71. Система зборів за порушення природного середовища включає такі основні елементи:

- обсяги шкідливих викидів і скидів, обсяги використаних природних ресурсів, грошову оцінку природних ресурсів, вартість переробки та захоронення шкідливих відходів;

- порядок вилучення коштів, ставки платежів, допустимі межі порушення середовища, порядок розподілу зібраних коштів;

- платежі за одиницю використаних природних ресурсів, один гектар оброблюваної землі, одиницю використаної ділової сировини, відстріл тварин, виробленої риби.

72. За понадлімітне порушення природного середовища, платежі стягуються:

- за п’ятикратною ставкою;

- за трьохкратною ставкою;

- за двохкратною ставкою.

73. В Україні збори стягуються за такі порушення природного середовища:

- вітрову та водяну ерозію ґрунтів, несанкціоновану вирубку лісів, дорожньо-транспортні пригоди та аварії на водах, які спричинюють забруднення довкілля;

- перевищення нормативу двоокису вуглецю у вихлопних газах автомобілів, питомої ваги розораних ґрунтів, перевищення вантажопідйомності автомобілів, забруднення санітарних зон;

- забруднення атмосфери, водних об’єктів, розміщення відходів, збитків завданих рослинам і тваринам.

74. Екологічні платежі розподіляються таким чином:

- 33,3 % – до місцевих бюджетів, 33,3 % - до обласних бюджетів, 33,3 % - до Державного бюджету;

- 10 % - до місцевих бюджетів, 25 % - до обласних бюджетів, 65 % - до Державного бюджету;

- 50 % - до обласного бюджету; 50 % - до державного бюджету.

75. Збори за забруднення атмосфери поділяються на:

- збори за забруднення атмосфери автомобільним, залізничним, водним та авіаційним транспортом;

- збори за забруднення атмосфери продуктами розпаду радіоактивних елементів, відходами продукції хімічних та нафтохімічних підприємств;

- збори на забруднення атмосфери стаціонарними та пересувними джерелами.

76. Забруднюючі речовини в залежності від класу небезпеки поділяються на:

- на 4 групи;

- на 3 групи;

- на 5 груп.

77. Коригуючий коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту становить:

- для обласних центрів – 1,5, курортних місць – 2,0.

- для районних центрів – 1,25, обласних центрів і курортних зон – 1,5.

- для обласних центрів – 1,25, курортних місць – 1,65.

78. Коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність населеного пункту становить:

- 500,1 – 1000 тис. жителів – 1,5, понад 1 млн. – 2;

- 500,1 – 1000 тис. жителів – 1,55, понад 1 млн. – 1,8;

- 500,1 – 1000 тис. жителів – 1,35, понад 1 млн. – 1,5.

79. Нормативи збору за 1 т використаного пального диференціюють:

- для автомобільного, морського і річного, залізничного транспорту;

- для двигунів до 2 куб. см, 2,1 – 3 куб. см, більше 3 куб. см;

- для двигунів обладнаних каталізаторами, для двигунів не обладнаних каталізаторами.

80. Нормативи скидів збільшуються:

- для скидів у озера і ставки – у 2,5 рази, підземні водоносні горизонти – 5 разів;

- для скидів у озера і ставки – у 1,5 рази, підземні водоносні горизонти – 10 разів;

- для скидів у озера і ставки – у 2 рази, підземні водоносні горизонти – 5 разів.

81. Коригуючий коефіцієнт, що враховує розміщення відходів у населеному пункті чи на відстані не менше 3 км від нього становить:

- 3;

- 1,5;

- 2.

82. Коригуючий коефіцієнт для смітника, що не забезпечує повного захисту середовища:

- 5;

- 2;

- 3.

83. За заподіяння шкоди тваринам і рослинам діють такі збори:

- збори за шкоду заподіяну диким і свійським тваринам, самовільну вирубку лісів, транспортування ділової сировини річками;

- штрафи за незаконний промисел диких звірів і птахів, цінних видів риб, пошкодження дерев, чагарників, саджанців, газонів;

- екологічні, економічні, соціальні збори, платежі за понаднормативні скиди.

84. Річна ставка земельного податку за використання 1 га сільськогосподарських угідь встановлюється:

- від вартості 1 га;

- від середньої вартості виробленої на 1 га продукції;

- від середньої врожайності і-тої культури на 1 га.

85. За використання земель населених пунктів річна ставка податку від грошової вартості землі становить:

- 10 %;

- 1 %;

- 5 %.

86. За непрофільне використання сільськогосподарських угідь плата від грошової вартості землі становить:

- 5 %;

- 3 %;

- 10 %.

87. За видачу ліцензій на використання надр іноземним юридичним та фізичним особам збір збільшується:

- в 1,5 рази;

- в 3 рази;

- в 2 рази.

88. Плата за використання водних ресурсів включає:

- збір за використання води як природного ресурсу та збір за забір води, її очищення і розподіл між водокористувачами;

- збір за забір води та платежі за транспортування водних ресурсів;

- збір за використання води для технічних потреб та в сільськогосподарському виробництві.

89. В залежності від відстані лісосіки до пункту вивозу ліси поділяються на:

- 6 розрядів;

- 5 розрядів;

- 4 розряди.

90. Обов’язковою умовою полювання є:

- наявність законодавчо закріплених мисливських угідь;

- наявність єгерських служб;

- наявність ліцензії.

91. Екологізація це:

- це сукупність природоохоронних заходів направлених на підвищення ефективності діяльності промислових підприємств;

- зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції;

- процес підвищення ефективності використання природних ресурсів.

92. Екодеструктивні впливи виробництва включають:

- забруднення, порушення ландшафтів, прямий вплив на організм людини, негативний вплив на тварини і рослини;

- інтенсифікацію виробництва, підвищення рівня безробіття, прискорений знос обладнання, вичерпність не відновлюваних природних ресурсів;

- забір води для промислового використання, неконтрольована вирубка лісів, знищення рослин і тварин занесених в червону книгу.

93. Для екологізації виробництва потрібні такі передумови:

- стратегічні, тактичні, оперативні;

- соціальні, економічні, технологічні;

- охорона здоров’я, охорона довкілля; раціональне використання мінеральних ресурсів.

94. Стадії екологізації виробництва:

- розробка екологічного проекту, виробництво екологічного обладнання, впровадження ресурсозберігаючих технологій, використання енергії сонця і вітру;

- проектування об’єктів нульового циклу, будівництво екологічних будівель і споруд, виробництво екологічного обладнання, екологічне навчання виробничого персоналу;

- розвиток екологічного обладнання, екологічно обумовлене вдосконалення технологій, підвищення ефективності складових життєвого циклу виробів і послуг, виробництво екологічних товарів.

95. Механізм екологізації виробництва включає:

- стратегічне і оперативне планування, місячні та декадні графіки;

- мету, завдання, об’єкти, суб’єкти, інструменти екологізації;

- комплекс заходів з підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства;

96. Завдання екологізації виробництва:

- усунення потреби в екологічно несприятливій продукції, заміна екологічно несприятливих технологій, зниження ресурсомісткості продукції;

- збільшення виробництва екологічного обладнання, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції;

- збільшення виробництва гідро-електроенергії, зменшення використання деревини, перехід до використання відновлюваних джерел енергії.

97. Екологізація економіки здійснюється через:

- вплив на пропозицію, вплив на попит, вплив на взаємозв’язок між виробниками і споживачами;

- виробників екологічного обладнання, торгових посередників, державні митні органи;

- іноземних та вітчизняних інвесторів, екологічні державні та регіональні фонди.

98. Необхідна умова впливу на екологічний попит:

- наявність необхідних фінансових ресурсів для здійснення екологічного моніторингу продукції;

- екологічна грамотність, поінформованість, навички, свідомість і дисципліна споживачів;

- комплекс природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

99. Екологічний аудит це:

- найпоширеніші в галузі охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів заходи направлені на забезпечення раціонального природокористування та охорони здоров’я населення;

- державна програма стимулювання природоохоронної діяльності та впровадження ресурсозберігаючих технологій на рівні галузей, територій та підприємств;

- процес екологічної перевірки, який полягає в отриманні і оцінці об’єктивної інформації з метою визначення відповідності критеріям аудиту конкретних екологічних заходів, умов, систем управління чи інформації про них з подальшою передачею результатів замовнику.