт (2010) $31.96 млрд. (г.ч. Росія – 29,6%, Німеччина – 6,2%, США – 4%, Україна – 4,8%. Експорт (2010) 60,84 млрд. (г.ч. Китай – 15,6%, Росія – 8,9%, Україна – 5,1% .

У 2003 в Казахстані було добуто 51,4 млн. тонни нафти, в 2004 — 59,17 млн. тонн, в 2005 — 61,4 млн. тонн. До 2010 планується збільшити видобуток нафти до 100 млн. тонн на рік, а до 2015 — до 150 млн. тонн на рік, внаслідок чого Казахстан увійде до десятки найбільших нафтовидобувних країн світу. Основним джерелом доходів є доходи від експорту нафти і нафтопродуктів. У Казахстані знаходяться багаті родовища нафти.

Провідні галузі промисловості: кольорова і чорна металургія, хімічна, машинобудування, легка, харчова. Розвинені також нафтопереробка і виробництво будматеріалів.