Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді Глоб ек.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.11.2018
Размер:
603.14 Кб
Скачать

23. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків України зі Скандинавськими державами.

Cкандинавські країни вже розпочали розробку механізмів поглиблення практичного співробітництва з Україною для підтримки курсу нашої держави на євроатлантичну інтеграцію.

Перспективними напрямами двостороннього співробітництва є адаптація військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, утилізація боєприпасів і військової техніки, у чому досвід Швеції є важливим для України. У свою чергу, представники шведської сторони повідомили про свою зацікавленість у подальшому цивільно-військовому співробітництві

Скандинавська сторона висловила зацікавленість у розвитку співробітництва між країнами і підтримку курсу України на європейську інтеграцію.

Обговорення питання двостороннього та багатостороннього співробітництва оборонних відомств двох країн, зокрема у врегулюванні міжнародних конфліктів, у тому числі в ході міжнародних миротворчих операцій у „гарячих точках” світу.

Ці країни вітали Україну з набуттям незалежності і вже тоді розглядали державу як інтегральний елемент великого скандинавського регіону – по т ери торії України проходить межа Балтийської Європи з іншимигеополітичними регіонами. Неможливо забезпечити стабільність, екологічну безпеку і корисне співробітництво з країнами Чорноморя без інтеграції і постійного розвитку України.

Львів вже сьогодні є містом Балтійського регіону, підстави: екологічні (приналежність до басейну Балтики), географічні, історичні, культурні, економічні Неможливо забувати про те, що в результаті аварії на Чорнобильський ЧЕС були забруднені території Скандинавії. Це підтвержджує правильність підходу скандинавів – важливість інтегрування України, з його прогресивним системним підходом до управління екологічною якістю виробництва і екологічною безпекою.

У Скандинавських країнах зявилася можливість тісніше співпрацювати з більш надійним партнером – з України, який дійсно побудує фільтраційні поля у Львові і введе роздільне сміття у Луцьку.

Тепер все у руках держави: зовнішньо польтичного і природоохоронного відомств і премєра. Посольства Скандинавських країн, в першу чергу координатора Хельсинської конвенції – Фінляндії, знаходяться в центрі Києва.

Міністри закордонних справ Скандинавії домовились співробітничати з метою відкриття європейської перспективи для України, Молдови і Грузії і також представлення плану дій по набуттю членста в НАТО для України і Грузії.

По відношенню до України Скандинавські країни зберігають доброзичливу політику і політику підтримки. Усі Скандинавські країни без виключення підтримали Помаранчеву революцію в Україні і продовжують підтримувати курси і програми, здатні забезпечити розвиток двусторонньому співробітництву.

Можна зробити висновок, що підтримка Скандинавії в тому чи іншому проекті являється в більшому гарантією успіху проекта.

24. Довгострокова стратегія України у відносинах з Росією

Можна визначити два найбільш узагальнених варіанти розвитку як Росії, так і України ─ зростання та дисипації. Під зростанням слід розуміти поєд­нання стійкого соціально-економічного піднесення з політичною стабільністю держави, громадянським консенсусом щодо подальшого розвитку суспільства, мінімізацією конфліктогенної напруги в ньому. Суспільно-політичні та економічні трансформації, що відбуваються в Ук­раїні та Росії, у кінцевому підсумку можуть звестися до спектра з чотирьох віро­гідних сценаріїв у максимально уза­гальненому вигляді:

  • зростаючі Україна та Росія;

  • дисипація України і Росії.

  • зростання України при дисипації РФ;

  • дисипація України при зростанні РФ.

Перший сценарій означає фактично конкурентно-партнерські відносини між двома країнами, другий - мляве спів­робітництво при інтравертній заглиб­леності країн у внутрішню проблематику. Розвиток подій за третім сценарієм був би найбільш перспективним для України, оскільки це призвело б до «стратегічного відриву» України і виходу її з «російської тіні». Четвертий сценарій є найбільш небезпечним, оскільки подальше ослаблення України фактично унеможливить будь-який спротив зростаючій Росії, політика якої щодо України залишається інваріантною, що підтверджується усім періодом двосторонніх відносин.

Так, чи інакше, а відносини між Україною і Росією є досить специфічними і це не може не позначитися в майбутньому. Зокрема, російські поступки стосовно газових боргів України, мають прихований зміст: з однієї сторони Росія робить Україні подарунок  реструктурує борги на 12 років, а з іншої сторони це дає можливість Росії поставити економіку України у ще більш залежне становище, що дасть змогу маніпулювати Україною. І це цілком ймовірний варіант, адже для Росії завжди був характерним екстенсивний розвиток.

Із всього сказаного про економічну сторону відносин між Україною і Росією можна зазначити фактори, які б допомогли Україні в майбутньому:

─ вихід України та Росії із системної кризи, модернізація їхніх економічних систем і конкурентноспроможне прилучення до світової економіки можливі тільки за радикальної оптимізації їхніх національних економічних і політичних стратегій; [3; 19]

─ налагодження економічних стосунків з Росією виходячи з розуміння важливості зв’язків з Росією для економічної і соціальної стабільності, необхідності їх деполітизації та переведення у площину взаєморозуміння і взаємної вигоди;

─ створення умов для розвитку довгострокового економічного співробітництва в пріоритетних галузях;

─ забезпечення економіко-правової бази для повнішого використання вітчиз­няного науково-технічного потенціалу, виробничих потужностей, у тому числі шляхом збільшення збуту продукції на ринку Росії, поглиблення коопера­ційних зв'язків між підприємствами обох держав, активізація інвестиційно­го співробітництва;

─ реалізація в повному обсязі режиму вільної торгівлі та усунення перешкод на шляху просування українських товарів на російські ринки, зокрема через укладення нової двосторонньої угоди про вільну торгівлю;

─ створення транснаціональних корпорацій, фінансово-промислових груп, спільних виробничих та банківських структур із забезпеченням вигідних для України умов.

Основний акцент необхідно перенести на розвиток тих сфер співробітництва, які сприяють економічному зростанню України, захисту її національних інтересів, зміцненню економічної безпеки. Алгоритм дій на російському напрямі має базуватися на застосуванні нових комплексних підходів до двосторонніх відносин, які відповідали б сучасним політичним реаліям, а також пріоритетним інтересам нашої держави, пов'язаним з європейською інтеграцією.