Контрольні завдання

1. Наведіть існуючі визначення економічної безпеки.

2. Розкрийте класифікацію підходів щодо розробки технології оцінки економічної безпеки комерційної діяльності підприємства.

3. Опишіть фактори впливають на оцінку за критеріями економічної безпеки.

4. Охарактеризуйте існуючі методики визначення комплексного показника рівня економічної безпеки.

5. Наведіть методи оцінки та запобігання ризиків комерційної діяльності підприємства.

6. Розкрийте стадії процесу планування економічної безпеки комерційної діяльності підприємства.

7. Опишіть основні заходи щодо забезпечення економічної та фінансової безпеки використовуються на підприємствах.

8. Наведіть існуючі визначення фінансової безпеки.

9. Розкрийте методи оцінки фінансового стану підприємства застосовуються до оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства.

10. Охарактеризуйте дії працівників підприємства щодо мінімізації фінансових ризиків.

11. Розкрийте зміст інформації, що може містити відомості про комерційну діяльність підприємства та які заходи щодо її захисту використовуються.

Практичні завдання

1. Оцініть рівень економічної безпеки відповідно до варіанта.

Варіанти:

1) Оцінити схильність підприємства до банкрутства:

1.1. За моделлю Е. Альтмана,

1.2. За моделлю Ж.Деполяна,

1.3. За шести факторною моделлю,

1.4. За моделлю Спрингейта.

2) Проаналізувати економічне середовище підприємства:

2.1. Використовуючи SWОТ-аналіз,

2.2. Використовуючи SРАСЕ-аналіз,

2.3. Використовуючи інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства

3) Провести комплексну оцінку економічного стану підприємства за комплексними методиками:

3.1. критерієм економічної безпеки підприємства,

3.2. сукупним критерієм економічної безпеки підприємства,

3.3. приватний функціональним критерієм економічної безпеки підприємства,

3.4. формулою визначення рівня економічної безпеки підприємства.

2. Оцініть рівень фінансової безпеки відповідно до варіанта, використовуючи інформацію з балансу та звіту про фінансові результати підприємства.

Варіанти:

1) Проаналізувати фінансову стабільність підприємства,

2) Дослідити фінансову стійкість підприємства,

3) Розрахувати ліквідність підприємства ,

4) Оцінити рентабельність підприємства.

Практичне заняття 2.3

Тема: Фінансові шахрайства та крадіжки у кредитно-фінансових установах.

План

1. Характеристика кредитної діяльності банківської системи України.

2. Протидія шахрайствам, які вчиняються в процесі кредитної діяльності.

3. Найбільш розповсюджені шахрайства та крадіжки в банківських установах.

Література: [4], [5], [13], [15], [26], [30], [31].

Методичні рекомендації

Метою цього заняття є вивчення середовища здійснення комерційної діяльності підприємства та набуття знань про діяльність кредитно-фінансових установ.

Після вивчення практичного заняття №2.3 студент повинен знати структуру фінансової системи України, особливості діяльності кредитно-фінансових підприємств, а також вміти попереджувати злочини під час банківських чи інших фінансових операцій.

З розвитком ринкових відносин в Україні все більш важливу роль відіграє банківська система, яка регулює кредитні і грошові операції, а також сприяє зростанню економічного потенціалу держави. Банки перетворюють і мобілізують діючий капітал та тимчасово вільні грошові кошти, заощадження і доходи населення, виконують різноманітні кредитні, посередницькі, інвестиційні та інші операції. Банківську систему України становлять сьогодні Національний банк України з мережею своїх органів і комерційні банки.

Кредитна діяльність для банків у сучасних умовах є найбільш ризикованою, у зв'язку з великою кількістю кредитів, що не повертаються. З метою протидії загрозам кредитній діяльності, фінансові установи проводять комплексну перевірку позичальника, здійснюють контроль за виконанням зобов’язань та поверненням кредиту.

До найпоширеніших способи вчинення злочинів, що вчиняються у фінансових установах, відносять: розкрадання грошових коштів вкладників шляхом повного або часткового не оприбуткування; розкрадання облігацій державної позики та інших цінних паперів при купівлі їх у населення; розкрадання грошових коштів шляхом привласнення нарахованих відсотків по вкладах клієнтів й дивідендів по акціям та ін.