Основні поняття та категорії:

Буддизм, Веди, карма, гедонізм, Дао, Дарма, жрець, індуїзм, ієрогліф, Євроазіатство, Книга мертвих, Кодекс Хаммурапі, Конфуціанство, Манускрипт, медитація, нірвана, пергамент, піраміди, Сфінкс, Схід і Захід, Інь, Янь, Упанішади, шумери, шляхетна людина.

План

1. Порівняльний аналіз східного та західного типу цивілізацій.

2. Специфіка культурних традицій та ціннісних орієнтацій особистості і суспільства східних та західних культурах.

3. Проблема подолання бар’єру між західною й східною культурами.

Контрольні запитання:

1. Назвіть аспекти, за якими розрізняють західний і східний типи цивілізації й культури;

2. Коли започаткувався західний і східний шляхи соціокультурного розвитку?

3. Які особливості ціннісних орієнтацій розрізняють у західній і східній типах культури?

4. Які існують концепції компаративного аналізу східного та західного типів культур?

5. До якого типу цивілізації за культурними традиціями та ціннісними орієнтирами належить Україна?

6. В чому полягає роль традиції у західній і східній культурі?

7. У чому сутність проблеми співвідношення західного й східного типу культур у сучасному світі.

Завдання для самостійної роботи:

1. Підготуйте письмове повідомлення про особливості суспільного життя та духовного складу людини східного та західного типу культури;

2. Прокоментуйте вислови мислителів Лао Ази (579-499 до н.е.): Хто знає міру, в того не буде невдачі. Хто багато обіцяє, той не вартий довір’я; Конфуція (551-479): Єдина справжня помилка – не виправляти своїх минулих помилок. Той, хто звертаючись до старого, здатний відкрити нове, гідний бути учителем. Дурень скаржиться, що люди недостатньо знають його, а мудрець, - що він не знає людей; Мо-цзи (близько 480-400 до н. е.): Верхи мусять мати підлеглих, які говорять правду в очі. Хороший лук важко натягнути, але послана з нього стріла летить високо і влучає в ціль. Бідність – коріння безладу у країні.

3. Поясніть зміст проблеми „Схід-Захід” за К.-Г. Юнгом: „Інтроверсія – це стиль Сходу, а екстраверсія – стиль Заходу. На Заході інтроверсія сприймається як аномальне, хворобливе і взагалі неприпустиме явище. На Сході ж, навпаки, турботливо випестувана нами екстраверсія вважається спокусою підвищеної чуттєвості, що досягає апогею в сукупності всіх людських страждань”

4. Прокоментуйте міркування американського філософа ХІХ ст. Ральфа Емерсона: „Європа завжди запозичала у східного генія свої релігійні імпульси”.

5. Дайте свою оцінку твердженням Рене Генона: „ Ототожнення традиції з цивілізацією в цілому постає абсолютно виправданим тоді, коли мова йде про Схід, оскільки будь-яка цивілізація Сходу, узята в цілому, може по суті розглядатись як традиційна за своїм характером. Що стосується цивілізації Заходу, то вона навпаки, втратила свій зв’язок із традицією, можна сказати остаточно, якщо не брати до уваги релігійного елементу, який лише незначною мірою цей зв’язок зберігає”.

6. Поміркуйте над визначенням Конфуція шляхетної людини („благородного мужа”) та низької людини ( натовпу) і висловіть своє ставлення до нього: ”:Шляхетна людина прагне дістатися основи. Коли вона досягає основи, перед нею відкривається правильний шлях. Шанобливе ставлення до батьків та повага до старших братів – ось основа людинолюбства (жень)... Шляхетна людина до всього ставиться однаково; вона не проявляє пристрасті...Шляхетна людина до всього ставиться згідно з обов’язком; діє за ритуалом, у словах стримана, у вчинках правдива...Благородна людина ставить вимоги перед собою, низька-перед іншими.. Шляхетна людина думає про мораль; низька людина думає про те, як краще влаштуватись. Шляхетна людина думає про те, як би не порушити законів; низька людина думає про те, як би отримати користь”.

Напишіть повідомлення про персоналії:

Ар’ябхата (VІ- поч.. V ст. до н. е.). Будда (Сідхартха Гаутама, 623-544 рр. до н. е.). Бянь Цао (УІ ст. до н. е.). Ехтанон (Аменхотеп ІУ, 1364-1347 рр. до н. е.). Конфуцій (Кун Фу чзи; 551-479 рр. до н. е.). Лао-цзи (VІ-V ст. до н. е.). Навуходоносор ІІ (605-562 рр. до н. е.). Сима-Цянь (близько 145-87 рр. до н. е.),.Сун Юй (ІІІ ст. до н. е.).