18.Проблеми збереження національної економічної безпеки держав в умовах глобалізації

На нинішньому постіндустріальному етапі розвитку продуктивних сил процеси усуспільнення праці і виробництва, процеси інтеграції виробництва в гігантські виробничо-економічні системи йдуть вже не тільки на національному рівні, а набули глобального характеру, характеру глобальної інтеграції. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу разом із тим не знімає і не відміняє такі категорії, як категорія національних економічних інтересів, категорія національної і міжнародної економічної безпеки та інших. Вона лише загострює їх актуальність. Національна економічна безпека об’єктивно стала важливою складовою частиною макро організації національної економіки. Ми визначаємо поняття національної економічної безпеки як ступінь захищеності економіки країни від руйнівного і негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.

Сучасні національні і міжнародні економічні стратегії приділяють і будуть приділяти особливу увагу таким новим аспектам економічного розвитку і економічного зростання як загальна організація економіки, й конкурентоспроможність, стабільність і стійкість та здатність до виживання в екстремальних умовах, а також до саморозвитку в будь-яких ускладнених умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. В останній період сучасної економічної історії все більшого значення набуває категорія економічної безпеки. Вона трактується як на рівні національної економіки, так і на міжнародному рівні.

Класичні економічні теорії не дають скільки-небудь повного висвітлення категорій національної і міжнародної економічної безпеки. І це зрозуміло. Сучасна національна економіка, тобто і економічна система, і структура народного господарства повинні бути організовані так, щоб забезпечити не лише нормальне функціонування економіки, а й мінімізувати всі загрози її стійкості, стабільності, здатності до виживання і до підвищення ефективності і конкурентоспроможності.

Кожна національна економіка розвивається не в якомусь ідеальному вакуумі, а цілком реальному навколишньому економічному і політичному середовищі. Слід розрізняти внутрішнє середовище і зовнішнє, або міжнародне економічне середовище. Як внутрішнє, так і зовнішнє навколишнє середовище ніколи не буває ідеально стабільним і сприятливим. Воно завжди включає складну сукупність загроз і нових можливостей розвитку. Внутрішнє середовище більшою мірою підконтрольне національним системам управління і регулювання, ніж зовнішнє, яке формується під впливом величезної сукупності різнонаправлених факторів. Деякі з них носять регіональний і навіть глобальний характер.

19. Етика поведінки для людства в умовах г-ої взаємозалежності.

Сучасний світ знаходиться в стані пошуку глобальних об’єднуючих цінностей, як відповіді на потреби нової і особливої стадії цивілізаційного розвитку людства

Духовно-етичні цінності завжди відігравали важливу роль в суспільному житті. Результатом пошуку більш ефективних регулятивних механізмів стало виникнення прикладних етик як невід’ємної складової соціального функціонування. Пошук нових ціннісних засад перестав бути справою вузького кола інтелектуалів. Базові етичні цінності почали розглядатись засадничими елементами функціонування як соціальних систем в цілому, так і окремих соціальних інститутів. Водночас, в межах духовно-етичного дискурсу співіснує певна кількість не співпадаючих моральних систем. Проблема міжцивілізаційної взаємодії вимагає узгодження особливих цінностей, характерних для окремих культур із загальнолюдськими. Така ситуація призводить до специфічної інтерпретації універсальних духовно-етичних цінностей. Тому аналіз нормативно-регулятивного потенціалу універсальних духовно-етичних цінностей в умовах глобалізації є актуальним і значимим у практичному відношенні. Особлива доцільність дослідження полягає в тому, що етика останньої третини ХХ ст. стала помітною ознакою глобалізаційних процесів. Ще одна особливо пріоритетна універсальна глобальна проблема – це проблема підвищення рівня суспільної організованості і керованості світовим співтовариством і його розвитком. Цю проблему ще називають проблемою глобального управління. Людство повинно знайти ефективну форму глобального управління, що має забезпечити синхронізований, справедливий розвиток для всіх націй і країн.

Людина в повсякденному житті, перебуваючи безпосередньо в природному середовищі, зіштовхується з різноманітними політичними або технологічними умовностями, які регулюють його діяльність. Вона також управляється постулатами моралі суспільства, які примушують його формувати буття з метою свого виживання й збереження в рамках того або іншого соціокультурного суспільства, що відрізняється від інших специфічними цінностями й орієнтацією.

Практика роботи корпорацій у якій-небудь країні показує, що не один бізнес не в змозі існувати тривалий час, якщо він побудований на порушеннях кодексу поведінки й не шанує етичні норми й цінності.

піклуватися про виконання законів, сприяти законодавству в сфері розвитку підприємництва;

- дотримуватися фундаментальних норм суспільної моралі, не допускаючи обману, корупції й і т.ін.;

- орієнтуватися на виробництво безпечних і надійних товарів за справедливими цінами;

- турбуватися про безпеку виробництва;

- добиватися гармонічних взаємовідносин із співробітниками, які оточують його та не допускати дискримінації в колективі;