6. Особливості грошової реформи в Україні.

З 2 по 16 вересня 1996р. в Україні було проведено грошову реформу з деномінацією грошової одиниці: купоно-карбованець замінено на гривню у пропорції 100 000 : 1.

В зв’язку з реалізацією курсу ринкових перетворень в економіці України грошова реформа носить комплексний характер, є повною.

У 90-ті рр. в У. була проведена грош реф-ма, яка за своїм хар-ром може бути віднесена до категорії провних або структурних реформ. До найхаратерніших її особливостей належать: багаточинникова зумовленість та багатоцільове спрямування; тривалий період проведення; застосування тимчасових грошей як перехідних та їх гіпервисоке знецінення; створення в ході реформи нового механізму монетарного регулювання; особливо соц спрямованість реформ та інше. Багаточинникова зумовленість грошової реформи в Україні полягала в тому, що крім суто економ причин, були і досить могутні політичні причини їх проведення. Багатоцільове спрямування грошової реформи полягало в тому, що проведення її мало найменше 3 мети :1) створити нац гроші і грошову систему, 2) забезпечити стабільність нацгрошей; 3) сформувати і ввести в дію нові методи інструменти регулювання грошового обороту і грошового ринку. Довготривалість реформи полягає в тому, що почалася в січні 92 року випуском в обіг купонокарбованців багаторазового використання, а закінчилася у вересні 96 вируском в обіг гривні, тобто тривала майжу п’ять років. Застосування тимчасових грошей та їх гіпервисоке знецінення не було заздалегідь спроектовано і свідомо проведеною складовою грошоіої реформи. Створення нового (ринкового) механізму монетарного регулювання виявилося характерною особливістю грош реформи в Україні з двох причин: до початку реформи такого механізму в Україні не було; для подолання гіперінфляції і переходу до антиінфляційної політики потрібно було якнайшвидше освоїти найефективніші інструменти монетарного регулювання. Чи не найскладнішою особливістю грошової реформи в Україні є її соціальнії аспект. Як відомо зі світової практики, підготовка і проведення будь - якої грошової реформи вимагає додаткових фінансових витрат, які переважно перекладаються на плечі широкого загалу населення. Грошова реформа в Україні, що завершилася в 1996 році, за своїм характером належить до повних, або структурних, реформ.

Тема 7. Валютний ринок та валютні системи

1. Сутність валюти та валютних відносин.

Валюта - це будь-які грошові кошти формування та використання яких прямо чи опосередковано пов'язано із зовнішньоекономічними відносинами. Світова валютна практика в поняття валюти включає кошти у вигляді законних платіжних засобів та інших валютних цінностей - платіжні документи, фондові цінності та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також національні, якщо вони перетинають митний кордон чи переходять у власність нерезидентів у середині країни.

Валюта класифікується за кількома критеріями:

• Залежно від емітента - національна - платіжний засіб певної держави; іноземна - виражена в грошах, що емітуються банківськими системами інших держав; колективна - міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжнародні валютно-кредитні організації;

• За режимом використання - неконвертовані - валюти, які не можна вільно обміняти на іноземні за ринковим курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується; конвертовані - вільно конвертуються, ввозяться та вивозяться закордон;

• Залежно від сфери та мети використання - валюта оплати, валюта кредиту, валюта ціни відповідно зовнішньоекономічних угод проведення конкретних операцій;

• Залежно від функціонального призначення розрізняють міжнародну торгову валюту - валюта, що використовується для оцінки міжнародних торгових операцій (експорт й імпорт товарів, послуг, капіталу), або валюта як товар; міжнародну резервну валюту - валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу, позик, кредиту, допомоги тощо, її головна функція - створення валютних резервів держави.

Інтеграція країн в світове господарство призводить перетворення частини грошового капіталу із національних грошей в іноземну валюту та навпаки. В зв'язку з цим історично сформувались міжнародні валютні відносини як сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних відносин у міжнародній сфері. Валютні відносини включають;

• укладення угод, щодо купівлі та продажу валюти;

• отримання і надання із-за кордону різних позик;

• надання економічної й технічної допомоги за кордон;

• функціонування валюти в зовнішньоекономічній торгівлі.

Валютні відносини обслуговують взаємний обмін результатами діяльності національних господарств, їх стан залежить від процесу відтворення.

Рівень розвитку валютних відносин країни залежить від рівня інтеграції її в світове господарство.

Учасниками валютних відносин з боку кожної країни можуть бути: уряд та його окремі структури, центральний банк, юридичні особи, включаючи банки, фізичні особи, міжнародні організації.