 
        
        - •Розділ 2. Векторна алгебра Лекція 4. Вектори та дії над ними. Скалярний, векторний та мішаний добутки векторів.
- •4.1. Вектори у геометричній формі та дії над ними
- •4.2.Прямокутна система координат. Вектори, що задані своїми координатами
- •4.3. Скалярний добуток векторів та його властивості
- •4.4. Векторний добуток векторів. Мішаний добуток.
- •Запитання для самодіагностики
Розділ 2. Векторна алгебра Лекція 4. Вектори та дії над ними. Скалярний, векторний та мішаний добутки векторів.
4.1 Вектори у геометричній формі та дії над ними.
- 
Прямокутна система координат. Розкладення вектора по трьох некомпланарних векторах. Дії над векторами, заданими координатами. 
- 
Скалярний добуток векторів та його властивості 
- 
Векторний та змішаний добуток векторів. 
4.1. Вектори у геометричній формі та дії над ними
Вектором
називається напрямлений відрізок.
Початок вектора називається точкою
його прикладення. Зображується вектор
відрізком зі стрілкою, що розташована
біля кінця вектора (рис.4.1). Позначається
вектор  
 або
або 
 .
Напрямком  вектора
.
Напрямком  вектора 
 називається напрямок променя
називається напрямок променя 
 ,
довжиною (модулем) вектора
,
довжиною (модулем) вектора 
 називається довжина
відрізка
називається довжина
відрізка 
 .
.

Рис.4.1
Два
вектори називаються рівними, коли вони
суміщаються паралельним переносом.
Рівні вектори мають рівні довжини і
однакові напрями. Вектор, у якого початок
і кінець співпадають, називається
нульовим і позначається  через 
 .Сумою
кількох векторів, наприклад
.Сумою
кількох векторів, наприклад 
 називається вектор
називається вектор

 ,
,
який
за величиною та напрямком дорівнює
вектору, початком якого є початок вектора
 (першого
доданка), а кінець – кінець вектора
(першого
доданка), а кінець – кінець вектора 
 (останнього доданка)(рис 4.2)
(останнього доданка)(рис 4.2)

Рис. 4.2
Легко перевірити, що додаток має такі властивості:
- 
додаток векторів – переставний 
 ,
,
- 
сполучна властивість 


 ,
,
3) 
 .
.
4) 
 .
.
(Вектор
 протилежний вектору
протилежний вектору 
 ,
його довжина дорівнює довжині вектора
,
його довжина дорівнює довжині вектора
 ,
а напрям – протилежний вектору
,
а напрям – протилежний вектору 
 ).
).
Під
різницею векторів 
 та
та 
 розуміємо вектор
розуміємо вектор
 ,
,
такий,
що дорівнює сумі векторів 
 та
та .
Добутком вектора
.
Добутком вектора 
 на скаляр
на скаляр 
 називається вектор
називається вектор 
 ,
який має довжину
,
який має довжину  
 , а напрям такий, як у
, а напрям такий, як у 
 , якщо
, якщо  
 ,
або такий, як у
,
або такий, як у 
 ,
якщо
,
якщо 
 .
Операція множення на число має такі
властивості:
.
Операція множення на число має такі
властивості:
1. ;
;
   
 ;
;
2.
 ;
;
3.
 ;
;
     
 /
/ ,
,
де
 скаляри;
скаляри; 
 одиничний вектор.
одиничний вектор.
Два
вектори 
 та
та 
 називаються коленіарними, якщо вони
належать одній прямій або паралельним
прямим. Можна довести, що необхідньою
і достатньою умовою колінеарності двох
векторів є їх пропорціональність, тобто
називаються коленіарними, якщо вони
належать одній прямій або паралельним
прямим. Можна довести, що необхідньою
і достатньою умовою колінеарності двох
векторів є їх пропорціональність, тобто
 скаляр).
скаляр).
Три
вектори 
 називаються
компланарними, якщо вони належать
будь-якій площині або паралельні їй.
Можна  довести, що три ненульових вектори
називаються
компланарними, якщо вони належать
будь-якій площині або паралельні їй.
Можна  довести, що три ненульових вектори
 компланарні тоді та тільки тоді, коли
один з них  є лінійною комбінацією двох
інших, тобто
компланарні тоді та тільки тоді, коли
один з них  є лінійною комбінацією двох
інших, тобто
 ,
,
де
 скаляри.
скаляри.
Розглянемо ще одне визначення, що має дуже важливе значення в теорії векторів. Це визначення проекції вектора на вісь. Нагадаємо, що вісь – це пряма, яка має напрямок. Заданий напрямок будемо вважати додатним, протилежний напрямок – від’ємним.
Під
компонентою вектора 
 відносно осі
відносно осі 
 розуміємо вектор
розуміємо вектор 
 ,
початок якого
,
початок якого 
 є проекція на вісь
є проекція на вісь 
 початку
початку 
 вектора
вектора 
 ,
а кінець якого
,
а кінець якого 
 є проекція на вісь
є проекція на вісь 
 кінця
кінця 
 цього вектора.
цього вектора.
Під
проекцією вектора 
 на вісь
на вісь 
 розуміємо скаляр
розуміємо скаляр
 ,
,
який
дорівнює довжині компоненти вектора 
 на вісь
на вісь 
 ,
якщо її напрямок збігається з напрямом
осі
,
якщо її напрямок збігається з напрямом
осі 
 ,
та – мінус довжині компоненти, коли її
напрямок протилежний напрямку осі.
Вкажемо на основні властивості проекції.
,
та – мінус довжині компоненти, коли її
напрямок протилежний напрямку осі.
Вкажемо на основні властивості проекції.
1. Проекція вектора на вісь 
 дорівнює добутку довжини вектора
дорівнює добутку довжини вектора 
 на косинус кута між напрямком вектора
та напрямком осі, тобто
на косинус кута між напрямком вектора
та напрямком осі, тобто
 .
.
2. Проекція суми додатку будь-якого числа доданків – векторів на дану вісь дорівнює додатку їх проекцій на цю вісь .
3. Якщо даний вектор помножити
на скаляр, то його проекцію на івсь теж
треба помножити на цей скаляр  
 .
.
