Загальні висновки Результати здійсненого дослідження дали можливість дійти таких висновків:

1. Культуру діловодства установи слід трактувати як сукупність вимог до рівня організації і технологій роботи з документами, професійних знань, вмінь, навичок і організаційної поведінки працівників служби діловодства, керування нею та рівень реалізації цих вимог. Вона є складовою загальної інформаційної культури, з одного боку, та корпоративної (організаційної) культури установи – з іншого. Її рівень визначає ефективність організації керування установою у цілому і у підсумку впливає на функціонування цієї установи і виконання нею профільних завдань. Це зумовлює необхідність дослідження культури діловодства як складного комплексного явища, що значною мірою відрізняється від усталеного сприйняття технологічного образу діловодства.

2. Перші спроби формування вітчизняної культури діловодства були зроблені під час існування УНР, Української гетьманської держави та Директорії УНР. Цей період прикметний налагодженням системи діловодства в державному апараті українських урядів, здійсненням діловодства українською мовою, розробкою положень й відповідних зразків оформлення документації, затвердженням порядку надання юридичної сили нормативно-розпорядчим документам, створенням мережі архівних установ.

Впродовж 1920-х років в УСРР було певною мірою розвинуто окремі компоненти вітчизняної культури діловодства (українізація діловодства, уніфікація в оформленні службових документів), однак в організації досліджень з діловодства все більше був відчутним економічний аспект, що базувався на удосконаленні культури організації праці. У подальшому, у 1930-ті роки позначається вплив централізованого нормативного та науково-методичного забезпечення діловодства в УСРР-УРСР. Цей процес особливо став помітним у період 1950-1980-х років, коли радянська Україна брала участь у формуванні і впровадженні загальносоюзної технологічної культури діловодства.

Рівень регуляторної та технологічної культури у радянському діловодстві 1980-х років склав основу для формування власної культури діловодства у початкові роки існування незалежної України. Разом з тим, незважаючи на значні досягнення в уніфікації та стандартизації технологічних процесів створення управлінської документації, організації роботи з нею та обґрунтуванні засад документаційного забезпечення управління, цілісного уявлення про культуру діловодства за радянських часів не було сформовано. Низький рівень автоматизації процесів діловодства не дозволяв досліджувати їх як інноваційний напрям культури, поза увагою залишалися питання визначення змісту інформаційної культури в установі, однобічно розглядалися питання професійної культури працівників служб діловодства та керування цією службою в установі.

Розбудова нормативно-правової та методичної бази організації діловодства в незалежній Україні, гармонізація її з міжнародними нормативними документами з керування документацією, впровадження комп’ютерного діловодства та перспективи реалізації електронного документообігу у вітчизняних установах, започаткування все збільшуваної вузівської підготовки документознавців, дослідження інформаційного середовища в установі тощо зумовлюють необхідність розглядати ці процеси комплексно в контексті формування національної культури діловодства як чинника підвищення ефективності функціонування установи.

3. Компонентами культури діловодства слід вважати:

• регуляторну культуру організації діловодних процесів (культура нормативно-правового регулювання, наукового, нормативного та методичного забезпечення);

• технологічну культуру, тобто культуру організації технологічних процесів та операцій – процесів документостворення (культура укладання текстів документів і ділового мовлення, оформлення документів), документообігу (культура опрацювання документів, контролю за їх виконанням), та збереження документів (організація зберігання та збереженості документів, формування та оформлення справ, експертиза цінності документів);

• культуру застосування нових інформаційних технологій в діловодстві, інші елементи інформаційної культури (культура комп’ютерного діловодства, застосування документів з електронним носієм, електронного документообігу, засобів електронного зв’язку, корпоративних та світової електронних мереж, культура здійснення інформаційного пошуку, використання документної інформації, підготовки інформаційно-аналітичних документів);

• організаційну культуру працівників служби діловодства (поєднання знань, умінь, навичок, відносин її працівників) та культуру організації діловодних процесів (як елементів професійної культури відпові­дальних за діловодство в підрозділах установи);

• культуру керування службою діловодства (елемент управлінської та правової культури керівника установи та керівника служби діловодства).

4. Підвищення рівня вітчизняної культури діловодства має відбуватись шляхом подальшого розроблення нормативно-правового та методичного забезпечення організації діловодства в країні, яке повинно ґрунтуватися на масштабних та багатоаспектних наукових дослідженнях з позицій документознавства, правознавства, загального та інформаційного менеджменту, інформатики, професіології. Це дозволить удосконалити технологічну культуру документостворення та документообігу у межах діловодства, забезпечить правомірність надання та реалізацію юридичної сили управлінським рішенням за допомогою управлінських документів щодо керування установою, а також збереженість документної управлінської інформації у службі діловодства та архіві установи.

Складовою загальної технологічної культури діловодства в установі є інформаційно-технологічна культура, яка насамперед виявляється за рахунок впровадження сучасних засобів інформатизації. Головною умовою забезпечення високого рівня культури діловодства є сумісність правил щодо створення, обігу та зберігання документів з паперовим носієм та документів з електронним носієм. Іншим компонентом є інформаційна культура працівників служби діловодства, яка проявляється в уміннях користування засобами комп’ютерного діловодства, пошуку необхідної офіційної інформації, підготовці аналітичних, фактографічних та інших інформаційних документів для забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень.

Перспективним є застосування моделі культури служби діловодства, яка базується на комплексному аналізі її завдань та функцій як підрозділів служби, так і обов’язків й повноважень її працівників. Пропонована модель має застосовуватися під час організації служби діловодства, її реорганізації, оцінювання діяльності, набору та атестації персоналу, а також керування нею вищим керівництвом як одним з основних підрозділів установи.

Напрями змісту вузівської підготовки документознавців-організаторів діловодства, а також питання підвищення кваліфікації практичних працівників служб діловодства та архівів установ повинні відображати всі компоненти формування культури діловодства. Професійна культура документознавця має складатись із знання ним нормативно-розпорядчих актів, нормативних документів, методичних розробок, наукової літератури з організації діловодства, операцій технологічних процесів діловодства та архівної справи, комп’ютерної технології та засобів автоматизації діловодства, методів аналітико-синтетичного опрацювання та пошуку документної інформації, а також умінь і навичок керування службою діловодства, його гуманізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРА

АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ

Центральний державний архів вищих органів влади

та управління України

Фонд 2. Рада Міністрів Української РСР

Опис 1

1. Спр. 576. Протоколи засідань РНК УСРР та матеріали до них (оригінали). 22 листопада – 20 травня 1920 р., 118 арк.

Фонд 14. Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР

Опис 1

2. Спр. 1. Витяги з директив та постанов ВЦВК, Раднаркому (РНК) РСФСР, Раднаркому УСРР, Всеукрревкому та Харківському губревкому про централізацію та реорганізацію архівної справи за 1919–1920 рр. 1920 р.; 10 арк.

3. Спр. 9а. Протоколи засідань архівної секції Харківського губкопмису. 3 січня – листопад 1920 р.; 118 арк.

4. Спр. 10. Звіти працівників архівної секції Харківського губкопмису про перевірку стану архівних губернських установ. 22 грудня 1919 р. – 17 травня 1920 р.; 93 арк.

5. Спр. 12. Постанови, декрети, обіжники РНК УСРР, Всеукрревкому, Народного комісаріату юстиції (Наркомюсту УСРР) про охорону архівів, створення і ліквідацію ОВАК, протоколи засідань і обіжники ОВАК. 7 лютого – 14 липня 1921 р.; 28 арк.

6. Спр. 16. Протоколи засідань ОВАК та матеріали до них. 12 лютого – 14 липня 1922 р.; 44 арк.

ЛІТЕРАТУРА

1. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. - К., 1996. - Т.1. - С. 106.

2. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 6-15.

3. ЦДАВО України, ф. 1064, оп. 1, спр. 5, арк. 25.

4. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 233.

5. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 234.

6.  Вісник Генерального Секретаріату. - №7.- 23 грудня 1917 р.

7. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 13, арк. 109.

8.  ЦДАВО України, спр. 16, арк. 14, зв.

9. Вісті з Української Центральної Ради. – 1917. — №3. — ст.

10. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 10.

11. ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 12.

12.  ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 43, 143.

13.  ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 23.

14.  ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 43, 143.

15.  ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 12.

16.  ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 8.

17.  ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 27.

18.  ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 28, зв.

19.  ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 1, арк. 24.

20. ЦДІАК України, ф. 1076, оп. 1, спр. 19, арк. 259.

21. Папакін Г.В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси. - К., 2003. - С. 72.

22. Конституційні акти України 1917-1920 рр.-К., 1992. - С. 82-85.

23. ЦДАВО України, ф. 3766, оп. 3, спр. 8, арк. 1.

24. ЦДАВО України, ф. 2201, оп. 1, спр. 82, арк. 1.

25. ЦДАВО України, ф. 1064, oп. 1, спр.3, арк. 5.

26. ЦДАВО України, арк. 14.

27. ЦДАВО України, арк. 17а, зв.

28. ЦДАВО України, спр.2, арк. 24.

29. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. -К., -С. 114.

30. Українське державотворення: не витребуваний потенціал: Словник-довідник. - К.: Либідь, 1997.- 559 с.

31. ЦДАВО України, ф. 905, оп. 2, спр. 1404, арк. 1-5.

32. Законы Украинской Державы.- Одесса, 1918.- Вып. VI.- 39 с.

33. Загорецька О. Організація діловодних служб Державного Сенату Української Держави// Студії з архівної справи та документознавства.- К., 1999.-Т. 4.- С. 113-115.

34. ЦДАВО України, ф. 1064, oп. 1, спр.2, арк. 51.

35. Матяш І.Б. „Надіюся, що ця сторінка з історії архівної справи на Вкраїні буде цікава для фахівців цього діла...”// Студії з архівної справи та документознавства.-К., 1999. - Т.4.- С. 187 - 189.

36. ЦДАВО України, ф. 3689, оп. 1, спр. 7, арк. 34.

37. Матяш І.Б. Модель архівної реформи в Україні 1918 р. Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 р. // Студії з архівної справи та документознавства. - K., 1999- T.5. - С. 148-150.

38. ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 1056, арк. 81-82, зв.

39. Папакін Г.В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси. - К., 2003. - С. 208.

40. Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси.- К.: Наук. думка, 2002. - С.143.

41. ЦДАВО України, ф. 1235, оп. 1, спр. 6, арк. 29 30.

42. Винниченко В.К. Відродження нації. - Київ- Відень, 1920.– Т. 3.– С. 3.

43. Скоропадський П.П. Спогади. - Київ- Філадельфія, 1995. - С. 47.

44. Пам’ятки. - К.,1998. - Т.1. -С. 84.

45. ЦДАВО України, ф. 1065, оп.1. спр.2, арк.12.

46. ЦДАВО України, ф. 1065, оп.1. спр.2,арк.20.

47. ЦДАВО України, ф. 1429, оп.1, спр.2-3.

48. ЦДАВО України, ф. 1064, оп.1, спр. 4.- арк. 153.

49. ЦДАВО України, арк. 158.

50. ЦДАВО України, арк. 2-10.

51. На защите революции. Из истории ВЧК. 1917-1922 гг.: Сборник документов и материалов.— К., 1971.—С. 221.

52. ЦДАВО України, ф. 3204, оп. 1, спр. 3, арк. 24, 25.

53. Сталин И.В. Октябрськая революция и национальная политика русских коммунистов//Правда.— 1923 .— №6-7. С.3

54. Николишин С.Н. Культурна політика большевиків і український культурний процес// На чужині.— 1917.— С. 18-19.

55. Український правопис.— Харків, 1933.— С. 4, 5.

56. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Украины.- 1919. - № 34. - С. 395.

57. ЦДАВО України, ф. 14, оп.1, спр. 23, арк. 17.

58. Известия Всеукраинского Центрального Исполнительного комитета и Харьковского губревкома, 20 апреля 1920 г.—Харьков, 1920.-С. 77.

59. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 2, спр. 16, арк. 22, 75, 83-84.

60. Кодекс законов о народном просвещении УССР.– Харьков: НКП УССР, 1922.– С 60-61.

61. Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду УССР.— 1922.—№1.— С. 68—70.

62. Труды Всеукраинского института труда.- Харьков, 1953.—Вып.1.—203 с.

63. Костинская Н.С. Деятельность контрольных органов по совершенствованию государственного аппарата и делопроизводства в 1918-1934 гг. Дис. канд. ист. наук/Ин-т истории АН УССР.—К., 1988.—187 с.

64. Кулешов С.Г. З історії організації наукових досліджень процесів діловодства в Україні у 1920-1930 роках // Студії з архівної справи та документознавства.— 2004.—№11.—С. 164—167.

65. Про загальну інструкцію постановки архівних частин діловодства в урядових та громадських установах УСРР//Бюлетень Укрцентрархіву. – 1926.—№ 7(9).—С. 8-9. Про інструкцію щодо постановки архівної справи у райвиконкомах, сільрадах // Бюлетень ЦАУ.—1928.—№7.—С. 7.

66. Кудряев В.А. Организация работы с документами.– М. 2001.—592 с.

67. Методика делопроизводства в СССР: / Под. ред. Я.З. Лившица и В.А. Цикулина.—М.: МГИАИ,1974.—С. 105—112.

68. Ларин М.В. Управление документацией и новые информационные технологии.- М.: Науч. книга, 1998. - С. 19.

69. ЦДАВО України, ф. 4508, on. 1, спр. 181, арк. 24.

70. ЦДАВО України, арк. 38.

71. Сельченкова С. З історії експертизи цінності документів та укладання переліку документів в Україні у 1920-1930 рр. // Студії з архівної справи та документознавства. — 2004. — С. 45.

72. Слонівський Е. Голод як специфічна форма більшовицького терору в Україні. — Стрий, 1993. — С. 7.

73. Митяев К.Г. Теория и практика архивного дела: / Под ред. И.Л. Маяковского. — М., 1946. — С. 35.

74. Митяев К.Г. Документоведение, его задачи и перспективы развития // Вопр. Архивоведения: Научн.-инф. бюл. — 1964. — №2. — С. 27—37.

75. Мітюков О.Г. Радянське архівне будівництво на Україні: 1917-1973. — К.: Наук. думка, 1975.- С. 172.

76. Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки.- 1956.- №7-8.- Ст. 73.

77. Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки.- 1961.-№ 9.-Ст. 114.

78. Положение о государственном архивном фонде Союза ССР//Сп. СССР. — 1958. — №14. — Ст. 112.

79. Основные правила постановки документальной части делопроизводства и работы архивов учреждений, организаций и предприятий СССР / ГАУ при СМ СССР.- М., 1966.- 92 с.

80. Загорецька О. Нормативне та науково-методичне забезпечення організації діловодства в Україні у 1950-1980-х роках // Студії з архівної справи та документознавства.- К.: Вид-во Європ. ун-ту.-2004. Т.11.— С. 177-178.

81. Ларин М.В. Всеросійський науково-дослідний інститут документознавства і архівної справи на межі століть //Студії з архівної справи та документознавства.— 1999. Т.4.— С. 172–174.

82. ЦДАВО України, ф. 14. on 2. спр. 1780. арк. 3-5.

83. Единая государственная система делопроизводства: Основные положения.—М., 1974.—128 с.

84. Гомонов О.М. Основні положення Єдиної державної системи діловодства // Архівна Україна.— 1974.—№2.—С. 66.

85. Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки.—1961.—№9.—С. 114.

86. Бондаренко З.В. Про впровадження ЄДСД у міністерствах і відомствах УРСР // Архівна Україна.— 1978. — №1. — С. 43-49.

87. Ляхоцький В.П. УНДІАСД: П’ять років наукових досліджень в галузі архівознавства та документознавства // Студії з архівної справи та документознавства. — 1999.— Т.4.— С. 18–19.

88. Виханський О.С., Наумов А.Н. Менеджмент.— М.: Изд-во МТУ, 1985.— 415с.

89. Безклубенко С.Д. Етнокультурологія.— К. 2002.—288 с.

90. Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения.: Гост Р 511141–98.— М.: Госстандарт России, 1998.— С.1.

91. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи /УДНДІАСД, ДАКККІМ.— К., 2000.— С. 39–45.

92. Загорецька О.М. Теорія діловодства як галузь наукових знань. // Студії з арх. справи та документознавства.— 2002.— Т. 8.— С. 139–140.

93. Соціологія культури: //О.М.Семашко, В.М. Піча, О.І. По­го­рілий та ін.— К.: “Каравела”, Львів: “Новий світ – 2000”, 2002.— С. 33.

94. Слободяник М.С. Структура сучасного документознавства // Вісник книж­кової палати.— 2003.— №4.— С. 18–21.

95. Кулешов С.Г. Управлінське документознавство. —К.: ДАКККі: М, 2003.— 57 с.

96. Сокова A.M. Развитие советского документоведения в условиях научно-технической революции (1960–1980): Автореф. дис. доктора ист. наук / МГИАИ-Москва, 1986.— 46 с.

97. Автократов В.Н. Архивоведение в кругу других областей знания // Сов. архивы. — 1973. — №2. — С. 42.

98. Архівознавство. / За заг. ред. Я. Калакури, І. Матяш. — К., 2002. — 356 с.

99. Слободяник М.С. Структура сучасного документознавства // Вісник книж­кової палати.— 2003.— №4.— С. 18–21.

100. Каштанов С.М. Русская дипломатика. — М.: Высш. шк., 1988. — 231 с.

101. Палеха Ю.І. Управлінське документування. К.: Вид-во ЄУ, 2003.— С. 113.

102. Коваль А.П. Культура ділового мовлення.—К.: Вища шк. 1997. С. 214.

103. Закутська Л.І. Підвищення мовленнєвої культури українців, як один з способів покращення іміджу нації//Проблеми іміджології: Матеріали ІІ Міжн. конф. 27.02.2001р.— К.: Вид-во ЄУ., 2001.— С. 91–94.

104. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення.— К. 2003.— 248 с.

105. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153 // Офіційний вісник України.— 1997.— №43. — Ст.

106. Про затвердження інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 р. № 1893 // Офіційний вісник України.— 1998.— №24.

107. Про затвердження інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 3 // Офіційний вісник України.— 1997.— №4.

108. Державний класифікатор управлінської документації: ДК 010-98.- Держстандарт, 1999.— 50 с.

109. Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови: ДСТУ 3844-99.— К.: Держстандарт України, 2000. — 9 с.

110. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації — ДСТУ 4163-2003. Наказ Держкомархіву України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 вересня 2003 р. — К. 2003. — С. 20.

111. Державна уніфікована система документації. Уніфікова система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів., Настанови щодо застосування ДСТУ. — К.: УНДІАСД, 2003. — 25 с.

112. Кулешов С.Г. Перспективні напрями наукових досліджень у спеціальному документознавстві // Студії з архівної справи та документознавства.— 2004.— Т.12.— С. 115.

113. Там само. С. 119.

114. Правила ведення нотаріального діловодства: Затверджені наказом Міністерство юстиції України від 3 лютого 1994 р. № 6/5; Інструкція з діловодства в районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби: затверджена наказом Міністерства юстиції України від 5 липня 1999 р. № 470/7; Інструкція з діловодства у відділах реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 26 листопада 2003 р. № 143/5. – //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верх. Ради України. – 2002. – № 27–28. 

115. Про перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів: Наказ Держкомархіву України від 20 червня 1998 р. № 41// Офіційний вісник України.— 1998.— №38.

116. Про правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств установ і організацій: Наказ Держкомархіву України від 16 березня 2001 р. № 16 // Офіційний вісник України.— 2001.— №20. См.

117. Про примірні норми часу (виробітку) на основні види робіт в архівних підрозділах органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій: Наказ Держкомархіву України 16 травня 2001 р. № 40.— К., 2001.— с. 1516.

118. Про зміни до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів: Наказ Держкомархіву України від 23 жовтня 2001 р. № 82 // Офіційний вісник України.— 2001.— №45,— Ст. 2034.

119. Про доповнення до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів: Наказ Держкомархіву від 26 листопада 2001р. № 93 // Офіційний вісник України.— 2001.— №50.— Ст. 2247.

120. ISO 15489-1. Information and Documentation — Records management — Part 1: General; ISO/TR 15489–2–2001(E), Information and documentation — Records management — Part 2: Guidelines // ISO-Printed in Switzerland.—2001.—19 р.

121. Антоненко І.Є. Методика розроблення та впровадження документаційних систем у керуванні документацією: міжнародний досвід // Студії з архівної справи та документознавства. — 2004. —Т. 12.— С. 137–139.

122. Про забезпечення стратегії інтеграції України до Європейського Союзу: Указ президента України від 11 червня 1998 р. // Офіційний вісник України.— 1988.— № 24.— ст. 870.

123. Антоненко І.Є. Проект концепції впровадження в Україні норм міжнародного стандарту ISO 15489—2001. “Інформація та докуметація”//Студії з архівної справи та документознавства.— 2004.— Т. 11.— С. 172–177.

124. Калюжний Р.А. та ін. Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання): Монографія.— К., 2002.— С. 124.

125. . Калюжний Р.А. та ін. Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання): Монографія.— К., 2002.— С. 126.

126. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України № 851 від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. — 2003.—№ 36. — с. 275.

127. D. Bearman and J. Trant. A Report from Archives Community // URL: http://www.asis.org/ Bulletin/98/Bearman.html.

128. Bearman. D. Research issues in metadata. Working Meeting on Electronic Records Research, Pittsburgh // URL:http://www.sis.pitt.edu/~cerar/s4-db.htm

129. URL: http://www.pro.gov.uk/The National Archives Records Management/file-creation.html.

130. URL: http://www.pro.gov.uk/The National Archives Records Management/storage of semi-current records.html; http://www.naa.gov.au/recordkeeping/ apend_html.

131. Марченко П.М. Шляхи вирішення проблеми зберігання електронних документів в архіві//Студії з архівної справи і документознавства.— 2004.— Т. 12. — С. 81—84.

132. Кузнєцова Т.В. Проблема автоматизации делопроизводственных процессов с позиции документооведения // Делопроизводство —2004. — №2— С. 37–39.

133. Организация работы с документами: учебник / под ред. поф. В.А.Куд­ряева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА., 2001.— 592 с.

134. Афанасьєва Л.П. Информатизация архивного дела: организация и управление//Делопроизводство.— 2004.— №2 —С. 86–97.

135. NARA, 18-th Preservation Annual // URL: http:// www. archives. gov / nara/thebodeau.html.

136.  Ильганаева В.А. Влияние информатизации на культурогенез современного общества // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — №1. — 2004.— С. 58-62.

137. Организация работы с документами / За ред. проф. В.А. Кудряева.— 2-е изд. перераб. и доп.— М: ИНФРА, 2001.— 592 с.

138. Винарик Л.С. и др. Вхождение Украины в информационное общество / Л.С. Винарик, А.Н. Щедрин, Н.Ф. Васильева; НАН Украины; Институт экономики промышленности.— Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001.— 151 с.

139. Маньковський А.Л. Спеціалізовані системи автоматизації діловодства і документообігу // Студії з арх. справи і документознавсва.— 2002.— Т. 8.— С. 142.

140. Маньковський А.Л. Спеціалізовані системи автоматизації діловодства і документообігу // Студії з арх. справи і документознавсва.— 2002.— Т. 8.— С. 144

141. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник / За ред. В.І. Воловича.— К. 1998.— С. 376.

142. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент.— М.: Изд-во МТУ, 1995.— 415 с.

143. Палеха Ю.І. Ключі до успіху, або організаційна та управлінська культура. — К.: Вид-во Європейського університету, 2000.— 211с.

144. Гончарова Н.М. Документаційне забезпечення менеджменту: характерні ознаки і перспективи // Студії з архівної справи та документознавства.— 2004.— Т. 12.— С. 130–131.

145. Майкл Дж., Д. Саттон. Корпоративний докуметооборот. М.: “Бізнес-микро”, // www.bmicro.ru.

146. Про стандартизацію: Закон України від 17 травня 2001 р.//Відомості Верховної Ради України. — 2001.— № 31. — ст.. 145.

147. Абульханова К.А., Васина Н.В., Лаптева Л.Г., Сластенина В.А. Психология и педагогіка.— М.: Совершенство, 1998.— 153 с.

148. Информационная культура / Л.С. Винарик, А.Н. Щедрин, А.С. Гинкул и др. – Донецк: НАН Украины, Институт экономики промышленности. 1999. – 41с.

149. Пщоловский Т. Принципы совершенной деятельности. К.: Институт проксеологии, 1995.— 272 с.

150. Власова Г.В. Проблеми і перспективи підготовки фахівців з документознавства та інформаційної діяльності//Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — 2004. — № 1.— С. 13–15.

151. Кушнаренко Н.М. Складові змісту спеціальності “документознавство та інформаційна діяльність”: питання методології //Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.— 2004.— № 1— С. 17–20.

152. Філіпова Л.Я. Перспективна спеціальність у підготовці фахівців інформаційно-документної сфери України //Вісник книжкової палати. 2003. — №10. — С. 29–30.

153. Морозюк І.В. Формування напрямів освіти документознавців//Вісник книжкової палати. 2003. — № 10. — С. 40–45.

154. Фионова Л.Р. Использование информационных технологий в подготовке документоведов.//Делопроизводство.— 2004.— №1.— с. 28–33.

155. Виноградова О.Б. Визначення перспектив розвитку системи підвищення кваліфікації працівників інформаційно-документаційної сфери // Студії з архівної справи та документознавства. — 2002. — Т.8. — С. 251-254.

156. Палеха Ю.І. Основні чинники впливу на вузівську підготовку документознавців.//Студії з архівної справи та документознавства.— 2004. — Т.11.— С. 168–172.