6. Мейнстрим економічної теорії та його еволюція.

Головне завдання будь-якої економічної теорії є розгляд стану загальноекономічної рівноваги і надання рекомендацій уряду щодо її регулювання або відновлення.

Історичний досвід свідчить про шкідливість підходу до розгляду економічного розвитку з монопольних позицій якоїсь однієї теорії або течії (Марксистка теорія).

Таким чином в новітню вітчизняну теорію на місце ортодоксального марксизму як монопольно домінуючої теорії в минулому претендує так званий мейнстрим, тобто найбільш поширена і розроблена частина не марксистської теорії.

В різні роки 20 ст. мейнстрим складав різні теорії, які з плином часу змінювались:

• у 50-60 рр. 20 ст. мейнстрим складало ортодоксальне кейнсіанство;

• з 70 рр. подібну роль став відігравати традиційний монетаризму;

• половина 70 і початок 80 рр. 20 ст. – місце мейнстриму зайняла нова класична теорія;

• з 2 половини 80 рр. і далі до складу мейнстриму увійшов новий інституціоналізм;

• даний час мейнстрим охоплює нове кейнсіанство та неоінституціоналізм.

Існує 2 точки зору на багатоманітність сучасних економічних теорій.

1-на точка зору – така багатоманітність теорій свідчить про їх частковий характер і не універсальність. Пропонує створити нову універсальну теорію, яка була б максимально прозорою і простою.

2-го точка зору – існує нагальна потреба у плюралізмі економічних теорій, шкіл, напрямів. Підтвердив це Хікс, він образно уподібнив економічну теорію променям світла, які висвітлюють одні частини об’єкта і залишають у темряві інші.

Користуючись цими теоріями, ми відводимо погляд від речей, які можуть бути суттєвими, щоб розглядати те, на що погляд вже спрямований.

Очевидною є і важливість правильного вибору теорії, бо можна висвітлити не те, що є необхідним, але і можемо додати. Оскільки ми вивчаємо світ, що змінюється, то теорія, яка світила в один момент часу в правильному напрямі в інший момент може світити в неправильному напрямі. Це можливо в наслідок змін як у самому світі, так і в наслідок змін і в нас самих.

Висновок Хікса: «Економічної теорії на всі випадки життя не існує».

Не заважаючи на велику кількість економічних теорій, їх відмінність у предметі дослідження. Всі вони мають спільну рису, а саме всі вони розглядають співвідношення ринку і держави.

7. Основні положення ортодоксального монетаризму та межі його застосування.

Основоположник монетаризму – Мільтон Фрідман. Виник монетаризм в 60-ті роки 20 ст. Монетаристи грунтували свої ідеї на положеннях неокласичної економічної теорії.

Головна теза – ринок самодостатня система. Враховували сучасний стан розвитку змішаних систем, не відкидали абсолютну роль держави. Вважали, що держава має втручатись лише в сферу регулювання грошової пропозиції.

Монетаристське рівняння:

MV=PY

M – кількість грошей в обігу

V – кількість обертів, які роблять гроші за певний період (швидкість обігу грошей).

P – загальний рівень цін.

Y – обсяг виробництва (ВВП реальний)

V = const, Y = const

ΔM = ΔP

Зміна кількості грошей впливає на зміну ціни.

↑M → ↑P → infl.

%ΔM + %ΔV = %ΔP + %ΔY

Монетарна політика – політика впливу на основні макроекономічні параметри через кількість грошей в обігу та ставка відсотків.

Інструменти монетарної політики:

1. операції на відкритому ринку;

2. купівля – продаж цінних паперів

М^{s ↑} М^{s ↓}

3. операції на валютному ринку (купівля – продаж іноземної валюти)

М↑ М↓

4. облікова ставка

і ↑ → М^{s ↓}

5) норма обов’язкових банківського резервування

R’ ↑ → М^{s ↓}