1. Мета, основні завдання та предмет навчальної дисципліни

Робоча програма з навчальної дисципліни «Цивільне право України (частина друга)» є навчальним посібником для проведення зі студентами третього курсу юридичного факультету теоретичних та практичних семінарів з цивільного права. Вона складається із 7 розділів, що об’єднують 25 тем для вивчення частини другої цивільного права України.

Метою курсу є досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи та сутності цивільно-правових відносин, підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих фахівців-цивілістів, формування творчої особистості майбутніх цивілістів.

Завдання дисципліни полягає у вивченні основних положень цивільного права, засвоєння змісту цивільно-правових інститутів, об’єктивних закономірностей їх розвитку, а також вироблення у студентів вміння застосовувати у практичній діяльності здобуті знання.

Концепція курсу припускає проходження студентом у період навчання наступних стадій:

I. Формування уявлень про окремі цивільно-правові зобов’язання:

1) «пасивне» сприйняття та нагромадження інформації;

2) набуття навичок цілеспрямованого сприйняття цивільно-правових явищ;

3) збагачення знань та формування уявлень про еталони, що забезпечують повноцінне сприйняття цивільно-правових явищ;

4) розширення обсягу представлень про конкретні предмети та явища, що входять у сферу регулювання цивільним правом;

5) формування уяви про абстрактні поняття цивільного права.

II. Формування цивільно-правових понять:

1) збагачення словника цивільно-правових термінів;

2) виділення та розпізнавання цивільно-правових понять серед інших:

- за істотними ознаками,

- на основі оволодіння прийомами порівняння (компаративізму);

3) оволодіння прийомами групування, класифікації й узагальнення знань у предметах та явищах цивільного права з метою формування понять.

III. Оперування цивільно-правовими знаннями, уміннями та поняттями у практичній діяльності:

1) навчання застосуванню теоретичних цивільно-правових знань у самостійній практичній діяльності;

2) навчання застосуванню теоретичних цивільно-правових знань у самостійній науково-практичній діяльності, поєднанню їх з новими поняттями, виробленню нових цивільно-правових знань.

Після вивчення даного курсу студенти повинні:

- бути здатними продовжувати процес вивчення цивільного права як галузі права, галузі законодавства, науки та навчального курсу самостійно;

- мати навички практичної роботи, розуміти зміст нормативних актів та застосовувати норми цивільного права до конкретних життєвих ситуацій;

- мати навички науково-дослідної роботи в галузі цивільного права.

Навчання будується з використанням активних методів: сполучення аудиторних занять із самостійною роботою. Корисно також проводити виїзні заняття.

До поняття аудиторних занять входять лекції, семінарські заняття, консультації; у поняття самостійної роботи — написання курсових та дипломних робіт, робота з літературою та нормативними актами, підготовка рефератів, огляд бібліографії, рішення казусів та інші форми.

У планах семінарських занять ми пропонуємо теми, обов’язкові, на наш погляд, для вивчення. Кожна з тем містить перелік основних питань та список літератури. Виконання завдань покликане сприяти розвитку у студентів аналітичного мислення, уміння самостійно працювати з нормативними актами, систематизувати отримані знання. Для вироблення практичних навичок викладач на свій розсуд пропонує їм вирішити задачі, що представляють собою конкретні справи з практики судів. Студент повинен дати теоретичний аналіз ситуації і судове рішення справи. При підготовці до занять студент не повинен обмежуватися списком літератури, зазначеної у посібнику, а здійснювати її самостійний пошук.

Викладачам рекомендується різноманітити форми занять, організовувати ділові ігри, контрольні роботи у формі тестування, доручати студентам підготовку доповідей та рефератів з цивільного права, влаштовувати виїзні заняття (до суду, до юридичного відділу підприємства, до юридичної консультації тощо).

Як форми контролю занять використовуються:

- усні опитування;

- перевірка самостійної роботи;

- внутрісеместрові колоквіуми;

- залік за результатами семестру;

- екзамен за результатами навчального року (студент вправі ознайомитися із типовими питаннями до іспиту).

Сукупна оцінка за курс складається з наступних основних показників:

1) відпрацьованість теми:

- відвідування занять та участь у дискусії;

- самостійна робота;

2) внутрісеместрові колоквіуми;

3) залік за результатами семестру;

4) екзамен за результатами навчального року.