18. Основні типи логічних елементів..(конспект)
Логічний елемент - це електронний прилад, що реалізує одну з логічних функцій. В склад серій мікросхем, що розглядаються, входить велике число логічних елементів. На принциповій схемі логічний елемент зображають прямокутником, всередині якого ставиться зображення покажчика функції. Лінії з лівої сторони прямокутника показують входи, з правої - вихід елемента. На рисунку 2.5 зображені основні логічні елементи, що використовуються у цифрових приладах:
Елемент І (кон'юктор);
(a)
елемент АБО (диз’юнктор)
(б);
елемент НІ (інвертор 1)
(в).
Окрім означених існує множина логічних елементів, що виконують більш складні логічні перетворення. Ці перетворення є комбінаціями найпростіших логічних операцій. До числа таких елементів відносяться:
елемент
І-НІ 
елемент
АБО-НІ 
елемент
І-АБО 
елемент
І-АБО-НІ 
суматор
за модулем 2 
Число входів в логічних елементах різного призначення може бути різним, але входи кожного елемента рівнозначні. Деякі з них можуть при роботі в конкретних приладах не використовуватися. Входи, які не використовуються в схемах І, І-НІ з'єднують із +Uдж., а в схемах АБО, АБО-НІ, суматора за модулем 2 - із загальним проводом (0 В).
19.Основні правила та теореми алгебри логіки (конспек)
20. Принципи побудови напівсуматорів та суматорів
(конспект-тема-арифметичні пристрої)
Суматором називається пристрій, який підсумовує два числа, що з'являються в якості сигналів на його входах.
Суматор з багатьма розрядами складається з суматорів з одним розрядом. Їх будемо називати однорозрядними суматорами. Вони бувають з двома входами і трьома входами.
Суматори з двома входами, ще називаються напівсуматорами. Вони використовуються в першу чергу для побудови суматора нульового розряду суматорів з багатьма розрядами. Їх стандартне позначення показано на рис. 1.
Рисунок 1 – Стандартне позначення напівсуматора нульового розряду
Функціонування напівсуматорів задається з допомогою таблиці істинності (табл. 1).
Таблиця 1 – Функціонування напівсуматора
Їй відповідають дві функції:
Ці функції реалізовані на рис. 2.
Рисунок 2 – Функціональна схема напівсуматора
Перетворимо вираз для напівсуматора наступним чином:
В результаті з допомогою отриманого виразу побудуємо напівсуматор, функціональна схема якого надана на рис. 3.
Рисунок 3 – Напівсуматор після перетворення
Як бачимо, він має в собі менше елементів і входів чим суматор на рис.2. Тому його слід використовувати тоді, коли потрібна економія апаратурних затрат і більш висока надійність. Схема суматора на рис.2 використовується тоді, коли вона будується на стандартних схемах. Швидкодія цих схем буде однаковою.
Повний суматор
Повний суматор функціонує в відповідності з таблицею істинності 2.
Таблиця 2 – Функціонування суматора
Згідно з цією таблицею маємо такі функції:
Відповідно до цих функцій суматор має функціональну схему яка наведена на рисунку 3, а його стандартне позначення показано на рисунку 4.
Можна створити також однорозрядний суматор за допомогою двох напівсуматорів і однієї схеми АБО. Для цього побудуємо відповідні їм таблиці істинності 3, 4, 5, 6.
Таблиця 3 – Функціонування суматора на двох напівсуматорах
Таблиця 4 – Функціонування першого напівсуматора
Таблиця 6 – Функціонування схеми переносів
Рисунок 8 – Однорозрядний суматор на двох напівсуматорах
Суматори з багатьма розрядами
В залежності від способу обробки інформації існують суматори для обробки слів з багатьма розрядами послідовної і паралельної дії. Перші оперують послідовними кодами, які подаються послідовностями імпульсів. Числа в суматор в цьому випадку подаються порозрядно, починаючи з молодшого розряду. Результат на виході також видається в послідовному коді, починаючи з молодшого розряду. При цьому перенос затримується на такт і подається на вхід суматора сумісно з парою вхідних сигналів (див. рис. 5).
Рисунок 5 – Суматор послідовної дії
Суматор паралельної дії оперує паралельними кодами і створюється ланцюгом однорозрядних суматорів, число яких відповідає розрядності кодових слів.
Рисунок 6 – Суматор паралельної дії