2. Способи прокладки кабелів
Способи прокладання кабелів напругою 6 … 10 кВ
Кабельні прокладки вимагають менших площ порівняно з повітряними і можуть
застосовуватися за будь-яких природних і атмосферних умовах.
Кабельні прокладки напругою 6 … 10 кВ застосовуються на підприємствах невеликої
та середньої потужності і в міських мережах.
Траса кабельних ліній вибирається найкоротша з урахуванням найбільш дешевого забезпечення їх захисту від механічних пошкоджень, корозії, вібрації, перегріву і від пошкодження
ний при виникненні електричної дуги в сусідньому кабелі.
Рис. 3.9. Конструктивне виконання кабельних прокладок:
а – на настінних конструкціях; 6 – на перфорованих лотках; в – у коробах
Прокладка кабелем може здійснюватися кількома способами: в траншеях, каналах,
тунелях, блоках, естакадах. Усередині кабельних споруд і виробничих приміщень
передбачають прокладку кабелів на сталевих конструкціях різного виконання (рис.
3.9): на настінних конструкціях, лотках, в коробах, укріплених на стінах. Спосіб і конструктивного виконання прокладки вибираються в залежності від кількості кабелів, умов траси,
наявності або відсутності вибухонебезпечних газів важчий за повітря, ступеня забрудненості ґрунту,
вимог експлуатації, економічних факторів, і т.п. (Табл. 3.1).
Прокладання кабелів у траншеях. Найбільш простий є прокладання кабелів у
траншеях (рис. 3.10). Вона економічніша і по витраті кольорового металу, так як допустимі струми
на кабелі більше (приблизно в 1,3 рази) при прокладці в землі, ніж у повітрі. Проте з ряду
причин цей спосіб не отримав широкого застосування на промислових підприємствах. Прокладка в траншеях не застосовується:
на ділянках з великим числом кабелів;
при великій насиченості території підземними та наземними технологічними і
транспортними комунікаціями та іншими спорудами;
на ділянках, де можливе розлиття гарячого металу або рідин, руйнівно діє на оболонку кабелів;
у місцях, де можливі блукаючі струми небезпечних значень, великі механічні
навантаження, розмиття ґрунту і т. п.
Рис. 3.10. Прокладання кабелів в траншеї
Рис.3.11. Прокладка кабелів в каналі
Досвід експлуатації кабелів, прокладених в земляних траншеях, показав, що при всяких розриванні кабелі часто пошкоджуються. При прокладанні в одній траншеї шести кабелів і більше вводиться дуже великий знижує коефіцієнт на допустиму електричне навантаження.
Тому не слід прокладати в одній траншеї більше шести кабелів. При великому числі
кабелів передбачаються дві поруч розташовані траншеї з відстанню між ними 1,2 м. Земляна траншея для укладання кабелів повинна мати глибину не менше 800 мм. На дні
траншеї створюють м’яку подушку толщіной100 мм із просіяної землі. Глибина закладення кабелю повинна бути не менше 700 мм. Ширина траншеї залежить від числа кабелів, прокладаємих в ній. Відстань між декількома кабелями напругою до 10 кВ повинно бути не менше 100 мм. Кабелі укладають на дні траншеї в один ряд. Зверху кабелі засипають шаром м’якого ґрунту. Для захисту кабельної лінії напругою вище 1 кВ від механічних пошкоджень її по всій довжині поверх верхній підсипки покривають бетонними плитами або цеглою, а лінії напругою до 1 кВ – тільки в місцях ймовірному розритті.
Траси кабельних ліній прокладаються по непроїжджою частини на відстані не менше:
600 мм від фундаментів будинків, 500 мм до трубопроводів, 2000 мм до теплопроводів.
Прокладання кабелів у каналах. Прокладання кабелів в залізобетонних каналах може
бути зовнішньої і внутрішньої (рис. 3.11). Цей спосіб прокладки дорожчий, ніж у
траншеях.
При позацехової каналізації на
Прокладання кабелів у тунелях. Прокладання в тунелях зручна і надійна в експлуатації, але вона виправдана лише при великому числі (біліше 30 … 40) кабелів, що йдуть в одному направленні, наприклад, на головних магістралях, для зв’язків між головною підстанцією і розподільному та інших аналогічних випадках.
Тунелі
(рис. 3.12) бувають прохідні висотою 2100 мм
і
мм. Напівпрохідні тунелі допускаються на коротких ділянках (до 10 м) у місцях, ускладнюючих проходженнях тунелів нормальної висоти. Глибина закладення тунелю від верху покриття приймається не менше 0,7 м.
Рис. 3.12. Прокладання кабелів у тунелі.
Прокладання кабелів в блоках. Прокладання кабелів у блоках (рис. 3.13) надійна, але найменш економічна як за вартістю, так і по пропускної здатності кабелів. Вона застосовується тільки тоді, коли за місцевими умовами прокладання неприпустимі більш прості способи прокладки, а саме: за наявності блукаючих струмів, при агресивних ґрунтах, ймовірності розливу по трасі металу або агресивних рідин та і т.д.
Блокову каналізацію кабелів слід переводити в траншею або канал у всіх випадках, коли це можливо за умовами траси. Тип кабельних блоків вибирається залежно
від рівня ґрунтових вод, їх агресивності і наявності блукаючих струмів.
Прокладка кабелів на галереях і естакадах. При великих потоках кабелів доцільно замість тунелів застосовувати для прокладки кабелів відкриті естакади (рис. 3.14) і закриті галереї (рис. 3.15), а також використовувати стіни будівель, в яких немає вибухів та пожежонебезпечних виробництв.
Рис. 3.13. Блоки із залізобетонних панелей:
а – для прокладки в сухих ґрунтах, б – для прокладки у вологих і насичених водою ґрунтах; 1 – цегла; 2 – залізобетонна панель; 3 – фарбувальна гідроізоляція, 4 – бетон, 5 – обклеєна гідроізоляція
Рис. 3.14. Кабельні естакади:
а – прохідна одностороння на окремій опорі; б – двостороння; 1 – стаціонарні сонцезахисні панелі; 2 – знімна сонцезахисна панель; 3 – кабельна полку
Рис. 3.15. Кабельні галереї:
а – одностороння; б – двостороння; 1 – кабельна полку; 2 – сонцезахисні панелі
Прокладка кабелів на естакадах і в галереях доцільна:
на хімічних, нафтохімічних, металургійних та інших заводах, території які насичені різними підземними комунікаціями; на підприємствах з великою агресивністю ґрунту;
у місцях, де можливе значне скупчення при підземних способи прокладки (канали й тунелі) вибухонебезпечних газів важчий за повітря.