- •1. Предмет та його зміст.
- •2. Класифікація електричних установок
- •3. Напруги використання електричної енергії
- •Тема: Типи електростанцій.
- •1. Принцип дії. Поділ електростанцій
- •2. Принцип дії тес та їх поділ
- •3. Принцип дії аес.
- •Тема: Структурні схеми передачі електроенергії до споживачів.
- •1. Призначення енергетичних систем
- •2. Надійність електропостачання
- •Тема: Повітряні лінії.
- •1. Конструктивне виконання повітряних ліній.
- •2. Будова підвісного ізолятора
- •3. Опори повітряних ліній
- •Тема:Кабельні лінії і їх будова.
- •1. Призначення і будова
- •2. Способи прокладки кабелів
- •Тема: Класифікація споживачів.
- •1. Загальні відомості про силове освітлення
- •2. Класифікація споживачів по групам
- •3. Поділ електричних споживачів
- •Тема: Структура електроспоживачів, поняття про графічні електрона вантаження.
- •1. Структура електроспоживачів, та їх поділ
- •2. Поняття про графіки електропостачання напругою до 1кВ
- •3. Добовий та річний графік
- •4. Розрахунки електричних навантажень
- •Тема: Розрахунок максимальної потужності.
- •1. Коефіцієнт використання
- •2. Умови вибору ефективного числа
- •Тема: Компенсація реактивних потужностей в системі електропостачання.
- •1. Параметри і режими електричної системи
- •2. Баланс активних потужностей;
- •3. Баланс реактивних потужностей.
- •Тема: Методи компенсації реактивної потужності.
- •1. Основні споживачі реактивної потужності.
- •2. Коефіцієнти потужностей
- •3. Методи компенсації реактивної потужності поділяються на три групи:
- •Тема: Використання компенсаційних пристроїв, та їх розміщення.
- •1. Переваги використання сд
- •2. Використання статичних конденсаторів
- •3. Схеми приєднання конденсаторів
- •4. Маркування конденсаторів
- •Тема: Призначення та типи використання гпп.
- •1. Приєднання головних понижуючих підстанцій до лінії 35 – 220 кВ
- •2. Приєднання розподільчих пристроїв 6/10кВ до понижуючих трансформаторів 6/10кВ
- •Тема: Схеми міських розподільних мереж напругою до 1 кВ.
- •1. Загальні відомості про розподільчі мережі
- •Розподільчий цех постійною наругою до 1кВ.
- •1. Загальні відомості
- •Тема:Картограмма навантаження.
- •1. Вибір місця розташування пс
- •Тема: Потужність силових трансформаторів.
- •1. Потужність силових трансформаторів
- •2. Критерії вибору числа потужності трансформатора.
- •Тема: Коротке замикання в електричній системі
- •1. Загальні відомості
- •2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
- •3. Призначення розрахунків струмів кз
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання в відносних одиницях
- •1. Загальні відомості
- •2. Методи розрахунку струмів короткого замикання
- •X∑ та с1, с2 визначається еквівалентом опорів:
- •Тема: Електродинамічна Та термічна дія короткого замикання
- •1. Електродинамічна дія кз
- •2. Термічна дія струмів кз
2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
В більшості випадків причиною виникнення КЗ в системі являється пошкодження ізоляції електричного обладнання в результаті зношення ізоляції, не виявленого вчасного при профілактичних випробовувань, або через перенапруг. КЗ можуть бути викликані помилковими діями обслуговуючого персоналу, механічними пошкодженнями кабельних ліній, схлещенням, перекриттям птахами проводів повітряних ліній.
При виникненні КЗ загальний опір кола системи електропостачання зменшується, внаслідок чого струми в гілках системи різко збільшуються, а напруги на окремих ділянках системи знижуються.
Елементи електричних систем володіють активними, індуктувими опорами і ємнісними проводимостями. Тому при раптовому порушенні режиму роботи внаслідок КЗ електрична система являє собою коливальний контур. Струми в гілках і напруги у вузлах будуть змінюватися протягом деякого часу після виникнення КЗ відповідно до параметрів цього контуру. За час КЗ з моменту його виникнення до моменту та відключення пошкодженої ділянки в ланцюзі протікає перехідний процес з великими миттєвими струмами, що викликають Електродинамічне вплив на електрообладнання. При тривалому, більше 0,01 с, КЗ струми виявляють термічну дію, яка може призвести до значного підвищення температури нагрівання електрообладнання.
3. Призначення розрахунків струмів кз
Обчислення струмів КЗ проводиться для визначення умов роботи споживачів при аварійних режимах; вибору електричних апаратів, шин, ізоляторів, силових кабелів; проектування та налаштування пристроїв релейного захисту та автоматики; проектування захисних заземлень; підбору характеристик розрядників для захисту від перенапруг.
При розрахунку струмів КЗ приймають, що джерелами живлення місця КЗ є: синхронні генератори, синхронні компенсатори і двигуни, асинхронні двигуни в початковий період часу.
У сучасних електричних системах точний розрахунок струмів КЗ з урахуванням всіх умов дуже складний і практично неможливий. З іншого боку, необхідна точність розрахунків залежить від його призначення. Наприклад, для вибору електричних апаратів вибирають наближене визначення струмів КЗ, так як інтервали між значеннями параметрів, що характеризують різні типи апаратів, великі. Для вибору і настройки пристроїв релейного захисту та автоматики точність розрахунків повинна бути вище.
З цих причин у розрахунках струмів КЗ приймаються наступні допущення:
протягом всього процесу КЗ е.р.с. генераторів системи вважають співпадаючими по фазі;
не враховують насичення магнітних систем, що дозволяє рахувати , що всі ланцюги лінійнійні, отже, може бути застосований принцип накладення;
нехтують намагнічує струмами силових трансформатора;
трифазну систему вважають симетричної;
нехтують ємнісними проводимостями всіх елементів короткозамкненою мережі за винятком ліній великої протяжності і напруги, наприклад ліній напругою 500 кВ;
електрорушійні сили всіх джерел живлення, значно віддалених від місця КЗ (Хрозр. ≥3), вважають незмінними;
активний опір ланцюга КЗ враховують тільки тоді, коли він більше однієї третини індуктивного опору того ж ланцюга.