1.5 Технологія функціонування електронної пошти

Розглянемо технологію функціонування електронної пошти на прикладі програми Outlook Express.

Послідовність процедур для організації передачі інформації по електронній пошті Інформатика. Практикум за технологією роботи на комп'ютері.

- запустити програму управління електронною поштою;

- в діалоговому вікні Outlook Express натиснути кнопку Створити повідомлення або виконати команду меню Повідомлення > Створити;

- в діалоговому вікні, що з'явилося, в полі Кому вказати через крапку з комою доменні адреси(адреса) електронної пошти одержувачів(одержувача);

- в полі введення Копія перерахувати через крапку з комою адреси електронної пошти усіх одержувачів, кому має бути доставлена копія повідомлення;

- в полі Тема описати короткий зміст повідомлення;

- в робітнику області ввести текст повідомлення;

- вставити в повідомлення електронний підпис, виконавши команду Вставка > Підпис. Електронний підпис містить зазвичай ПІБ посилача, його посаду, назву фірми, телефон і т. д., але може включати і оригінальний придуманий автором текст.

Електронний підпис готується заздалегідь і зберігається в теці. Створити її найпростіше по команді Сервіс > Параметри, і на вкладці Підпису натиснути кнопку Створити;

- якщо потрібно, прикріпити файл вкладення за допомогою команди Вставка > Вкладення файлу або натисненням відповідної кнопки на панелі інструментів з подальшим вибором файлу, що вкладається. Файл-вкладення може бути будь-яким створеним заздалегідь файлом(текстовим, графічним, виконуваним і т. д.);

- " покласти" створений лист в теку Витікаючі, натиснувши на панелі інструментів кнопку Відправити;

- відправити повідомлення по електронній пошті з теки Витікаючі натисненням кнопки Доставити повідомлення.

Через декілька секунд ваше повідомлення поступить хост-компьютеру одержувача за вказаною адресою.

Адреси усіх одержувачів можуть бути введені вручну, або узяті з адресної книги. Щоб скористатися наявною адресною книгою, слід виконати команду Сервіс > Вибрати одержувачів. У вікні, що з'явилося, зі списку вибрати потрібних одержувачів, супроводжуючи вибір будь-якого з них для вказівки категорії одержувачів подальшим натисненням клавіш : Кому, Копія, Прихована копія. До категорії "Прихована копія" слід віднести тих одержувачів, відсилання дубліката в чию адресу вимагається зберегти в таємниці.

У Інтернеті для доставки електронної пошти машина-джерело встановлює TCP- з'єднання з портом 25 машини-приймача. Цей порт прослуховується поштовим демоном, і їх спілкування відбувається за допомогою протоколу SMTP(Simple Mail Transfer Protocol -- простий протокол електронної пошти) Комп'ютерні мережі. 4-е видавництво / Э. Таненбаум - СПб.: Пітер, 2003. - С. 683. Цей демон приймає з'єднання, що входять, і копіює повідомлення з них у відповідні поштові скриньки. Якщо лист неможливо доставити, посилачеві повертається повідомлення про помилку, що містить першу частину цього листа.

Послідовність процедур для отримання повідомлення, що поступило у вашу адресу, встановити зв'язок зі своїм хост-компьютером;

- запустити програму управління електронною поштою;

- в діалоговому вікні(див. малюнок 3.1) відкрити теку що Входять. У цій теці знаходяться усі повідомлення, що поступили на адресу користувача.

У відведеній для цього зоні вікна з'явиться список усіх повідомлень(ще не прочитані повідомлення помічені -- зазвичай виділені жирним шрифтом або супроводжуються словом new), що поступили. У списку повідомлень будуть вказані: порядковий номер повідомлення, посилач, дата і час отримання, а також рядок " зміст"(тема), заповнена посилачем. Щоб прочитати потрібне повідомлення, слід двічі клацнути на нім лівою кнопкою миші.

РОРЗ(Post Office Protocol v. 3 -- поштовий протокол, 3-а версія) -- спеціальний протокол, який дозволяє призначеному для користувача агентові(на машині клієнта) з'єднатися з агентом передачі повідомлень провайдера(на машині провайдера) і скопіювати пошту, що зберігається для нього.

Послідовність дій для відповіді на отримане повідомлення.

У діалоговому вікні(див. малюнок 3.1) натиснути кнопку Відповісти або виконати команду Повідомлення > Відповісти посилачеві. Відкриється вікно створення повідомлення, але в рядку Кому вже знаходитиметься адреса ініціатора повідомлення, на яке створюється відповідь, а в рядку Тема -- тема початкового сполучення з префіксом Re(що означає Reply -- відповідь). У рядку Копія можна додати адреси, по яких попрямують копії відповіді. У робочому полі буде видний текст початкового повідомлення(його можна трохи скоротити або, згідно з мережевою етикою, зберегти тільки окремі цитати), до якого слід додати текст відповіді.

- Натисненням кнопки Відправити відповідь відсилається по вказаних адресах.

Повідомлення електронної пошти, що пересилається по мережі, складається з трьох частин:

- кодового конверта;

- заголовка;

- тіла повідомлення -- тексту сполучення з вкладенням.

Існують два основні стандарти оформлення заголовка : стандарт RFC 822 і стандарт MIME. Стандарт RFC - 822 був у витоків електронної пошти і закріпив угоду про формат електронного листа і його заголовки, що управляють, з розрахунку на простий текст. Але користувачі захотіли писати листи в національних кодуваннях, пересилати графіку, програми та ін.

результаті, після інших невдалих спроб, з'явився стандарт MIME, що описаний в RFC 1341 і набув остаточної форми в RFC 1521, який регламентує формат заголовка і тіла повідомлення, а також можливості використання в нім інформаційних елементів різного типу.

Заголовок повідомлення в основному стандарті RFC 822 структурований і може мати наступні основні поля: Обчислювальні системи, мережі і телекомунікації :

- Date -- дата і час відправлення;

- From -- електронна адреса посилача і його ім'я(ім'я не обов'язкове);

- Subject -- тема повідомлення, якщо це відповідь на інше повідомлення, то додається префікс Re;

- Sender -- автор повідомлення, якщо автор і посилач не одна особа;

- Те -- електронна адреса і ім'я(необов'язково) одержувача повідомлення;

- cc(carbon copy) -- електронні адреси і імена одержувачів копії повідомлення, від яких відповідь на повідомлення не очікується, а копії посилаються їм "для зведення";

- bcc(blind carbon copy) -- електронні адреси і імена прихованих одержувачів копії повідомлення, які не слід афішувати;

- Q Resent - To -- електронна адреса і ім'я кореспондента, якому готується відповідь;

- In - Reply - To: -- початкове повідомлення в ієрархії "у відповідь на відповідь на повідомлення";

- Message - ID: -- унікальний ідентифікатор листа, генерований поштовою програмою посилача;

- Return - Receipt - to: -- вказується необхідність повідомлення про доставку;

- Content - Type: -- тип вмісту листа(в термінах стандарту MIME);

- Content - Transfer - Encoding -- вказується формат символів, які можуть використовуватися в тілі листа(в термінах стандарту MIME);

- Comments -- довільний коментар;

- User - Defined - Fields -- довільно заповнювані поля для сумісності з іншими поштовими системами;

Імена полів повинні закінчуватися двокрапкою. Обов'язковими полями в цьому переліку є тільки поля: Date, From, To, Subject і Message - ID.

Стандарт-розширення MIME дозволяє перемішувати поля заголовка і поля тіла повідомлення, внаслідок чого поля заголовка можна розділити на два види: загальні поля, записувані на початку поштового повідомлення, і локальні поля, що відносяться до окремих розділів повідомлення. У, загальному заголовку вказується версія стандарту MIME - Version: 1.O.

Стандарт MIME визначає вказувані в полі заголовка Content - Type сім типів даних, які допускається використати в тілі листа : Обчислювальні системи, мережі і телекомунікації : Підручник для Внз. 2-е видавництво / В.Л. Бройдо. - СПб: Пітер, 2004. - С. 487.

- текст(text);

- змішаний тип(multipart), поєднання в повідомленні різних типів даних;

- поштове повідомлення(message) -- складене повідомлення, яке може включати дані навіть з різних джерел;

- графічний образ(image), зазвичай у форматах GIF або JPEG;

- аудіоінформація(audio), зазвичай у форматі MIDI- файлів;

- відеоінформація(video), зазвичай у форматі MPEG;

- додаток(application) для передачі даних будь-якого іншого формату.

2. Побудувати графік функції F(x) в Mathcad, розв’язати рівняння F(x)=0 за допомогою відповідних вбудованих функцій. Побудувати графік функції f(x) і приблизно визначити один з коренів рівняння. Розв’язати рівняння f(x)=0 за допомогою вбудованої функції Mathcad root.

x [1,2]

3. Дослідження квадратного рівняння на мові програмування С. Задано квадратне рівняння . Скласти програму для знаходження величин, вказаних у перших трьох стовпчиках таблиці для різних значень D. Крім того у програму передбачити друк значень дійсних коренів, або текст «Коренів немає» якщо їх немає x1 x2

D<0	D=0	D>0	a	b	c
			2.31	8.5	3.6

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

#include <math.h>

float a = 2.31, b = 8.5, c = 3.6;

float x1, x2;

float d;

void main(void) {

clrscr();

printf("\n");

d = b * b - 4 * a * c;

if(d < 0) {

printf("y = %f\n", (a * a + b * b + c * c));

printf("Nemae rozviazkiv\n");

} else {

if (d == 0) {

x1 = (-b) / (2 * a);

printf("y = %f\n", log(2 + cos(3 * x1)));

printf("x = %f\n", x1);

} else {

x1 = (-b + sqrt(d)) / (2 * a);

x2 = (-b - sqrt(d)) / (2 * a);

printf("y = %f\n", pow((x1 * x2), (float)1/3 ));

printf("x1 = %f\n", x1);

printf("x2 = %f\n", x2);

}

}

getch();

}