5. Проблеми вдосконалення комерційної діяльності на підприємстві оптової торгівлі

Перехід до ринкової системи господарювання, в першу чергу, відзначається переходом до економіки підприємницького типу, а основою успішного функціонування ринкових механізмів, перш за все, виступає розвиток малого бізнесу. Становленню і розвитку сектора малого бізнесу, який є найбільш динамічним елементом в структурі ринкової системи любої країни, належить особлива роль.

Сектор малого бізнесу формується в Україні з 1986-1988 pp. після прийняття постанови, а згодом і закону, про кооперативи. Це був найбільш динамічний період становлення підприємств малого бізнесу. У цей період, з одного боку, відбувся прискорений розвиток виробництва дефіцитних споживчих товарів, а також сфери найрізноманітніших побутових послуг, роздрібної торгівлі, громадського харчування тощо. Проте з іншого малі підприємства відігравали також роль каналів, за якими здійснювалося перекачування ресурсів державних підприємств у тіньову економіку. Це вже був реальний крок вперед, перший крок до ринку, своєрідна школа вільного підприємництва в системі командної економіки.

Найбільш інтенсивно малий бізнес розвивався у 1992 році, тобто після прийняття законів України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні" та інших, які спонукали підприємливих людей на законних підставах започаткувати свою справу, спробувати себе в бізнесі. Цей період характеризується спрямованістю малого бізнесу на торговельну і посередницьку діяльність, що можна пояснити також орієнтацію торгівлі та посередництва на роботу з готівкою, яку важко контролювати, а це відкривало можливість для уникнення сплати податків. Разом з тим, вже у 1993-1994 pp. проявляються негативні тенденції у процесі становлення малих підприємств. Окреслюється новий період розвитку малих підприємств, коли можливості надприбутковості торговельно-посередницької діяльності практично почали вичерпуватися. Про це свідчить динаміка зміни кількості малих підприємств (без сільськогосподарських підприємств) (таблиця 5.1.).

Таблиця 5.1. Основні показники розвитку малих підприємств України у 1995-2008 pp.

Період	Кількість малих підприємств одиниць	Темпи зміни, %	Кількість зайнятих працівників, осіб	Кількість зайнятих працівників у розра-хунку на одне мале підприємство, осіб
1995 рік	19598	100,0	637 000	32
1996 рік	50496	257,7	910900	18
1997 рік	75003	148,5	1 038 227	14
1998 рік	79827	106,4	986 443	12
1999 рік	91 601	114,7	1 042 425	11
2000 рік	93091	101,6	1 159700	13
2001 рік	136238	146,3	1 357 725	10
2002 рік	173404	127,3	1 032 500	6
2003 рік	197 127	113,7	1 677 500	9
2004 рік	217930	110,6	1 709 800	8
2005 рік	233 607	107,2	1 807 600	8
2006 рік	253 791	108,6	1 918500	8
2007 рік	267 750	105,5	1 995 240	8
2008 рік р.	273 105	102,0	2 048 287	8

Це свідчить, що вже у 1995-1999 pp. малі підприємства не були зацікавлені в розширенні своєї діяльності, особливо у сфері матеріального виробництва. Про негативні тенденції процесу формування та розвитку малого бізнесу свідчить також такий показник, як кількість зайнятих у цьому секторі (таблиці 4.1.). Це пояснюється такими обставинами: зміною державою податкової політики, тобто переходу до сплати податку з доходів, а не з прибутку підприємств; значним погіршенням загальноекономічної ситуації в країні; браком державної підтримки суб'єктів малого бізнесу, що призвело до зменшення їх активності у виробничих секторах економіки, що в свою чергу, призвело до скорочення кількості суб'єктів підприємницької діяльності та їхніх працівників.

У зв'язку з нестабільністю стану української економіки та законодавства значна частина малих підприємств диверсифікує свою діяльність, і по суті, вони є багатопрофільними підприємствами. Це істотно поліпшує їхнє становище на ринку за рахунок внутрішнього перерозподілу ресурсів і діяльності в різних сегментах ринку.

Другу половину 90-х років певною мірою можна вважати більш якісним етапом становлення сектора малого бізнесу. Він характеризується насамперед розширенням діяльності міжнародних фондів, грошовою реформою, конституційним закріпленням державою свободи підприємництва та приватної власності. Було прийнято Програму розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 pp., розроблено Державну програму підтримки малого підприємництва на 1999-2000 pp., створено Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. У 1998 році Президентом України підписано Указ "Про державну підтримку малого підприємництва", а в 2000 році прийнято Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва", де вперше в українському законодавстві визначаються поняття "суб'єкт малого підприємництва", напрямки здійснення підтримки малого підприємництва в Україні:

• формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва;

• створення сприятливих умов для використання суб'єктами малого підприємництва державних фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій;

• запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності;

• удосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;

• фінансова підтримка інноваційних проектів.

Враховуючи роль підприємництва у здійсненні економічних реформ в Україні, Указом Президента України від 5 жовтня 1998 року в Україні встановлено День підприємця, який відзначається щорічно у першу неділю вересня.

Значною мірою активізації розвитку малого бізнесу сприяв Указ Президента України "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва", в якому зазначено, що проведення єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва є одним з головних пріоритетів у діяльності органів виконавчої влади щодо здійснення економічних реформ. Єдина державна регуляторна політика у сфері підприємництва здійснюється шляхом упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності.

Мале підприємництво досить нерівномірно розвивається в різних регіонах України. Малий бізнес є важливим чинником побудови ринкового господарства, вагомою складовою економічного потенціалу (рис.4.1.)

Рис. 5.1. Частка малих підприємств в економічному потенціалі в 2008 році, %

В сфері малого бізнесу в 2008 році було зайнято майже 9% працюючого населення, кількість малих підприємств становить 82% всіх працюючих підприємств, обсяг виробленої продукції склав 682250,2 тис. грн., що становить 10,7% виробленої продукції (9,8% в попередньому році).

Роль і місце малого бізнесу в економіці найкраще проявляється у властивих йому функціях.

По-перше, неоціненний внесок малого бізнесу у справу формування численних суб'єктів ринкового господарства, насамперед у створенні ефективного недержавного сектора економіки, орієнтованого на попит, створення конкурентного середовища в області (таблиця 4.2.).

Таблиця 5.2.Кількість малих підприємств за формами власності за 2005-2008 роки, одиниць

	2005	2006	2007	2008
Всього по економіці, у тому числі:	5058	5065	5353	5743
Державна власність	92	86	66	76
Комунальна власність	198	202	212	225
Приватна власність	1927	1955	2018	2155
Колективна власність	2838	2820	3054	3283
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб	3	2	3	6

На фоні зростання загальної кількості малих підприємств збільшилася кількість приватних підприємств з 2018 у 2007 році до 2155 у 2008 році. Кількість підприємств комунальної власності збільшилася на 13 одиниць, а колективної власності на 229 одиниць.

Малий бізнес допомагає утвердженню конкурентних відносин, бо він є антимонопольним за своєю природою, що проявляється в різноманітних аспектах його функціонування. З одного боку, малий бізнес внаслідок численності елементів, що його складають, та високого динамізму їх значно меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства. З іншого боку, за умов вузької спеціалізації й використання новітньої техніки він виступає як дійовий конкурент, що підриває монопольні позиції великих підприємств.

Рис. 5.2. Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення за 2005-2008 рр., одиниць

По-друге, малий бізнес, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості. Кількість малих підприємств за основними видами діяльності представле6о на рис. 4.3.

Рис. 5.3. Кількість малих підприємств за основними видами діяльності, у відсотках до загального показника відповідного року

Як видно з рис. 4.3. зберігається тенденція зростання кількості сільськогосподарських малих підприємств, хоча в загальній кількості підприємств підприємства сільськогосподарського призначення займають незначну частку. Значну частку займають підприємства торгівлі, хоча видно з рис. 4.2. що їх кількість з кожним наступним роком зменшується. Кількість малих підприємств в сферах нерухомості, будівництва, промисловості та транспорту збільшилося. В сферах охорони здоров’я та освіти кількість малих підприємств залишилася на рівні минулого року (150 та 68 відповідно).

По-третє, величезним є внесок малого бізнесу у здійснення прориву у багатьох важливих напрямах науково-технічного прогресу, передусім у галузі електроніки, кібернетики, інформатики. Сприяючи прискоренню реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, малий бізнес тим самим виступає провідником науково-технічного прогресу.

В Дніпропетровській області тільки 73 підприємства, на яких зайнято 0,9% зайнятих в сфері малого бізнесу, займається діяльністю у сфері інформатизації і тільки 40 підприємств здійснює дослідження та розробки (0,4% загальної кількості зайнятих). Така ситуація є незадовільною.

Таблиця 5.3.Кількість малих підприємств та зайнятість в сфері інформатизації та досліджень по Дніпропетровській області у 2008 р.

	Кількість підприємств		Середньорічна кількість працівників*
	одиниць	у % до підсумку	осіб	у % до підсумку
Діяльність у сфері інформатизації	73	1,3	446	0,9
Дослідження та розробки	40	0,7	206	0,4
Послуги користувачам	385	6,7	3234	6,4

По-четверте, малий бізнес робить вагомий внесок у розв'язання проблеми зайнятості в регіоні. Ця функція проявляється у здатності малого бізнесу створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час спадів та структурних зрушень економіки. Якщо в період криз спостерігалося скорочення робочих місць на великих підприємствах, то дрібні фірми їх не тільки зберігали, а й навіть створювали нові (таблиця 4.4).

Таблиця 5.4.Середньорічна кількість працівників малих підприємств Дніпропетровської області за основними видами економічної діяльності за 2006-2008 рр.

	2006		2007			2008
	осіб	у % до підсумку	осіб	у % до підсумку		осіб	у % до підсумку
Всього по економіці у тому числі	41378	100	45543	100		50839	100
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	4479	10,8	4779	10,5		6947	13,7
Рибне господарство	98	0,2	275	0,6		325	0,6
Промисловість у тому числі: добувна обробна виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води	9750 210 8969 572	23,6 0,5 21,7 1,4	12057 147 11250 660	26,5 0,3 24,7 1,5		13169 94 12241 834	25,9 0,2 24,1 1,6
Будівництво	6363	15,4	5959	13,1		6818	13,4
Оптова й роздрібна торгівля, (включаючи торгівлю транспортними засобами та послуги з їх ремонту)	10702	25,9	10771	23,6		10615	20,9
Готелі та ресторани	1129	2,7	1149	2,5		1164	2,3
Транспорт	1669	4,0	2048	4,5		2529	5,0
Фінансова діяльність	188	0,5	177	0,4		208	0,4
Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги користувачам	4241	10,2	5474	12,0		6174	12,1
Освіта	416	1,0	474	1,0		443	10,9
Охорона здоров’я та соціальна допомога	576	1,4	570		1,3	636	1,2
Колективні, громадські та особисті послуги	1766	4,3	1810		4,0	1811	3,6

По-п'яте, важлива функція малого бізнесу полягає в пом'якшенні соціальної напруги, бо саме він є фундаментальною основою формування середнього класу. На рисунку 4.4 представлено дані про середньомісячну заробітну плату працівників малих підприємств Дніпропетровської області за 2008 рік.

В 2008 році середня заробітна по економіці Дніпропетровської області становила 540, 77 грн. В сфері операцій з нерухомістю та будівництва заробітна плата була вище середньої, а в сфері сільськогосподарського виробництва та рибного господарства та торгівлі нижча за середню по економіці області.

Отже, малий бізнес виконує функцію послаблення властивої ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ, що здійснюються на даному етапі. Без орієнтації на таку соціальну базу ринкового середовища, яким є середній клас, запроваджені реформи приречені на провал.

Рис. 5.4. Середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 р.

Малий бізнес сприяє процесу демократизації суспільства, саме цей сектор повною мірою характеризується найбільш демократичними, раціональними формами його організації та управління, саме від темпів розвитку малого бізнесу залежить ступінь демократизації суспільства (таблиця 4.5.).

Всі ці дані необхідно враховувати при розробці та реалізації системи регіонального регулювання та здійснення ефективної регіональної політики підтримки суб'єктів підприємницької діяльності.

Таблиця 5.5.Обсяги виробленої продукції (робіт, послуг) на малих підприємствах Дніпропетровської області за основними видами економічної діяльності за 2007-2008 рр., у діючих цінах відповідного року

	2007		2008
	тис. грн.	у % до підсумку	тис. грн.	у % до підсумку
Всього по економіці у тому числі	531767,3	100	682250,2	100
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	86713,6	16,3	111935,2	16,4
Рибне господарство	1100,3	0,2	1677,5	0,2
Промисловість у тому числі:	147048,5	27,7	179957,4	26,4
добувна	1446,3	0,3	1565,1	0,2
обробна	138600,5	26,1	167823,9	24,6
виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води	7001,7	1,3	10568,4	1,6
Будівництво	81884,4	15,4	116936,8	17,1
Оптова й роздрібна торгівля, (включаючи торгівлю транспортними засобами та послуги з їх ремонту)	93309,9	17,6	109910,6	16,1
Готелі та ресторани	10940,1	2,1	15436,4	2,3
Транспорт	24020,7	4,5	34428,3	5,0
Фінансова діяльність	2044,5	0,4	2714,1	0,4
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги користувачам	63984,2	12,0	85536,1	12,6
Освіта	3385,4	0,6	3544,0	0,5
Охорона здоров’я та соціальна допомога	3259,4	0,6	4461,5	0,7
Колективні, громадські та особисті послуги	14076,3	2,6	15712,3	2,3

Свою значимість сектор малого бізнесу неодноразово продемонстрував у країнах, які сьогодні зарекомендували себе як країни, що мають розвинену ринкову систему, доказавши цим, що без малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні розвиватись не в змозі. Набутий Україною власний досвід, позитивні результати розвитку малого бізнесу в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, свідчать про те, що малий бізнес є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами.

Отже, малий бізнес це один з провідних секторів економіки Дніпропетровської області; є основою дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту, ступінь демократизації суспільства; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність затрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку товарами та послугами, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; характеризується високою мобільністю, раціональними формами управління; формує соціальний прошарок підприємців-власників основу середнього класу; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції.

Методами активізації розвитку підприємств малого бізнесу Черкаського регіону є наступні.

Державно-адміністративні методи : пропонується звести до мінімуму пряме втручання (регулювання підприємницької діяльності, контроль за діяльністю малих підприємств за умови не порушення законодавства) і максимізувати опосередковане (надання пільг кредитно-фінансовим установам, які займаються кредитуванням підприємницьких структур, сприяння розвитку інфраструктури бізнесу у регіоні);

Кредитно-економічні методи спрямовані на створення сприятливого кредитного середовища для розвитку підприємницької діяльності. На особливу увагу заслуговує формування доступної інформаційної бази даних про наявні джерела фінансування, умови отримання кредитів, вимоги до позичальників; забезпечення доступності кредитів і їх дешевизни тощо.

Податкові методи – ефективним у даному випадку є оптимізація кількості податків, надання податкових пільг під конкретні проекти (вирішення регіональних і соціальних проблем, інвестицій у виробництво).

Страхові методи впливатимуть на активізацію розвитку малого бізнесу регіону через гарантію захисту майна підприємців, використання механізму страхування ризиків від впровадження нових технологій, екологічних, комерційних, фінансових, виробничих та інших ризиків;

Соціально-психологічні методи створять конкурентне середовище для підприємців через запровадження рейтингової шкали, висвітлення діяльності підприємницьких структур в пресі тощо.

Крім державно-правового регулювання підприємницької діяльності сприятимуть ефективному розвитку малого бізнесу в регіоні і інші чинники: прагнення людей до поліпшення свого добробуту, підвищення матеріального та культурного рівня життя народу веде до зростання грошових доходів і заощаджень, які можна вкласти в справу й отримати додатковий дохід, приватна справа є однією з форм зв'язку працівника (людини) з власністю (матеріально-речовими факторами виробництва), безробіття, яке є наслідком банкрутства збиткових та закриття низькорентабельних державних підприємств, за відповідних умов може бути джерелом кваліфікованих кадрів для підприємницької діяльності і таким чином може пом'якшувати соціальне напруження в суспільстві, викликане ринковими реформами, прагнення людини до незалежності, самовираження, визнання її таланту та заслуг, потреба в повазі, взаємодопомозі, які можуть бути реалізовані у підприємництві.

Отже, розвиток малого бізнесу в Дніпропетровському регіоні як і в Україні взагалі вкрай необхідний. Становлення значної кількості суб'єктів підприємницької діяльності має, безперечно, позитивне значення для ефективного розвитку ринкової та національної економіки в цілому.