10.Роль грошей у ринковій економіці.

Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва і адекватних йому суспільних відносин, піддається змінам згідно з направленістю функціонування економіки.

Коли господарство мало натуральний характер, роль грошей не мала бути реалізованою, бо економічний стан товаровиробника не залежав від ринку.

В умовах адміністративно-командної економіки роль грошей була обмеженою. Гроші виступали головним чином в якості інструмента обліку та контролю з боку органів управління господарством. Гроші не мали позитивного впливу на центрального суб’єкта економіки – товаровиробника.

При капіталізмі всі продукти виробництва мають товарну форму і гроші мають сприятливі умови для виконання своїх функцій, бо економічні відносини в суспільстві переведені на еквівалентні засади. Гроші стали носієм капіталу, на ринку створюється ринковий механізм стимулювання і регулювання суспільного виробництва, в центрі якого знаходяться гроші.

Особливості виявлення ролі грошей в різних моделях економіки заключається в:

• дії їх на покращення в господарській діяльності;

• посилення зацікавленості різних ланцюгів господарства в розвитку виробництва, перш за все за допомогою обґрунтованого ціноутворення, стимулюючого росту обсягів виробництва, зниження витрат;

• створення режиму залежності грошових витрат від надходжень, що стимулює зростання продуктивності праці і економії використання ресурсів;

• здійснення контролю в процесі грошового обороту за цінами, обсягами і якістю поставляємої продукції.

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

1. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати. Економічні причини появи кількісного підходу до вивчення ролі грошей.

Поглиблення товарних відносин спричинило появу різних теорій грошових відносин, які можна розділити на абстрактні, що розглядали суть і вартість грошей, до них відносять металістичну та номіналістичну теорії та прикладні, що визначають вплив грошей на суспільні процеси. Найбільш поширеною із прикладних виступає кількісна теорія грошей.

Металістична теорія ототожнює грошовий обіг з товарним і стверджує, що золото та срібло по своїй природі є грошима, величину (вартість) яких визначає держава. Гроші є простим засобом обігу, їх основне значення полягає в виконанні резервної функції.

Номіналістична теорія гроші розглядає як умовні знаки, що позбавлені внутрішньої вартості; вартість грошей визначається законодавчими актами через їх найменування. Гроші абсолютизуються як засіб обігу.

Недоліки цих теорій в визначенні грошей як юридичних, а не економічних категорій та використання їх як інструменту обігу.

Кількісна теорія виникла в ХVI ст. як реакція на концепцію меркантилістів, щодо залежності багатства країни від кількості нагромадження в ній золота.

Французький економіст Ж.Боден пояснював ріст цін в країнах Європи завезенням великої кількості золота із Америки.

Кількісну теорію грошей розвивали англійські вчені Д.Юм, Дж. Мілль, які пояснювали пряму залежність цін на товари від кількості грошей.

Основними базовими положеннями (постулатами) кількісної теорії виступають причинність, пропорційність, однорідність.

Заслуга кількісної теорії полягає у визначенні співвідношення між наявною грошовою масою та номінальною величиною ринку товарів та послуг.