- •Предмет економічної теорії, її місце серед інших наук та еволюція розвитку.
- •Методи досліджень економічних явищ.
- •Рівні економічних систем. Позитивна та нормативна економічна теорія.
- •4. Еволюція розвитку уявлень про предмет економічної науки: від меркантилізму до новітніх економічних теорій
- •5. Зв'язок економічної теорії з практикою господарювання та економічною політикою.
- •6. Мейнстрим економічної теорії та його еволюція.
- •7. Основні положення ортодоксального монетаризму та межі його застосування.
- •Монетаристське рівняння:
- •8. Сучасний монетаризму: причини виникнення, сутність та основні ідеї.
- •9. Нові монетаристи про роль держави в сучасних умовах.
- •10. Порівняльна характеристика ортодоксального та сучасного монетаризму
- •11. Загальна характеристика традиційного соціально-інституційного напрямку: предмет дослідження, методологія та основні течії.
- •12. Новий інституціоналізм та неоінституціоналізм: спільне та відмінне.
- •13. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія суспільного вибору.
- •14. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія прав власності.
- •15. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія агентських відносин.
- •16. Економічна ефективність і рівність: протистояння чи єдність.
- •17. Сучасні методики оцінювання нерівності розподілу доходів
- •19. Моделі розподілу доходів.
- •20. Ортодоксальне кейнсіанство як альтернатива неокласичній економічній теорії.
- •21. Етапи розвитку кейнсіанського напрямку. Неокейнсіанство.
- •22. Посткейнсіанство та нове кейнсіанство: спільне та відмінне.
- •23. Порівняльна характеристика американського та англійського посткейнсіанства.
- •24. Причини неоконсервативного відродження та його структура.
- •27. Теорія раціональних очікувань
- •28. Глобальні проблеми людства в сфері екології та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •29. Регіональні екологічні проблеми та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •30. Екологічні проблеми України: сучасний стан та шляхи вирішення.
- •31. Причини державного втручання в сучасну економіку.
- •32. Напрямки державного регулювання економіки.
- •33. Моделі державного регулювання економіки змішаного типу.
- •34. Об'єктивна необхідність переходу від Балансу народного господарства (бнг) до Системи національних рахунків(снр). Снр як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.
- •35. Ввп: економічний зміст та методи розрахунку.
- •36. Похідні від ввп загальноекономічний зміст та вимірювання.
- •37. Номінальний та реальний ввп. Порівняльна характеристика дефлятора ввп та індексу споживчих цін.
- •38. Циклічність економічного розвитку як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги.
- •39. Сучасна класифікація циклічних коливань.
- •40. Причини циклічного розвитку економіки. Промислові цикли та їх фази.
- •41. Види та причини циклічних коливань
- •42. Промислові цикли та економічні коливання: причини трансформації та характеристика
- •43. Моделі економічних коливань.
- •44. Аналіз сучасної фази економічних коливань в Україні.
- •45. Модель ринку праці. Сучасні тенденції зміни ринку праці в економіці України.
- •46. Чинники попиту та пропозиції на працю.
- •47. Зайнятість та безробіття як основні явища ринку праці. Сучасні тенденції зміни зайнятості та безробіття в економіці України.
- •48. Форми зайнятості та їх вимірювання.
- •49. Багатоманітність видів безробіття, його вимірювання. Аналіз видів безробіття в сучасній економіці України.
- •3) Основне і молодіжне;
- •4) Відкрите і приховане;
- •5) Регіональне.
- •50. Природне безробіття: його значення для економіки, вимірювання, зв'язок з потенційним ввп.
- •51. Втрати від безробіття. Закон а. Оукена.
- •52. Державна політика регулювання зайнятості: сучасний підхід:
- •53. Роль малого підприємництва у регулюванні зайнятості. Протиріччя політики державного регулювання малого підприємництва в Україні.
- •54. Інфляція як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги: її види та вимірювання.
- •55. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи держави: сучасний підхід.
- •56. Дефіцит державного бюджету, способи його фінансування. Державний борг.
- •57. Зв'язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •58. Сучасні проблеми соціальної політики та їх регулювання. Протиріччя соціальної політики України та шляхи її вирішення.
- •59. Бідність як головна перешкода людському розвитку. Глобалізація проблем бідності. Роль Світового банку у регулюванні бідності.
- •60. Індекс людського розвитку (ілр): зміст та методика розрахунку. Ілр регіонів України.
14. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія прав власності.
У витоків теорії прав власності стояли два відомих американських економісти – Р. Коуз, А. Алчіан.
В своїх дослідженнях вони оперують не звичним поняттям «власності», а використовують термін «право власності». Не ресурс сам по собі є власністю, а «пучок чи частка прав по використанню ресурсу – от що складає власність».
Повний «пучок прав» складається з наступних одинадцятьох елементів: 1) право володіння, тобто право виключного фізичного контролю над благами; 2) право користування, тобто право застосування корисних властивостей благ для себе; 3)право управління, тобто право вирішувати, хто і як буде забезпечувати використання благ; 4) право на доход, тобто право володіння результатами від використання благ; 5) право суверена, тобто право на відчуження, споживання, зміну або знищення благ; 6) право на безпеку, тобто право на захист від експропріації благ і від шкоди збоку зовнішнього середовища; 7) право на передачу благ у спадок; 8) право на безстроковість володіння благом; 9) заборона на використання способу, що наносить шкоду зовнішньому середовищу; 10) право на відповідальність у вигляді стягнення, тобто можливість стягнення благ на сплату боргу; 11) право на залишковий характер, тобто право на існування процедур та інституцій, що забезпечують поновлення порушених повноважень.
Результативність власності залежить від реалізації прав власності. Право власності – це зовнішня форма, що законодавчо, інституціонально закріплює реальні економічні процеси.
Права власності розуміють як санкціоновані суспільством (законами держави, адміністративними розпорядженнями, традиціями, звичаями і т.д.) поведінкові відносини між людьми, що виникають у зв'язку з існуванням благ і стосуються їхнього використання. Ці відносини представляють норми поводження з приводу благ, яких будь-яка особа повинна дотримуватися у своїх взаємодіях з іншими людьми чи платити витрати через їхнє недотримання. Інакше кажучи, права власності є не що інше, як визначені «правила гри», прийняті в суспільстві.
Друга відмінна риса теорії прав власності полягає в тому, що феномен власності виводиться в ній із проблеми відносної рідкості, чи обмеженості ресурсів: «без якої-небудь передумови рідкостей безглуздо говорити про власність».
Така невідповідність веде до того, що центральним моментом відносин власності стає їхній характер. Відносини власності – це система виключень з доступу до матеріальних і нематеріальних ресурсів. Відсутність виключень з доступу до ресурсів (тобто вільний доступ до них) означає, що вони – нічиї, що вони не належать нікому чи, що те ж саме – усім.
З погляду авторів теорії прав власності, виключити інших з вільного доступу до ресурсів означає специфікувати права власності на них. Зміст і ціль специфікації полягає в тому, щоб створити умови для придбання прав власності тими, хто цінує їх вище, хто здатний витягти з них більшу користь.
Чим краще визначені права власності, тим сильніше стимул у суб'єкта, що хазяює, враховувати ті вигоди чи ті збитки, які його рішення приносять іншій особі. Саме тому в процесі обміну прав власності на ті чи інші блага будуть передані тому економічному агенту, для кого вони являють найвищу цінність. Тим самим забезпечується ефективний розподіл ресурсів, оскільки в ході обміну вони переміщаються від менш продуктивного до більш продуктивного використання, від осіб, які цінують їх менше – до осіб, що цінують їх більше.