- •Лабораторна робота № 4.1 Вивчення гальванометра магнітоелектричної системи
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2 Перевірка закону Ампера
- •Опис установки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.3 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.4 Вивчення магнітного поля соленоїда за допомогою датчика Холла
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.5 Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля Землі
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.6 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою оборотного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.7 Вивчення згасаючих коливань у коливальному контурі та визначення його параметрів
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.8 Вивчення вимушених коливань у контурі
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.9 Визначення швидкості звуку в повітрі
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.10 Вимірювання довжини хвилі і частоти електромагнітних коливань
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.1 Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми Френеля
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та вивід робочої формули
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.2 Визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець Ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.3 Вивчення дифракції світла
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.4 Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.5 Перевірка закону Малюса
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.6 Визначення концентрації цукру в розчині поляриметром
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної методики
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.7 Дослідження залежності енергетичної світності абсолютно чорного тіла від його температури та перевірка закону Стефана-Больцмана
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.8 Дослідження зовнішнього фотоефекту
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.9 Вивчення залежності опору термістора від температури
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.10 Дослідження вольт-амперної характеристики напівпровідникового діода
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.11 Дослідження закону поглинання γ – променів
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
Теоретичні відомості
(теорію до даної роботи див. також у конспекті лекцій, §§4.1, 4.4, 5.1, 5.3)
Нехай у магнітному
полі з індукцією
знаходиться лінійний елемент струму
.
На нього з боку поля діє сила, величина
і напрямок котрої визначаються законом
Ампера
, (1)
або у скалярній формі
, (2)
де
– кут між
![]()
та
.
Сила,
що діє на провідник зі струмом скінченої
довжини, знаходиться з (1) або (2)
інтегруванням по всій довжині провідника
.
(3)Зокрема, для прямолінійного провідника
в однорідному магнітному полі
з (3) одержимо
. (4)
Напрямок сили Ампера знаходиться за правилом лівої руки (рис.2).
Щоб одержати формулу для обчислення сили Ампера в даній лабораторній роботі, розглянемо рівняння руху фізичного маятника (рамки abcd) Цей маятник здійснює коливання відносно осі cd. Застосуємо до нього основний закон динаміки обертального руху твердого тіла
, (5)
де
– момент інерції маятника відносно осі
cd,
–кутове прискорення,
– головний момент зовнішніх сил відносно
цієї осі.
У
Рис.2
, (6)
де
відстань від осі обертання до центра
мас,
– кут відхилення маятника від положення
рівноваги,
– маса маятника. Знак “–” показує, що
момент сили тяжіння обертає маятник в
бік, протилежний відхиленню від рівноваги.
Якщо через провідник ab, що знаходиться в магнітному полі електромагніта М, проходить електричний струм, то на маятник, крім сили тяжіння, діє сила Ампера. Напрямок сили Ампера, в залежності від напрямку струму, або співпадає з напрямком сили тяжіння, або протилежний до нього. Сила Ампера прикладена до провідника ab і створює момент сили
Рис.3 Рис.4
де
– відстань від провідника ab до осі
обертання. Знак “–” в (7) відноситься
до випадку, коли сила Ампера напрямлена
вниз (рис.3), а знак “+” – коли вгору
(рис.4).
Після підстановки (7) і (6) в (5) одержимо
.
Для малих кутів
,
тому, якщо кут відхилення малий, останнє
рівняння можна записати у вигляді
,
або
.
Введемо позначення
, (8)
тоді останнє рівняння набуде вигляду
. (9)
Вираз (9) – диференціальне рівняння вільних гармонічних коливань, розв’язок котрого
![]()
, (10)
де
– амплітудне значення кута відхилення,
– власна циклічна частота, квадрат якої
визначається рівнянням (8). Якщо струм
в провіднику ab
відсутній, то
,
і маятник коливається з циклічною
частотою
.
З (8) тоді
. (11)
З
(8) і (11) знайдемо
,
або
. (12)
Циклічна
чистота пов’язана з періодом коливань
співвідношенням
.
Врахувавши це, а також виразивши І з
(11), запишемо рівняння (12) у вигляді
,
де
і
– періоди коливань маятника у відсутності
та при наявності струму, відповідно.
Відношення
можна замінити відношенням проміжків
часу
,
за які маятник здійснив однакову
кількість коливань. Тоді останнє рівняння
набуде вигляду
, (13)
де
– постійна лабораторної установки, яка
вказана в її паспорті. Таким чином,
вимірявши
і
,
за формулою (13) можна розрахувати силу
Ампера для кількох значень сили струму
і побудувати графік залежності
.
Оскільки напрямок струму в провіднику
ab перпендикулярний до ліній магнітної
індукції (див. рис.1), то формула (4) для
сили Ампера набуде вигляду
, (14)
де
– довжина провідника ab.
В
даній лабораторній роботі індукція
магнітного поля В
залишається незмінною, тому залежність
має бути пропорційною. В цьому суть
перевірки закона Ампера. Визначивши
для даного значення сили струму, з (14)
можна визначити індукцію магнітного
поля
. (15)
