41. Види та причини циклічних коливань

1) Короткі (малі) пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку. Їх матеріальною основою є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин.

2) Середні пов'язані зі зміною політики на засоби виробництва. Їх матеріальною основою є необхідність оновлення основного капіталу.

3) Великі. Їх матеріальною основою є зміна базових технологій і поколінь машин, оновлення об'єктів інфраструктури.

Всі економічні цикли поділяються на:

1) цикли Кондратьєва, або довгохвильові, тривалість = 40 – 60 рр. Їх головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова; 2) цикли Кузнеца – 20 р., рушійними силами є зрушення у відтворюваній стр-рі вир-ва; 3) цикли Джаглера – 7-11 рр. як підсумок взаємодії багатьох грош-кред факторів; 4) цикли Кітчена – 3-5 р., що обумовл-ся динамікою відносної величини запасів ТМЦ на підприємствах; 5) приватні госп-кі цикли, що охоплюють період від 1 до 20 р. та існують у зв'язку з коливаннями інвестиційної активності.

Причини циклічних коливань:

1) великі технічні нововведення, які з'являються нерегулярно і зумовлюють коливання в діловій активності;

2) політичні перевороти, різка трансформація соц-ек системи, війна та ін. випадкові події системного хар-ра;

3) помилкові рішення в грошово-кредитній політиці, які супроводжуються появою надмірної кільк-ті грошей або надмірним вилученням грошей з обігу;

4) різкі зміни в зовнішніх умовах функціонування національної ек-ки (зростання цін на імпортні енергоносії, фінансова криза у торгових партнерів тощо).

42. Промислові цикли та економічні коливання: причини трансформації та характеристика

У кінці 20 ст. промислові цикли трансформувались у економічні коливання.

Риси економічних коливань: 1) не існує чіткого розподілу на фази і виділяють лише спад, який включає перші дві фази промислового циклу (кризу і депресію) та підйом (пожвавлення та підйом); 2) спади стали не такими глибокими, а підйоми не такими стрімкими; 3) така зміна відбулась завдяки активному державному втручанню в економіку.

Значення циклічного розвитку для економіки:

Негативні наслідки: 1. порушення рівноваги, 2. падіння обсягів виробництва, 3. зменшення доходів, 4. зростання рівня безробіття, 5. банкрутство, 6. посилення соціальної нестабільності та напруги в суспільстві.

Позитивні наслідки: 1. очищення економіки від застарілих та неефективних галузей та видів діяльності, 2. стимулювання підприємця до впровадження досягнень НТП, 3. заохочення найманих працівників підвищувати кваліфікацію та поліпшувати освітній рівень.

Коливання ділової активності не завжди зумовлені циклічними коливаннями, тобто виділяють нециклічні коливання.

43. Моделі економічних коливань.

Для ілюстрації економічних коливань було розроблено десятки моделей: 1)модель мультиплік-акселератора – Самуельсона – Хікса; 2)модель Калдора; 3)модель політико-коньюнктурного циклу.

1) Модель Самуельсона – Хікса базується на кейнсіанській теорії. Умови моделі: 1. коливання обсягів ВВП здійсн через зміну 2-х перших компонентів сукупн. витрат. У=С+І, С=С‾ (автономне спож)+С′ (гран схил до спож)Y _t-1 , С′=∆ С/∆У.

І=І‾ + в(Y _t-1 - Y _t-2) – приріст продукту у попередн періоді.

в= ∆І/∆У, А‾ = С‾+І‾ (автон витр)

У= С‾ (авт спож)+С′Y _t-1. + І‾ + в(Y _{t-1 -} Y _t-2) = А‾+ С′ Y _t-1. + І‾ + в(Y _{t-1 -} Y _t-2)

Поштовх до ек коливань дає величина автономних витрат А‾ (незалежні), а характер коливань залежить від співвіднош С′ та в.

Виділ 4 можливі варіанти економічних коливань.

1. С′≤1, b≤1, С′(0,75) ≥ b(0,6). З часом рівновага в ек-ці буде досягнута

2. С′≤1, b≤1, С′(0,75) ≤ b(0,8). Затухаюча амплітуда коливань. З часом рівновага в ек-ці буде досягнута

3. С′≤1, b (1,5) ≥ 1. Зростаюча амплітуда. Не може бути рівноваги.

4. С′≤1, в≥1, b → ∞. Рівноваги ніколи не може бути.

2) Модель Калдора. Умови моделі: 1) економічні коливання пояснюються через співвідношення заощаджень та інвестицій, 2) заощадження та інвестиції розглядаються як функції різних видів доходів: низьких, середніх, високих.

Коливання зображаються за допомогою накладання одного графіка на іншого.

Кожна точка перетину означає про існування рівноваги, а відхилення від цих точок передбачає наявність економічних коливань, при чому стійкою вважається рівновага в точках В та С, а точка А – нестійка рівновага.

3) Модель політико-кон’юнктурного циклу. Передбачає, що: 1) економічні коливання спричиняє уряд, який втручається в економіку таким чином, що напередодні виборів він стимулює скорочення рівня безробіття додатковими бюджетними витратами, в той же час вони спричиняють інфляцію. Після виборів – скорочення бюджетних витрат, зниження інфляції, але зростання безробіття.

Модель розробив Норхаус у 1975 р. Модель не спрацює, якщо напередодні виборів немає безробіття.