
- •Лабораторна робота № 4.1 Вивчення гальванометра магнітоелектричної системи
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2 Перевірка закону Ампера
- •Опис установки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.3 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.4 Вивчення магнітного поля соленоїда за допомогою датчика Холла
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.5 Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля Землі
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.6 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою оборотного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.7 Вивчення згасаючих коливань у коливальному контурі та визначення його параметрів
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.8 Вивчення вимушених коливань у контурі
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.9 Визначення швидкості звуку в повітрі
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.10 Вимірювання довжини хвилі і частоти електромагнітних коливань
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.1 Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми Френеля
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та вивід робочої формули
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.2 Визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець Ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.3 Вивчення дифракції світла
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.4 Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.5 Перевірка закону Малюса
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.6 Визначення концентрації цукру в розчині поляриметром
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної методики
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.7 Дослідження залежності енергетичної світності абсолютно чорного тіла від його температури та перевірка закону Стефана-Больцмана
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.8 Дослідження зовнішнього фотоефекту
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.9 Вивчення залежності опору термістора від температури
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.10 Дослідження вольт-амперної характеристики напівпровідникового діода
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.11 Дослідження закону поглинання γ – променів
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
Обробка результатів вимірювань
-
Побудувати графік залежності
від
. Провести пряму, що найбільше наближена до експериментальних точок, і визначити тангенс кута нахилу цієї прямої до осі X, рівний
. Оцінити абсолютну похибку
.
-
За формулою (8) знайти період коливань контура. Обчислити за формулою
відносну похибку, по якій визначається абсолютна похибка
. Записати результат вимірювання Т з похибкою.
-
За формулою
знайти коефіцієнт згасання контура . Відносна похибка визначається із співвідношення
.
Знайти абсолютну похибку і записати результат вимірювання з похибкою.
-
За формулою (10) знайти індуктивність контура. Відносна похибка результату визначається за формулою
.
Знайти
абсолютну похибку
і записати результат вимірювання з
похибкою.
-
За формулою (11) обчислити активний опір контура
. Відносна похибка результату знаходиться з виразу
.
Знайти абсолютну похибку і записати результат вимірювання з похибкою.
Контрольні запитання
-
Вивести диференціальне рівняння згасаючих коливань в коливальному контурі.
-
Записати і пояснити розв’язок диференціального рівняння згасаючих коливань у контурі.
-
Записати і пояснити вираз для залежності амплітуди згасаючих коливань від часу.
-
Який фізичний зміст коефіцієнта згасання? Як він зв’язаний з активним опором контура?
-
Записати і пояснити вирази для частоти власних коливань контура при відсутності і наявності згасання.
-
Як зв’язаний період коливання з циклічною частотою?
-
Яка теоретично повинна бути залежність
від k? Чи виконується вона на практиці?
-
Що є одиницею індуктивності в СІ? Дати визначення цієї одиниці.
Лабораторна робота №4.8 Вивчення вимушених коливань у контурі
Мета роботи: вивчити залежність напруги на конденсаторі коливального контура від частоти і визначити основні параметри контура.
Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
(теорію до даної роботи див. також у конспекті лекцій, §§5.8, 5.15)
Р
Рис. 1,
котушки з індуктивністю
і активного опору
.
Змушувальна змінна напруга
змінюється за гармонічним законом,
, (1)
де
– амплітудне значення змушувальної
напруги,
– циклічна частота.
Диференціальне рівняння вимушених коливань
, (2)
де
– напруга на конденсаторі,
– коефіцієнт
згасання,
– частота власних коливань контура при
відсутності згасання.
. (3)
Розв’язок диференціального рівняння (2) для віддалених моментів часу має вигляд
Рис. 2
, (5)
. (6)
З
розв'язку (4) випливає, що напруга на
конденсаторі здійснює гармонічні
коливання (
– амплітуда напруги,
– початкова фаза коливання).
З виразу (5) видно, що амплітуда вимушених коливань залежить від частоти змушувальної напруги ω. Ця залежність графічно показана на рис. 2.
При деякій частоті
амплітуда коливань максимальна. Ця
частота називається резонансною
частотою, а явище збільшення амплітуди
коливань, коли частота коливань
наближається до резонансної, називається
резонансом.
Резонансну частоту
можна знайти з умови
Розв’язуючи дане рівняння, отримаємо
.
(7)
Резонансне значення амплітуди знайдемо з (5), підставляючи туди (7)
. (8)
З виразів (5) та (8) знайдемо
. (9)
Знайдемо частоти,
на яких
.
Розв’язуючи квадратне рівнянні (9)
відносно
при
і замінюючи
через
згідно (7), отримаємо
(10)
З
рівняння (10) можна знайти
і
:
,
(11)
. (12)
Рівності (11) і (12)
використовуються для практичного
визначення
і
.
Визначати
по максимуму резонансної кривої незручно,
тому що при резонансі k
слабо залежить від ω
і при визначенні
по максимуму залежності k
від ω
допускається велика похибка. При
параметр k
сильно залежить від частоти, тому
визначення
за формулою (11) буде точнішим.
Схема установки подана на рис.3.
Е
Рис. 3
вимірюється за допомогою вольтметра з
великим внутрішнім опором (щоб не
шунтував контур). Цим же вольтметром
контролюється напруга на вході контура,
щоб амплітуда коливань змушувальної
напруги на всіх частотах була однаковою.
Перемикачем П,
вмонтованим в установці, вольтметр
можна підключити на вхід контура
(положення 1), або до конденсатора
коливального контура (положення 2).