- •Національний університет водного господарства та природокористування
- •Стасюк л. О. Ст. Викладач
- •Мета і завдання дисципліни „культурологія”
- •Студент повинен знати:
- •Мати навички:
- •Як підготуватися до семінарських занять
- •Поради до написання реферату:
- •Структура та обсяг реферату
- •Зміст курсу і сітка годин
- •Основна навчально-методична література:
- •Словники:
- •Плани семінарських занять
- •Основні поняття та категорії:
- •Контрольні запитання:
- •Запитання для самостійної роботи:
- •Тематичні реферати:
- •Основні поняття та категорії:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Персоналії:
- •Тематичні реферати:
- •Основні поняття та категорії:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Персоналії:
- •Тематичні реферати:
- •Основні поняття та категорії:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Напишіть повідомлення про персоналії:
- •Тематичні реферати:
- •Основні поняття та категорії:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тематичні реферати:
- •Основні поняття та категорії:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Напишіть повідомлення про персоналії:
- •Тематичні реферати:
- •Питання до заліку
- •Варіанти модулів
- •Поріг знань з культурології
- •Критерії оцінки знань
Словники:
-
Корінний М.М., Порапов Г.Г., Шевченко В.Ф. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. – К., 2000.
-
Кордон М. В., Муляр В. І. Українська та зарубіжна культура. Тематичний словник. – Житомир, 2003.
-
Энциклопедический словарь по культурологии /Под общ. ред. проф. А.А. Радугина. – М., 1997.
-
Философский энциклопедичний словарь. – М., 1997.
-
Эстетика. Словарь /под общ. Ред. Беляева. – М., 1980.
-
Мифологический словарь. - М., 1990.
-
Никало С. А. Мистецтвознавство: Короткий тлумачний словник. – К, 1999.
-
Християнство: Словарь/ Под общ. ред. Л. Н. Митрохина и др.. – М, 1994.
Для ефективнішого засвоєння курсу слід використовувати культурологічні та філософські журнали: "Українська культура", "Всесвітня література та культура в навчальних закладах", "Людина і світ", "Філософська і соціологічна думка", "Народна творчість та етнографія", „Практична філософія”, "Віче", "Український історичний журнал", „Україна: філософський спадок століть. Хроніка”.
Плани семінарських занять
Тема : КУЛЬТУРОЛОГІЯ: ЇЇ ПРЕДМЕТ І ФІЛОСОФСЬКИЙ СЕНС (2 год.)
Основні поняття та категорії:
Антропологія, артефакт, архетип, діяльність, духовна культура, культурологія, культурні універсалії, людиновимірність, матеріальна і духовна культура, зміст культури, мистецтво, ментальність, природа, світогляд, техногенна цивілізація, творчість, художня культура, цивілізація.
План
-
Природа – культура – цивілізація - суспільство в системі культурологічного дослідження.
-
Основні концепції розуміння культури.
-
Людиновимірна сутність культури.
Контрольні запитання:
-
Розкрийте зміст термінів „культура”, „природа”, ”цивілізація”.
-
У чому сутність філософського, соціологічного та антропологічного підходу до визначення поняття „культура”?
-
Які основні закономірності культурної еволюції?
-
Назвіть базові культурологічні школи і концепції.
-
Які найперші ознаки цивілізації?
-
Які основні концепції розвитку цивілізацій?
-
У чому проявляється суперечливий характер взаємодії культури і цивілізації?
-
У чому полягає людиновимірна сутність культури ?
-
Дайте характеристику основним етапам становлення української культурологічної думки.
-
Які функції культури?
-
Охарактеризуйте структуру культури як системи.
Запитання для самостійної роботи:
-
Підготуйте письмове повідомлення на тему: „Засадничі умови виникнення культури”.
-
Розкрийте філософсько-світоглядний сенс вислову І. Канта „Культура – остання мета природи, людина покликана її створювати. Культура за її структурою органічна, людина в ній - не лише засіб, а й мета”;
-
Ви схильні підтримати чи заперечити визначення культури Е. Б. Тайлором: „Культура чи цивілізація в широкому етнографічному смислі складається у своєму цілому із знання, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв і деяких інших здібностей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства. Явища культури у різних людських суспільствах, наскільки можуть бути дослідженні в їх основі начала, являють предмет, зручний для вивчення законів людської думки і діяльності.”
-
Ваше розуміння висловлювання: „Час людського життя – одна мить; його сутність – вічний плин; відчуття – сумирні; будова тіла – тлінна; душа – нестійка; доля –загадкова;слава – недостовірна... Одним словом, життя це боротьба та блукання на чужині...” (Марк Аврелій);
-
Порівняйте оцінки цивілізації відомих філософів, зробіть аргументовані висновки.
„Я розглядаю цивілізацію як культурну спільність найвищого рангу, як найширший рівень культурної ідентичності людей... Цивілізація визначається наявністю загальних рис об’єктивного порядку, таких як мова, історія, релігія, звичаї, інститути, а також суб’єктивна самоідентифікація людей”
(С. Хантингтон)
„Цивілізація – це перш за все духовне здоров’я науки... Цивілізація передбачає формальні механізми упорядкованої, правової поведінки, а не засновані на чиїйсь милості, ідеї чи добрій волі. Це і є умовою соціального, громадянського мислення”.
(М. Мамардашвілі)
-
Прокоментуйте визначення відомого філософа:
Культура - це не просто природа, але така природа, яка обробляється і розвивається суспільно. І культура – це не просто суспільство, але таке суспільство, яке розвивається у певних природних умовах.
(О. Ф. Лосев)
-
Прореферуйте статтю Стоян С. П. „Природне та штучне: пошук втраченої гармонії”, сформулюйте питання для дискусії.
