9.2. Видатки державного бюджету срср в 1941 - 1945 роках.

Матеріальні втрати, а також вилучення з матеріальної сфери виробництва трудових ресурсів призвели до скорочення національного доходу. В порівнянні з довоєнним об'єм національного доходу в 1941р. знизився на 8%, а в 1942 р. – на 32%. Змінилась і структура його розподілу. При абсолютному і відносному зменшенні фонду нагромадження і фонду споживання частка воєнних видатків в національному доході збільшилась до 1942 р. в порівнянні з 1940 р. у 4,5 рази.

Перерозподіл національного доходу на користь воєнних видатків здійснювався головно через державний бюджет, роль якого в мобілізації і розподілі фінансових ресурсів суттєво зросла. За роки Великої Вітчизняної війни тільки прямі воєнні видатки склали близько 600 млрд. руб., тобто майже половину всіх видатків державного бюджету СРСР.

Воєнні видатки СРСР були пов'язані з оплатою озброєння і спорядження армії. Під час війни на основі зниження собівартості продукції було забезпечено зниження цін на воєнну продукцію, що дало можливість нарощувати воєнно-технічний потенціал Радянської Армії з меншим об'ємом грошових видатків, що полегшило завдання фінансування війни.

В роки війни забезпечення матеріальними і фінансовими ресурсами оборонної функції держави було головним завданням, однак потреби оборони диктували необхідність задоволення першочергових потреб господарського і соціально-культурного розвитку. Тому разом з фінансуванням оборони країни одночасно значні ресурси витрачались на господарські і соціально-культурні цілі.

Так, умови воєнного часу вимагали значних державних вкладень в народне господарство. Під час війни, коли значна кількість основних фондів була знищена і розграбована, держава направляла матеріальні і фінансові ресурси на капітальне будівництво, створення нових і реконструкцію зруйнованих основних фондів. Щорічні обсяги фінансування народного господарства у 1941-1945 рр. коливалися від 32 до 74 млрд. руб., а їхня питома вага у структурі видатків державного бюджету з 15,8% до 24,9%.

Фінансування народного господарства в роки війни було змушене насамперед вирішити проблему перебазування промисловості на схід і введення в дію цього виробничого апарату. Приблизно 90% всіх бюджетних коштів, які спрямовувались на промисловість, були вкладені в машинобудівну, металургійну, вугільну, енергетичну та інші галузі важкої індустрії і лише близько 10% бюджетних асигнувань – в галузі легкої і харчової промисловості.

Поряд з бюджетним фінансуванням промисловості важливу роль в роки війни відігравали державні бюджетні вкладення в розвиток транспорту: будівництво нових залізничних ліній, відновлення залізничних шляхів. За 1941-1945 pp. бюджетне фінансування транспорту склало 36 млрд. руб.

Фінансові ресурси держави спрямовувались також у сільське господарство, на забезпечення відтворення продовольчої і сировинної бази країни. Бюджетні асигнування на розвиток села за період 1943-1945 рр. збільшилися в 1,8 разу.

Фінансування народного господарства було пов'язане насамперед з капітальними вкладеннями, яке реалізовувалось головним чином за рахунок бюджетних асигнувань, а також власних ресурсів суб’єктів господарювання. В 1942 р. із загального обсягу капітальних вкладень у 19 млрд. руб. бюджетні кошти складали 63,4%, а в 1944 р. – уже 21 млрд. руб., або 75%.

З державного бюджету фінансувалось також і збільшення оборотних засобів. Приріст власних оборотних засобів в 1943р. склав 420 млн. руб., з них за рахунок коштів державного бюджету – 200 млн., в 1944р. – 450 млн., з них за кошти бюджету - понад 200 млн. Загальна сума власних оборотних засобів до кінця війни склала 6,6 млрд. руб.

Бюджетне асигнування промисловості, транспорту і сільського господарства в роки війни зміцнювало воєнне господарство Радянського Союзу. Державний бюджет вирішував задачі фінансування значних воєнних видатків при одночасному високому рівні фінансування галузей народного господарства.

В останні роки війни швидкими темпами зростали видатки бюджету на соціально-культурні заходи (освіта, підготовка кадрів, пенсійне забезпечення сімей військовослужбовців і інвалідів війни, надання допомоги багатодітним матерям), які до 1944 р. на 25% перевищили довоєнний рівень. Вони були пов’язані із виконанням завдань щодо планового відтворення кадрів і обумовлені значною роллю культурно-виховної роботи. У 1945 році видатки на підготовку кадрів, освіту, охорону здоров'я і соціальне забезпечення досягли 63 млрд. руб. проти 31 млрд. руб. у 1941 р., а їхня частка у сукупних видатках склала 21% у 1945 р. проти 16,4% у 1941 р. Більше 40% сукупних видатків на соціально-культурні заходи складали видатки на освіту.

Важливе місце в системі видатків займали видатки на охорону здоров'я, які склали за 1941-1945 рр. 43,8 млрд. руб. Державна програма заходів з лікування воїнів Радянської Армії, охорони здоров'я в тилу, утримання широкої мережі закладів охорони здоров'я: лікарень, поліклінік, амбулаторій і інших потребувало значних коштів.

Гігантські масштаби війни і значна мобілізація людей в армію зумовили ріст державних видатків на соціальне забезпечення. Вони зросли з 3,1 млрд. руб. в 1940 р. до 17,8 млрд. руб. в 1945 р., тобто майже в 6 разів, а за весь період війни склали понад 58 млрд. руб.

На всіх етапах розвитку соціалістичного суспільства видатки на утримання апарату управління складали незначну частку у складі видатків бюджету. Однак, війна вимагала більш інтенсивної діяльності діючого управлінського апарату. Були створені нові апарати при Раднаркомі СРСР, а саме Комітет з обліку і розподілу робочої сили, Рада по евакуації і Радянське інформбюро.

В довоєнному 1940 р. видатки на управління визначались на рівні 6,8 млрд. руб. (3,8% всіх видатків бюджету). В роки війни вони були абсолютно і відносно зменшені в порівнянні з періодом. Так, в 1943 р. видатки на утримання органів державного управління склали 5,2 млрд. руб. В зв'язку із звільненням районів, які були окуповані видатки збільшились до 7,8 млрд. руб., а в 1945 р. – до 9,2 млрд. руб. (3,1% сукупних видатків бюджету).

Союзний бюджет в роки війни надавав допомогу союзним республікам у формі підвищених відрахувань від всезагальних доходів і в новій формі – прямих бюджетних дотацій. Так, в 1944 р. власні кошти Української PCP складали лише 14% всіх доходів, відрахування від загальнодержавних доходів – 56%, а на долю дотацій припадало 30%. По Білоруській PCP це співвідношення складало: 6,18 і 76%. В 1945р. сім союзних республік одержували дотації.