23. Порівняльна характеристика американського та англійського посткейнсіанства.

Структура посткейнсіанства складається з 2 течій: 1) Американська та 2) Англійська.

Американська – додали до кейнсіанської теорії певні положення монетаризму, широко впроваджували економіко-математичні методи.

Англійська - сформувалася на основі роботи Дж Робінзона. Необхідність поєднання проблеми ефективного попиту із обмеженням монополій, проведення соціальних реформ і стримання військових витрат.

24. Причини неоконсервативного відродження та його структура.

Неоконсервативне відродження відбулось у 70 рр. 20 ст. В результаті неоконсервативного відродження з’являється теорія, яка називається «нова неокласика» .

Причини виникнення теорії нової неокласики: 1) не життєздатність на даному етапі кейнсіанської теорії, яку спричиняли: бюрократизація системи державного правління, дефіцит державного бюджету, дестабілізація грошово-кредитної системи, стагфляція, втрата стимулів до ефективної діяльності, цілий ряд криз (енергетичні, сировинні, валютні); 2) інтернаціоналізація національних економік і посилення рівнів відкритості економік; 3) орієнтація теорії Кейнса на короткостроковий період.

Попередня кейнсіанська політика регулювання сукупного попиту не призводить до підвищення сукупного попиту, а лише роздуває ціни.

AD↑ = C↑ + I↑ + G↑ → AD↑ → P↑ → infl↑

У 80 рр. неоконсервативна теорія розділяється на 3 основні течії: 1) монетаризму, 2) теорія економіки пропозиції, 3) теорія раціональних очікувань.

25. + 26. Економічне та практичне значення теорії «економіки пропозиції»

Дана теорія розроблена не теоретиками і науковцями, а практиками і політиками, які виходили із реалій економічного життя. Представник – Артур Лаффер.

Перша назва науки – supply-side economics (1976 р.). Його ввів американський фахівець з бюджетно-податкової політики – Стейн. Він запропонував вивчити вплив державного бюджету на довгострокові фактори економічного зростання. Фактори: 1) нагромадження капіталу, 2) інвестування. Центральне місце в теорії відводиться заощадженням.

Рекомендації щодо удосконалення економіки:

1) переорієнтація економічної політики із стимулювання сукупного попиту на стимулювання вир-ва; 2) знизити ставки податку із юридичних осіб з метою вивільнення частки прибутку для подальшого інвестування в економіку; 3) знизити податки з фізичних осіб з метою збільшення заощаджень; 4) відмова від системи прогресивного оподаткування; 5) необхідність приватизації і дерегулювання економіки; 6) скорочення державних видатків у соціальну сферу; 7) скорочення апарату державного управління.

Головна мета даної теорії є зниження податкового тиску на економіку, тобто підвищення податкової бази.

Уявлення про оптимальний рівень оподаткування демонструє крива Лаффера.

tопт. = 30-35% (Лаффер – оптимальна ставка відсотку).

Перевищення tопт призводить до негативних наслідків в економіці: 1) тенезація економіки; 2) ухилення від сплати податків; 3) зниження ділової активності; 4) зниження зацікавленості у заощадженнях та інвестуванні; 5) банкрутство.

В пізніших дослідженнях криву Лаффера було доопрацьовано. Век та Фрей для такого наслідку від застосування податку як: !!!!!!! перетік капіталу з легальної економіки у тіньову.

1- сектор держ. управління, 2 – тіньова економіка, 3 – легальна економіка.

Система графіків показує, що: 1) збільшення ставки податку до t опт разом із збільшенням податкових надходжень до Т макс. Зумовлює певне зростання сектору держ. управління і масштабів тіньової економіки; 2) тоді коли оптимальна межа оподаткування перевищена, то разом із скороченням податкових надходжень відбувається різке зростання тіньової економіки за рахунок одночасного скорочення легальної економіки і держ. управління.