
- •Предмет економічної теорії, її місце серед інших наук та еволюція розвитку.
- •Методи досліджень економічних явищ.
- •Рівні економічних систем. Позитивна та нормативна економічна теорія.
- •4. Еволюція розвитку уявлень про предмет економічної науки: від меркантилізму до новітніх економічних теорій
- •5. Зв'язок економічної теорії з практикою господарювання та економічною політикою.
- •6. Мейнстрим економічної теорії та його еволюція.
- •7. Основні положення ортодоксального монетаризму та межі його застосування.
- •Монетаристське рівняння:
- •8. Сучасний монетаризму: причини виникнення, сутність та основні ідеї.
- •9. Нові монетаристи про роль держави в сучасних умовах.
- •10. Порівняльна характеристика ортодоксального та сучасного монетаризму
- •11. Загальна характеристика традиційного соціально-інституційного напрямку: предмет дослідження, методологія та основні течії.
- •12. Новий інституціоналізм та неоінституціоналізм: спільне та відмінне.
- •13. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія суспільного вибору.
- •14. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія прав власності.
- •15. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія агентських відносин.
- •16. Економічна ефективність і рівність: протистояння чи єдність.
- •17. Сучасні методики оцінювання нерівності розподілу доходів
- •19. Моделі розподілу доходів.
- •20. Ортодоксальне кейнсіанство як альтернатива неокласичній економічній теорії.
- •21. Етапи розвитку кейнсіанського напрямку. Неокейнсіанство.
- •22. Посткейнсіанство та нове кейнсіанство: спільне та відмінне.
- •23. Порівняльна характеристика американського та англійського посткейнсіанства.
- •24. Причини неоконсервативного відродження та його структура.
- •27. Теорія раціональних очікувань
- •28. Глобальні проблеми людства в сфері екології та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •29. Регіональні екологічні проблеми та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •30. Екологічні проблеми України: сучасний стан та шляхи вирішення.
- •31. Причини державного втручання в сучасну економіку.
- •32. Напрямки державного регулювання економіки.
- •33. Моделі державного регулювання економіки змішаного типу.
- •34. Об'єктивна необхідність переходу від Балансу народного господарства (бнг) до Системи національних рахунків(снр). Снр як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.
- •35. Ввп: економічний зміст та методи розрахунку.
- •36. Похідні від ввп загальноекономічний зміст та вимірювання.
- •37. Номінальний та реальний ввп. Порівняльна характеристика дефлятора ввп та індексу споживчих цін.
- •38. Циклічність економічного розвитку як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги.
- •39. Сучасна класифікація циклічних коливань.
- •40. Причини циклічного розвитку економіки. Промислові цикли та їх фази.
- •41. Види та причини циклічних коливань
- •42. Промислові цикли та економічні коливання: причини трансформації та характеристика
- •43. Моделі економічних коливань.
- •44. Аналіз сучасної фази економічних коливань в Україні.
- •45. Модель ринку праці. Сучасні тенденції зміни ринку праці в економіці України.
- •46. Чинники попиту та пропозиції на працю.
- •47. Зайнятість та безробіття як основні явища ринку праці. Сучасні тенденції зміни зайнятості та безробіття в економіці України.
- •48. Форми зайнятості та їх вимірювання.
- •49. Багатоманітність видів безробіття, його вимірювання. Аналіз видів безробіття в сучасній економіці України.
- •3) Основне і молодіжне;
- •4) Відкрите і приховане;
- •5) Регіональне.
- •50. Природне безробіття: його значення для економіки, вимірювання, зв'язок з потенційним ввп.
- •51. Втрати від безробіття. Закон а. Оукена.
- •52. Державна політика регулювання зайнятості: сучасний підхід:
- •53. Роль малого підприємництва у регулюванні зайнятості. Протиріччя політики державного регулювання малого підприємництва в Україні.
- •54. Інфляція як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги: її види та вимірювання.
- •55. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи держави: сучасний підхід.
- •56. Дефіцит державного бюджету, способи його фінансування. Державний борг.
- •57. Зв'язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •58. Сучасні проблеми соціальної політики та їх регулювання. Протиріччя соціальної політики України та шляхи її вирішення.
- •59. Бідність як головна перешкода людському розвитку. Глобалізація проблем бідності. Роль Світового банку у регулюванні бідності.
- •60. Індекс людського розвитку (ілр): зміст та методика розрахунку. Ілр регіонів України.
21. Етапи розвитку кейнсіанського напрямку. Неокейнсіанство.
30-40 рр. – Ортодоксальне кейнсіанство → 50-70 рр. - Неокейнсіанство → 70-80 рр. – Криза кейнсіанської теорії → Починаючи з 80 рр. і далі - Сучасне кейнсіанство: Посткейнсіанство та Нове кейнсіанство.
Кейнсіанство – інтерпретована теорія Кейнса його послідовниками.
В основі трансформації теорії Кейнса у Неокейнсіанство була потреба у створенні більш загальної теорії, яка б враховувала такі проблеми: 1) проблема високого і стійкого економічного зростання; 2) проблема циклу; 3) врахування НТП; 4) проблема обмеження ресурсів.
Структура неокейнсіанства: 1) теорія економічної динаміки та зростання (модель економічного зростання Харрода-Долара); 2) теорія економічного циклу (Самуельсон, Хікс, Хансен); 3) кейнсіансько-неокласичний синтез (модель Хікса-Хансена IS-LM).
22. Посткейнсіанство та нове кейнсіанство: спільне та відмінне.
Причини кризи ортодоксального кейнсіанства: 1) наступні світові економічні кризи 72-75 рр, 80-82 рр., які проявилися в тому, що циклічні спади поєдналися із низкою струк-них криз; 2) це визвало великі шоки пропозиції (інфляція витрат); 3) виникло абсолютно нове явище – стагфляція (одночасний спад темпів вир-ва та інфл.). Подолати стагфляцію традиційними кейнсіанськими методами виявилося неможливо, а відповідно виявилась неспроможність кейнсіанства надавати рекомендації щодо відновлення порушеної рівноваги.
Саме в той час почався період відродження неокласиків (монетаризм, терія пропозиції), але одночасно в стані самого кейнсіанства посилилося серйозне розмежування, пов’язане з переоцінкою вагомості ортодоксальної версії кейнсіанства.
Виникло 2 нові течії в самому кейнсіанстві: 1) складали покоління старих кейнсіанців. Стояли на положеннях теорії Кейнса; 2) нова генерація молодих науковців (науковці-новатори) – вимагали переосмислення ортодоксального кейнсіанства, тому була сформована нова течія – Посткейнсіанство.
Структура посткейнсіанства: 1) американське (додали до кейнсіанської теорії певні положення монетаризму, широко впроваджували економіко-математичні методи); 2) англійське (сформувалося на основі роботи Дж Робінсона; необхідність поєднання проблеми ефективного попиту із обмеженням монополій, проведення соціальних реформ і стримання військових витрат).
З кін 80 рр. 20 ст. позначилася тенденція відокремлення переважно представників монетарного кей-ва від заг-го напрямку і сформувалася нова теорія нового кейнсіанства. Представник: Меню. Тут від кейнсіанства залишилося дуже мало, лише те, що ринковий механізм є самодостатньою системою.
Нове: 1. залучення мікроекономічного апарату, 2. зміщення акцентів з ефективного попиту на аналіз ринків, 3. розробка нової концепції ціноутворення в умовах недосконалої конкуренції, 4. прийняття гіпотези раціональної поведінки госп суб’єктів, в умовах невизначеності та неповної економічної інфо, 5 в центрі уваги – аналіз проблем породжених активним впливом фін сфери та гр. фактору.
Нові акценти у проведенні макроек-ної пол.-ки: 1. визнавали небезпечність пост ↑ держ видатків та бюдж дефіциту; 2. кредитно-грошовому регулюванні акцентувалась увага на посиленні гнучкості всієї гр.-кред системи, і кредитно-грошовій політиці не відводилась другорядна роль, 3. у вирішенні проблем регулювання зайнятості та інфляції відбувалась переорієнтація державної політики на параметри, які визнач. формування держ витрат та доходів.
Отже, вони обґрунтували нову макроекон-ну стр-гію, яка полягає в новій політиці доходів, коли держава здійснює контроль над цінами і доходами шляхом оподаткування і шляхом регулювання монополій.