19. Моделі розподілу доходів.

Моделі розподілу національного доходу. Національний дохід є результатом діяльності з використання економічних ресурсів.

Розрізняють функціонально-факторний та індивідуальний роз­поділ національного доходу. Функціонально-факторний розподіл означає розподіл національного доходу залежно від ролі кожного фактора у створенні продукту (праці, землі, капіталу та підприємництва). Відповідно до означених факторів національний дохід розподіляється на заробітну плату, ренту, процент та прибуток. У міру розвитку економіки вдосконалюється й теорія співвідносності між доходами та факторами. Трифакторна модель (земля, праця та капітал) епохи вільної конкуренції визначила розподіл національного доходу на ренту, заробітну плату та прибуток.

З розвитком ринкової економіки, коли поступово здійснилось відокремлення функції власності на капітал від функції управління ним, на зміну трифакторній моделі економіки прийшла ера чотирифакторної моделі економіки .

На думку А. Маршалла, економіка західних країн другої половини ХІХ ст. характеризується утвердженням в організації виробництва четвер­того фактора — підприємництва. Після Другої світової війни відчутно проявилось одержавлення економіки та розподілу національного доходу. Держава почала активно впливати на весь відтворювальний процес економіки. Роль держави перетворилась у фактор виробництва.

П’ятифакторна модель розподілу національного доходу.

Сучасну економіку можна уявити як п’ятифакторну модель. Держава все більше бере на себе функції регулювання економіки: соціальний захист населення, структурні зміни, забезпечення зба­лансованого розвитку, вирішення екологічних проблем та ін.

На характер розподілу факторів виробництва впливають три групи чинників: 1) закони, що регулюють розвиток продуктивних сил; 2) економічні закони функціонування ринку; 3)економічна роль держави.

Оптимальність розподілу та використання факторів виробництва залежить від органічного поєднання дії означених трьох чинників. Державне втручання в економіку, з одного боку, та об’єктивність дії законів поділу праці та ринкових законів — з іншого, створили найбільш доцільну структуру розподілу факторів виробництва в індустріально розвинутих країнах.

На сучасному етапі розвитку економіки до факторів розподілу економісти відносять інформацію та державу, що радикально впливають на розподіл та перерозподіл національного доходу. Аналіз функціонально-факторного розподілу дозволяє виявити частки доходу, що отримують фактори в результаті їх участі в економічній діяльності.

20. Ортодоксальне кейнсіанство як альтернатива неокласичній економічній теорії.

Історичні передумови виникнення кейнсіанство: 1) ринкова трансформація економіки (ост. третина 19 ст. і перша половина 20 ст.), що призвело до переходу від вільного ринку із моделлю досконалої конкуренції до ринкової моделі недосконалої конкуренції. Це проявилось у: 1) посилення концентрації і виробництва капіталу, 2) корпоратизація підприємницького сектора, 3) монополізація та олігополізація підприємницьких структур, 4) виникнення і розвиток фінансового капіталу і фінансових олігархів. Найбільше проявилось в США та Росії.

2) світова економічна криза 1929-1933рр.

	Теоретична обмеженість неокласиків	Новаторство кейнсіанства
Національна економіка	Механічна сума окремих фірм, а економічна рівновага, як така, що досягається автоматично шляхом вільного коливання цін, тобто з точки зору мікроекономічного аналізу	Єдине ціле, з точки зору макроаналізу
Гол проблема	Пропозиція товарів	Регулювання сукупного попиту
Погляди на безробіття	Добровільне явище	Вимушене явище, глобальна проблема, яка потребує вирішення на держав. рівні
Національне багатство	Знаходження шляхів оптимізації розподілу та перерозподілу доходів	Питання приросту нац доходу (економічне зростання)
Ринкова рівновага	Порушена рівновага відновлюється традиційними для ринку методами (еластичність цін, ЗП, % ставка.)	Інструменти (традиційні) під впливом монополістичних тенденцій не можуть відновити рівновагу.
Висновок	Ринок – самодостатня системама. Не потребує держ втручання	Активне держ втручання держави в економіку для відтворення рівноваги.

Економічна модель Кейнса, як досягти макроекономічну стабільність:

Держ рег-ня ЕК-ки: бюджетно-податкова пол.-ка (↑ видатків; держ дефіцит – норма; ↓ податків) та грош-кредитна пол.-ка (ставка % - або фіксов або пост ↓) →пол-ка стимулювання сукуп попиту : споживчий попит ↑, інвестиційний попит, У=С+І; → зрост еф-го попиту→розширення обсягу нац в-ва; →зменш циклічного безробіття(досягнення повної зайнятості); → вихід ЕК-ки зі стану кризи.

Недоліки моделі: 1) модель розглядається лише в короткостроковому періоді (статика), 2) немає аналізу відкритої економіки.