- •1. Предмет та його зміст.
- •2. Класифікація електричних установок
- •3. Напруги використання електричної енергії
- •Тема: Типи електростанцій.
- •1. Принцип дії. Поділ електростанцій
- •2. Принцип дії тес та їх поділ
- •3. Принцип дії аес.
- •Тема: Структурні схеми передачі електроенергії до споживачів.
- •2. Надійність електропостачання
- •1. Призначення енергетичних систем
- •Тема: Повітряні лінії.
- •1. Конструктивне виконання повітряних ліній.
- •2. Будова підвісного ізолятора
- •3. Опори повітряних ліній
- •Тема:Кабельні лінії і їх будова.
- •1. Призначення і будова
- •2. Способи прокладки кабелів
- •Тема: Класифікація споживачів.
- •1. Загальні відомості про силове освітлення
- •2. Класифікація споживачів по групам
- •3. Поділ електричних споживачів
- •Тема: Структура електроспоживачів, поняття про графічні електрона вантаження.
- •1. Структура електроспоживачів, та їх поділ
- •2. Поняття про графіки електропостачання напругою до 1кВ
- •3. Добовий та річний графік
- •4. Розрахунки електричних навантажень
- •Тема: Розрахунок максимальної потужності.
- •1. Коефіцієнт використання
- •2. Умови вибору ефективного числа
- •Тема: Компенсація реактивних потужностей в системі електропостачання.
- •1. Параметри і режими електричної системи
- •2. Баланс активних потужностей;
- •3. Баланс реактивних потужностей.
- •Тема: Методи компенсації реактивної потужності.
- •1. Основні споживачі реактивної потужності.
- •2. Коефіцієнти потужностей
- •3. Методи компенсації реактивної потужності поділяються на три групи:
- •Тема: Використання компенсаційних пристроїв, та їх розміщення.
- •1. Переваги використання сд
- •2. Використання статичних конденсаторів
- •3. Схеми приєднання конденсаторів
- •4. Маркування конденсаторів
- •Тема: Призначення та типи використання гпп.
- •1. Приєднання головних понижуючих підстанцій до лінії 35 – 220 кВ
- •2. Приєднання розподільчих пристроїв 6/10кВ до понижуючих трансформаторів 6/10кВ
- •Тема: Схеми міських розподільних мереж напругою до 1 кВ.
- •1. Загальні відомості про розподільчі мережі
- •Розподільчий цех постійною наругою до 1кВ.
- •1. Загальні відомості
- •Тема:Картограмма навантаження.
- •1. Вибір місця розташування пс
- •Тема: Потужність силових трансформаторів.
- •1. Потужність силових трансформаторів
- •2. Критерії вибору числа потужності трансформатора.
- •Тема: Коротке замикання в електричній системі
- •1. Загальні відомості
- •2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
- •3. Призначення розрахунків струмів кз
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання в відносних одиницях
- •1. Загальні відомості
- •2. Методи розрахунку струмів короткого замикання
- •X∑ та с1, с2 визначається еквівалентом опорів:
- •Тема: Електродинамічна Та термічна дія короткого замикання
- •1. Електродинамічна дія кз
- •2. Термічна дія струмів кз
Тема: Типи електростанцій.
План:
-
Принцип дії. Поділ електростанцій;
-
Принцип дії теплових електростанцій;
-
Принцип дії атомної електростанції;
1. Принцип дії. Поділ електростанцій
Для передачі руху генераторів використовують первинні електродвигуни: парові машини, двигуни внутрішнього згорання, газові, теплові, гідро турбіни.
В залежності від виду електричної енергії, що споживається первинним двигуном, електростанції поділяються на:
-
Теплові;
-
Атомні;
-
ГЕС;
-
Гідро акумулюючі;
-
Малопотужні: вітряні, сонячні, морських приливів, дизельні.
Потужні електростанції, об’єднані високовольтними лініями передач в єдину енергетичну систему, дають можливість підвищувати надійність електропостачання споживачів, та економію електричної енергії в народному господарстві. На ТЕС використовують парові турбіни.
2. Принцип дії тес та їх поділ
Принцип дії ТЕС полягає в перетворенні енергії води у водяну пару, яка в свою чергу приводить в дію турбогенератор. Таким чином механічна енергія перетворюється в електричну.
Паливом на ТЕЦ використовують: нафту, мазут, газ та горючі матеріали …
ТЕС поділяється на: ДРЕС – державна районна електростанція; КЕС – комутаційна електростанція; ТЕЦ – теплова електроцентраль.
ДРЕС – живлять електричних споживачів тільки електричною енергією і розташовані в районах енергетичних запасів (вугілля; торфу; газу...).
КЕС – забезпечують споживачів тільки електричною енергією і розташовані від споживачів на великих відстанях, тому енергія передається на високих і зверх високих напругах. По принципу дії подібні ДРЕС.
ТЕЦ – розташовують в районах споживання електричної енергії. Відрізняються від ДРЕС і КЕС тим, що використовують тепло турбін пари для виробництва електроенергії, для опалення і гарячого водопостачання. На ТЕЦ припадає 40,8% всієї виробленої електроенергії України.
Схема ТЕЦ

-
1 – Котел;
-
2 – Парова турбіна;
-
3 – Генератор;
-
4 – Конденсатор;
-
5, 10, 12, 19, 20, 18, 17 – насоси;
-
6 – деаератор;
7) 7 – колектор;
8) 8 – парова лінія;
9) 9 – теплові споживачі;
11) 11 – збірні баки;
12) 14 – це споживачі;
13) 15 – пароводяний підігрівач;
14) 16 – лінії теплової мережі;
15) 21 – джерело водопостачання;
Принцип дії
Тверде паливо поступає з паливного складу за допомогою транспортера, в паливний бункер. Після чого, через дробильний пристрій «млин» за допомогою пневмотранспорту (у вигляді пилеподібного палива) поступає в топку котла. При згорянні палива, виділяються гази з температурою 1200 – 1600 ̊С. Ці гази нагрівають труби з водою(які розміщені в середині котла) і віддають тепло воді. В результаті чого вода перетворюється в пар з температурою 540 – 560 ̊̊С, та тиском 130 – 200 тис. атмосфер поступає в парову турбіну «2». В наслідок різниці пари, що поступає і виходить, а також різниці температур, пара розширюється і проходить через всі ступені турбіни. Пара виконує механічну роботу, тобто обертає вал турбіни.
Відпрацьована пара з тиском 0,035 – 0,05 тис. атмосфер, і температурою 120 – 140 ̊С потрапляє в конденсатор «4», де перетворюється в дистильовану воду. Вода відкачується насосом «5» в деаератор «6», для звільнення від повітря. Відпрацьована вода насосом «20» відкачується в паровий котел.
Інша частина пари, відбирається з проміжкової ступені турбіни з тиском 13 – 40тис. атмосфер і потрапляє в теплофікаційний колектор «7», після чого потрапляє до комунальногосподарських об’єктів.
При водяній системі постачання, пара поступає в колектор «7» та пароводяний підігрівач «15», де віддає своє тепло воді, яка циркулює в тепловій мережі «16» до споживачів «14» та «13». Потім по зворотній лінії, за допомогою насоса «17» знову потрапляє в пароводяний підігрівач «15».
При паровій системі теплопостачання, пара з колектора «7» прямує в парову лінію «8», а з неї в тепло споживні апарати «9», де перетворюється в конденсат, який зі збірних баків «11» насосами «12» через конденсаторну лінію потрапляє в деаератор «6», а потім в котел «1» за допомогою живлячих насосів «20».
Відпрацьовані гази з топки котла з високою температурою 350 – 450 ̊С неможна викидати в атмосферу! А тому на шляху їхнього проходження встановлюють водяний економайзер, який додатково підігріває воду, далі гази проходять через сажо уловлювач, а потім за допомогою димососа викидається через димову трубу на великій висоті в атмосферу.
ДРЕС і КЕС мають не високий ККД(30 - 40%). Паливо перетворюється а електричну енергію, а решта губиться разом з газами, що викидаються в атмосферу, а також з циркулюючою водою на ТЕЦ. При економній роботі, ККД може складати 60 – 70%. В період повного зменшення тепла, ККД на ТЕЦ буде падати.
Схема АЕС

