- •1.2 Соціальна нерівність як об'єктивна основа соціальної диференціяціїї суспільства;
- •1.3 Соціальні інтереси і їх роль в становлені соціальної структури суспільства;
- •1.4Основні елементи соціальної структури .
- •Види соціальних структур
- •2.1 Соціально-класова структура (клас, верства, прошарок);
- •2.2Соціально-демографічна структура. Молодь, як соціальна група;
- •2.3Соціально - етнічна;
- •2.4 Соціально-територіальна;
- •2.5 Соціально-професійна.
- •Теорія соціальної стратифікації і соціальної мобіль ості:
- •3.1) Суть і критерії теорії соціальної стратифікації;
- •3.2Види і типи стратифікації;
- •3.3Сучасні стратифікаційні моделі соціальної структури
- •3.4Поняття соціальної мобільності і її вплив на розвиток соціальної структури;
- •3.5Проблема маргінальності соціальних утворень.
- •Класова теорія соціальної структури.
- •Основні напрямки соціоструктурних змін в сучаснму українському суспільстві.
3.5Проблема маргінальності соціальних утворень.
З погляду стратифікаційних процесів маргінальність заявляє про себе (знову ж у залежності від змістовного наповнення) формуванням пасивно-індиферентних соціальних утворень. Вони виконують деструктивну функцію в соціальній структурі українського суспільства у вигляді андеркласу, люмпенів, пауперів, декласованих елементів (периферійна маргінальність). Поряд з цим відбувається формування нових соціально-професійних груп, що володіють інноваційним потенціалом і виконують роль конструкторів нової системи (гранична маргінальність). Аналіз маргінальності в контексті культурного та стратифікаційного рівнів структури дозволяє поряд з деструктивними виділяти конструктивні аспекти її соціального ефекту.
Таким чином, проведений теоретико-соціологічний аналіз є спробою переосмислення такого традиційного явища, як маргінальність, що у сучасних умовах здобуває якісно іншого наповнення. У результаті цього склалося комплексне бачення феномена соціальної маргінальності, його форм, факторів, розкриті його евристичні можливості, що дозволяє в цілому поповнити соціологічне знання про феномен маргінальності.
-
Класова теорія соціальної структури.
-
Основні напрямки соціоструктурних змін в сучаснму українському суспільстві.
Заслухавши та обговоривши доповідь завідувача відділу Інституту соціології НАН України доктора соціологічних наук С.О. Макеєва "Динаміка соціоструктурних змін в українському суспільстві", Президія НАН України відзначає велике теоретичне і практичне значення дослідження цієї проблематики для осмислення трансформаційних процесів, що відбуваються у вітчизняному соціумі, вироблення стратегічних прогнозів і розробки оптимальних моделей соціально-економічного і суспільно-політичного розвитку, наукового обґрунтування державної соціальної, економічної, освітньої, науково-технічної та демографічної політики, спрямованої на розбудову в Україні якісно нового суспільства постіндустріальної, інформаційної доби, здатного до сприйняття і реалізації цивілізаційних цінностей, моделей і стандартів розвитку, успішного і конкурентного функціонування в умовах глобалізації економічного і соціального життя, нових викликів XXI століття.
Складні і суперечливі процеси дезінтеграції одномірного
тоталітарного соціуму і формування нових соціальних структур
ринкового, демократичного суспільства, здатного до соціального
прогресу, досліджуються в соціологічному плані в Інституті
соціології НАН України від початку 90-х рр. XX століття.
Результатом досліджень, розпочатих в умовах економічної кризи
першої половини 90-х рр. минулого століття, що супроводжувалася
процесами соціальної дезінтеграції та дестабілізації
громадянського та професіонального статусів індивідів, є розробка
концепцій "рухомої" соціальної структури та "суспільства, що
трансформується". Зусиллями вчених-соціологів вироблені
теоретико-методологічні основи аналізу формування нової
соціально-класової структури суспільства, що складається в умовах
ринкових перетворень, урізноманітнення форм власності, розвитку
великого, середнього і дрібного підприємництва, емпірично
досліджено передумови та фактори формування нових соціальних
класів в українському суспільстві. Для порівняння з соціальною
стратифікацією суспільств Центрально-Східної та Західної Європи в
Інституті соціології НАН України адаптовано методику визначення
класової позиції індивідів на основі Міжнародної стандартної
класифікації професій, що використовується країнами ЄС у
статистичних та соціологічних обстеженнях. У результаті отримані
емпіричні дані, які дозволяють проводити міждержавні порівняння й
виявляти спільне та відмінне у класовій та
соціально-професіональних структурах України та країн ЄС.
Дослідження останнього часу концентрувалися на поєднанні
власне "структурного" та "культурного" підходів до вивчення
соціальних процесів. Так, методологічно та методично
перспективними виявилися спроби визначити нерівності між
категоріями населення в доступі до основних життєвих можливостей
та шансів. Це створює умови для розгортання моніторингу за
динамікою соціальної нерівності на новому етапі
суспільно-політичного та економічного розвитку України.
Останніми роками інтенсивно накопичується досвід порівняльних
досліджень із проблематики соціоструктурних змін. Фахівці
інститутів соціології й політичних та етнонаціональних досліджень
НАН України спільно з російськими колегами інститутів РАН протягом
2000-2002 рр. провели чотири семінари, на яких обговорювалося
спільне та особливе в трансформаціях економіки, політики,
етнонаціональних відносин і ролі політичних еліт на перехідному
етапі розвитку в обох країнах. Результатом стало видання
колективної монографії російською та українською мовами. На
заключній стадії знаходиться узгодження методик моніторингового
вивчення тенденцій і закономірностей соціоструктурних змін в
Україні та Росії разом з Інститутом соціології РАН.
Навесні 2005 р. фахівці Інституту соціології НАН України
вперше провели емпіричний етап загальноєвропейського
соціологічного моніторингу "Європейське соціальне дослідження", що
здійснюється за єдиною методикою у 28 країнах Європи. Отримана
інформація дозволить порівнювати соціальну структуру України із
соціальною структурою країн Східної та Західної Європи.
Результати основних досліджень останніх років викладені у
серії статей, колективних та індивідуальних монографіях учених
Інституту соціології НАН України: "Подвижность структуры.
Современные процессы социальной мобильности" (Київ, 1999),
"Суспільство нерівних. Класовий аналіз нерівностей в сучасному
суспільстві" (Харків, 2000), "Проблеми розвитку соціологічної
теорії. Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського
суспільства" (Київ, 2002), "Проблеми розвитку соціологічної
теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної
структури суспільства" (Київ, 2003), "Классовое общество. Теория и
эмпирические реалии" (Київ, 2003), "Средний класс: люди и статусы"
(Київ, 2003).
Узагальнені висновки щодо перспектив формування нової
соціальної структури суспільства увійшли до Послань Президента
України до Верховної Ради України у вигляді тематичних доповідей
"Політика становлення середнього класу". Впродовж останніх років
до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, міністерств
та відомств щорічно направляються узагальнюючі дослідження
"Українське суспільство. Моніторинг соціальних змін", які містять
аналітичні матеріали з проблем структурних змін в українському
соціумі. В поточному році для Кабінету Міністрів України
підготовлені наукові доповіді "Економічна культура різних
категорій населення України", "Політична культура різних категорій
населення України", "Репродуктивне здоров'я та планування сім'ї",
"Соціальні проблеми сільської молоді", "Становище сімей у малих
містах".
У тісній координації з провідною установою соціологічної
науки вони активно вивчаються також на факультетах і кафедрах
соціології Києво-Могилянської академії, Київського, Харківського,
Одеського, Львівського та Дніпропетровського університетів.
Достовірна первісна соціологічна інформація, отримана в ході
виконання загальнонаціонального щорічного моніторингового
дослідження Інститутом соціології НАН України, є доступною для
аналізу і узагальнення науковцями вищих навчальних закладів та
галузевих наукових установ. Фахівці з Інституту соціології НАН
України отримували дані репрезентативних регіональних досліджень,
які проводилися фахівцями університетських факультетів та кафедр.
При цьому інститут виконує функцію координації відповідних
досліджень.
Результатам досліджень структурних змін в українському
суспільстві впродовж останніх років були присвячені дві з щорічних
всеукраїнських соціологічних конференцій "Проблеми розвитку
соціологічної теорії", проведені на базі Інституту соціології НАН
України спільно із Соціологічною асоціацією України за участю
фахівців з Німеччини, Польщі, Росії, Угорщини: "Теоретичні
проблеми змін соціальної структури українського суспільства"
(Київ, 2002) та "Трансформація соціальних інститутів та
інституціональної структури суспільства" (Київ, 2003).
Одночасно інститутами економічного профілю НАН України
розробляються економічні засади формування сучасної соціальної
структури.
У центрі досліджень знаходяться соціально-економічні проблеми
консолідації в Україні "середнього класу" як основної опори і
носія інтересів розбудови ринкової економіки і громадянського
суспільства.
У квітні 2005 р. Комітетом Верховної Ради України з питань
соціальної політики та праці спільно з редакцією часопису
"Економіст" за участю спеціалістів НАН України, Міністерства
економіки України був проведений круглий стіл на тему "Соціальні
та економічні параметри середнього класу в Україні. Від пошуку до
визначення". Заслуговує схвалення ініціатива Західного наукового
центру НАН України та МОН України щодо створення на громадських
засадах Інституту соціогуманітарних проблем людини та відповідного
наукового журналу "Соціогуманітарні проблеми людини".
Разом з тим організація досліджень соціоструктурних змін в
українському суспільстві потребує розширення їхньої проблематики у
порівняльній перспективі, а наукове обґрунтування суспільних
перетворень вимагає переходу на новий рівень координації зусиль
науковців академічних, галузевих та університетських установ.
Значними залишаються й резерви у використанні експертних функцій
соціогуманітарних наук за результатами відповідних досліджень.
