
- •Предмет економічної теорії, її місце серед інших наук та еволюція розвитку.
- •Методи досліджень економічних явищ.
- •Рівні економічних систем. Позитивна та нормативна економічна теорія.
- •4. Еволюція розвитку уявлень про предмет економічної науки: від меркантилізму до новітніх економічних теорій
- •5. Зв'язок економічної теорії з практикою господарювання та економічною політикою.
- •6. Мейнстрим економічної теорії та його еволюція.
- •7. Основні положення ортодоксального монетаризму та межі його застосування.
- •Монетаристське рівняння:
- •8. Сучасний монетаризму: причини виникнення, сутність та основні ідеї.
- •9. Нові монетаристи про роль держави в сучасних умовах.
- •10. Порівняльна характеристика ортодоксального та сучасного монетаризму
- •11. Загальна характеристика традиційного соціально-інституційного напрямку: предмет дослідження, методологія та основні течії.
- •12. Новий інституціоналізм та неоінституціоналізм: спільне та відмінне.
- •13. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія суспільного вибору.
- •14. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія прав власності.
- •15. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія агентських відносин.
- •16. Економічна ефективність і рівність: протистояння чи єдність.
- •17. Сучасні методики оцінювання нерівності розподілу доходів
- •19. Моделі розподілу доходів.
- •20. Ортодоксальне кейнсіанство як альтернатива неокласичній економічній теорії.
- •21. Етапи розвитку кейнсіанського напрямку. Неокейнсіанство.
- •22. Посткейнсіанство та нове кейнсіанство: спільне та відмінне.
- •23. Порівняльна характеристика американського та англійського посткейнсіанства.
- •24. Причини неоконсервативного відродження та його структура.
- •27. Теорія раціональних очікувань
- •28. Глобальні проблеми людства в сфері екології та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •29. Регіональні екологічні проблеми та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •30. Екологічні проблеми України: сучасний стан та шляхи вирішення.
- •31. Причини державного втручання в сучасну економіку.
- •32. Напрямки державного регулювання економіки.
- •33. Моделі державного регулювання економіки змішаного типу.
- •34. Об'єктивна необхідність переходу від Балансу народного господарства (бнг) до Системи національних рахунків(снр). Снр як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.
- •35. Ввп: економічний зміст та методи розрахунку.
- •36. Похідні від ввп загальноекономічний зміст та вимірювання.
- •37. Номінальний та реальний ввп. Порівняльна характеристика дефлятора ввп та індексу споживчих цін.
- •38. Циклічність економічного розвитку як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги.
- •39. Сучасна класифікація циклічних коливань.
- •40. Причини циклічного розвитку економіки. Промислові цикли та їх фази.
- •41. Види та причини циклічних коливань
- •42. Промислові цикли та економічні коливання: причини трансформації та характеристика
- •43. Моделі економічних коливань.
- •44. Аналіз сучасної фази економічних коливань в Україні.
- •45. Модель ринку праці. Сучасні тенденції зміни ринку праці в економіці України.
- •46. Чинники попиту та пропозиції на працю.
- •47. Зайнятість та безробіття як основні явища ринку праці. Сучасні тенденції зміни зайнятості та безробіття в економіці України.
- •48. Форми зайнятості та їх вимірювання.
- •49. Багатоманітність видів безробіття, його вимірювання. Аналіз видів безробіття в сучасній економіці України.
- •3) Основне і молодіжне;
- •4) Відкрите і приховане;
- •5) Регіональне.
- •50. Природне безробіття: його значення для економіки, вимірювання, зв'язок з потенційним ввп.
- •51. Втрати від безробіття. Закон а. Оукена.
- •52. Державна політика регулювання зайнятості: сучасний підхід:
- •53. Роль малого підприємництва у регулюванні зайнятості. Протиріччя політики державного регулювання малого підприємництва в Україні.
- •54. Інфляція як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги: її види та вимірювання.
- •55. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи держави: сучасний підхід.
- •56. Дефіцит державного бюджету, способи його фінансування. Державний борг.
- •57. Зв'язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •58. Сучасні проблеми соціальної політики та їх регулювання. Протиріччя соціальної політики України та шляхи її вирішення.
- •59. Бідність як головна перешкода людському розвитку. Глобалізація проблем бідності. Роль Світового банку у регулюванні бідності.
- •60. Індекс людського розвитку (ілр): зміст та методика розрахунку. Ілр регіонів України.
45. Модель ринку праці. Сучасні тенденції зміни ринку праці в економіці України.
Ринок праці – система соціально-економічних відносин між роботодавцями та найманими працівниками з приводу купівлі – продажу послуг праці за цінами, що склались в результаті співвідношення попиту та пропозиції.
Суб’єктами ринку праці є роботодавці і наймані працівники (підприємці, держава). Об’єктами купівлі – продажу виступає робоча сила. Відповідно до міжнародних стандартів МОП населення поділяється (у 1983 р.) на: 1) інституціональне, 2) неінституціональне.
Інституціональне включає особи поза робочою силою: 1. особи, що не досягли працездатного віку, 2. особи, що вибули із складу робочої сили у зв’язку з виходом на пенсію, 3. дорослі, що перебувають у спеціальних установах (колонії, психлікарні), 4. надто хворі, щоб працювати.
Неінституціональне поділяється на: 1) економічно активне, 2) економічно неактивне.
Економічно активне – зайняті люди працездатного віку, які: 1. виконують будь-яку оплачувану роботу, 2. мають роботу, але тимчасово не працюють (через страйки, декрети), 3. працюють не повний робочий день або само зайняті.
Зайнятими вважають в цілому 1 год протягом тижня, а в підсобному госп-ві – більше 30 год, не залежно від виду роботи.
Безробіття – люди працездатного віку, які можуть бути як зареєстрованими, так і незареєстрованими в державній службі зайнятості і відповідають одночасно 3 умовам: 1) не мали роботи (прибуткового заняття), 2) протягом останніх 2-х тижнів були готові приступити до роботи або як наймані працівники, або як підприємці.
Економічно неактивне – дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботу (студенти, домогосподарки, ті, що доглядають за хворими).
E′=E/L * 100%.
E′ - рівень зайнятості, L – дорослі, як працезд так і непрац.
kL = L (16-70)/ L (16 – ∞)*100%
kL - коефіцієнт участі у робочій силі.
U′=U/L*100%.
U′ - рівень безробіття.
L=E+U.
46. Чинники попиту та пропозиції на працю.
MRPL = REAL WAGES.
Ринок праці перебуває у рівновазі, коли попит на працю = пропозиції праці.
Ld=Ls. MRPL= W/P. MRPL – margin revenue product labour. W - реальна ЗП, P – ціна, WN – номінальна ЗП.
Чинники попиту на працю: 1) реальна ЗП: w↑ = LD↓, 2) загальна економічна кон’юнктура, тобто якщо зростає попит на товар, в якому використовується L1 , то попит на L1 зростає, 3) технічний прогрес – попит є неоднозначним під впливом вивільнення праці нижчої кваліфікації і створює додатковий попит на висококваліфікованих працівників, 4) технологічна структура виробництва.
В галузях, де висока доля праце містких технологій попит на працю зростає.
Чинники пропозиції на працю: 1) w↑ = LS↓
2) демографічна структура населення – при зростанні частки працездатного населення пропозиція зростає, 3) раніше досягнений рівень добробуту у суспільстві, 4) схильність до праці під впливом соціального захисту та рівня оподаткування особистих доходів, тобто TR ↑ = LS ↓, T↑ = (Y – T) ↓ = LS ↓, 5) рівень освіти, традиції, історичні особливості. Чим вищий рівень освіти, тим пропозиція праці вища (альтернативні витрати).