Правове положення екіпажу.

У ч. 1 ст. 49 КТМ України визначені три категорії осіб, що входять до складу екіпажу судна: це капітан, командний склад і суднова команда. Аналогічний підхід закладений і в п. 1 ст. 52 КТМ Російської Федерації. Виділення цих трьох категорій осіб суднового екіпажу в національних законодавствах виправдується розходженням їхнього правового положення.

Капітан судна відноситься до командного складу, однак по своїй сутності займає особливе місце серед членів екіпажу, тому що є керівником суднового екіпажу.

До командного складу судна крім капітана відносяться: помічники капітана, суднові механіки, електромеханіки, радіоспеціалісти, судновий лікар і боцман. Однак судновласник вправі віднести до командного складу й інших суднових фахівців.

Суднова команда складається з осіб, що виконують службові обов'язки на судні і не входять у командний склад судна. До них відносяться: матроси, мотористи, машиністи й інші особи суднової команди.

Відповідно до положень Конвенції № 147 про мінімальні стандарти на торговельних судах 1976 р., а також Конвенції № 180 про тривалість робочого часу моряків і укомплектуванні судів екіпажами 1996 р., держави — учасники Конвенції зобов'язані у відношенні судів, зареєстрованих на їхній території, установити правила і стандарти безпечної роботи, соціального забезпечення, комплектування штатів і умов життя на морських судах. З урахуванням вимог цієї Конвенції у відношенні кожного судна повинний бути встановлений мінімальний склад екіпажу, що повинний сприяти:

забезпеченню безпеки на морі, а також захисту і схоронності морського середовища;

виконанню вимог щодо тривалості робочого часу на борту судна;

недопущенню перевантаження екіпажу роботою.

Тому у відповідності зі ст. 50 КТМ України, мінімальний склад екіпажу, при якому допускається вихід судна в море, встановлюється Міністерством транспорту України в залежності від типу судна, району його плавання, а також призначення.

У залежності від виконуваних трудових функцій усі члени екіпажу звичайно підрозділяються на наступні служби (групи).

Служба експлуатації — забезпечує безпечне судоводіння, а також виконання всіх функцій, зв'язаних з виробничою діяльністю судна. Ця служба очолюється старшим помічником капітана.

Служба технічної експлуатації — забезпечує експлуатацію суднових технічних засобів (установок, систем, механізмів і іншого устаткування підтримуючу життєдіяльність судна відповідно до його призначення) і корпуса судна. Вона комплектується з членів екіпажа, що забезпечують вахтове обслуговування енергетичної установки, а також із членів екіпажа, зайнятих профілактичними, ремонтними і налагоджувальними роботами, і очолюється старшим (головним) механіком. Її склад і чисельність установлюється роздільно для ходового і стояночного режимів роботи судна.

Служба побуту — забезпечує обслуговування екіпажа судна й очолюється помічником капітана по господарській частині, а де такої посади немає — старшим помічником капітана.

Пасажирська служба на пасажирських судах) — забезпечує обслуговування пасажирів і очолюється помічником капітана по пасажирській частині.

Радіотехнічна служба — забезпечує радіозв'язок і роботу радіотехнічних, радіонавігаційних засобів і очолюється начальником радіостанції.

Медико-санітарна служба — забезпечує охорону здоров'я осіб, що знаходяться на судні (членів екіпажа і пасажирів) і надання медичної допомоги, очолюється судновим лікарем.

Навчальна служба (на навчальних і учбово-виробничих судах) — забезпечує організацію навчального процесу і плавальної практики курсантів і студентів морських навчальних закладів і очолюється помічником капітана по навчальній частині.

Вимоги, пропоновані до кандидатів у члени екіпажу

Як уже відзначалося, порядок прийому на роботу осіб суднового екіпажа, а також їхні права й обов'язки, що випливають із трудових відносин, регулюються загальними нормами трудового законодавства України. Однак принцип надання сторонам повної волі при укладанні трудового договору в цьому випадку відсутній, тому що держава в інтересах охорони життя і здоров'я осіб, що знаходяться на судні, безпеки мореплавання і виконання своїх зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів, учасником яких вона є, не може допустити наявність у судновому екіпажі осіб, що не задовольняють установленим вимогам у відношенні кваліфікації і стану здоров'я членів екіпажа. Тому в розділ III КТМ України, що називається «Екіпаж судна» включені ст. 51 ст. 52, що відповідно установлюють вимоги до кваліфікації і стану здоров'я членів екіпажа.

Так, у відповідності зі ст. 51 Кодексу: «До заміщення посад капітана й інших осіб командного складу допускаються особи, що мають відповідні звання, установлені Положенням про звання осіб командного складу морських судів і порядку їхнього присвоєння, що затверджується Кабінетом Міністрів України». Присвоєння звань повинно засвідчуватися видачею дипломів або кваліфікаційних посвідчень після успішної здачі іспитів у державній кваліфікаційній комісії. Такий підхід цілком відповідає вимогам Міжнародної конвенції про підготовку і дипломирування моряків і несенні вахти 1978 р.

Відповідно до правил ст. 1 Конвенції, держави зобов'язуються здійснювати положення Конвенції і її Додатка який є невід'ємною частиною Конвенції, видавати всі закони, декрети, накази і правила і приймати всі інші міри, що можуть бути необхідними для повного здійснення положень Конвенції з метою забезпечення того, щоб, з погляду охорони людського життя і збереження майна на морі, а також захисту морського середовища, моряки на судах мали належну кваліфікацію і були здатними виконувати свої обов'язки.

Положення Конвенції відповідно до правила ст. 3, застосовується у відношенні всіх моряків, що працюють на морських судах, що мають право плавання під прапором держави — сторони Конвенції, за винятком моряків, що служать на військових кораблях, військово-допоміжних судах або судах, використовуваних винятково для урядової служби. Однак держави повинні забезпечувати, щоб особи, що працюють на таких судах, відповідали, наскільки це доцільно і практично можливо, вимогам Конвенції. Конвенція також не застосовується до моряків, що працюють на рибальських судах, прогулянкових яхтах і дерев'яних судах примітивної будівлі.

Відповідно до правила 5 ст. 10 Конвенції, при здійсненні контролю з боку держави порту вимоги до кваліфікації екіпажа, що утримуються в Конвенції, повинні пред'являтися і до судів, що плавають під прапором держав, що не є сторонами Конвенції, для того, щоб цим судам не створювати більш сприятливі умови, чим судам, що мають право плавати під прапором держави-сторони.

Відповідно до правила, що міститься в ч. 4 ст. 51 КТМ України, до заміщення посад командного складу, для яких не передбачено присвоєння звання, а також членів суднової команди допускаються особи, що мають видані у встановленому порядку відповідні документи, що підтверджують їхню кваліфікацію, необхідну для виконання обов'язків на судні.

Позбавлення звання і вилучення диплома або кваліфікаційного свідчення допускається тільки за рішенням суду.

Що стосується стану здоров'я членів екіпажу, то у відповідності зі ст. 52, до роботи на судні допускаються лише особи, визнані придатними для цього за станом здоров'я. Висновок про придатність для роботи на судні по стану здоров'я видається установою Міністерства охорони здоров'я України відповідно до Правил визначення придатності за станом здоров'я осіб для роботи на судах, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 листопаду 1996 р. № 347. Ці Правила відповідно до Закону України «Про охорону праці», Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» і КТМ України встановлюють:

порядок організації медичних оглядів моряків;

обов'язки, права і відповідальність судновласників, моряків і медичних установ Міністерства охорони здоров'я України, що проводять медичний огляд моряків;

правила визначення придатності осіб за станом здоров'я для роботи на судах;

розподіл функцій контролю за виконанням вимог цих Правил між зацікавленими міністерствами.

Морське законодавство більшості держав також встановлює вимоги до громадянства членів екіпажу або до окремих членів екіпажу, які займають визначену посаду. Наприклад, у колишньому СРСР усі члени екіпажу, у відповідності зі ст. 41 КТМ СРСР повинні були бути громадянами СРСР. Виключення з цього правила допускалися лише в порядку, установленому Радою Міністрів СРСР. В інших країнах така вимога встановлюється лише у відношенні старшого командного складу (капітан, старший помічник, старший механік і радіоспеціаліст). Саме такий підхід закладений у ст. 56 КТМ Російської Федерації. У третіх — тільки у відношенні капітана. Так, в Україні у відповідності зі ст. 53 КТМ України члени екіпажу судна, зареєстрованого в Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, можуть бути громадянами будь-якої держави. Капітаном судна може бути тільки громадянин України. Така вимога у відношенні капітана судна зв'язана з його особливими правовими функціями.