36. Втрати в природокористуванні поділяються на такі групи:

- економічні, соціальні, можливостей;

- в промисловості, сільському господарстві, на транспорті;

- відтворювані, не відтворювані, не передбачувані.

37. Визначення збитків від забруднення навколишнього середовища проводиться в такій послідовності:

- визначення втрат які зазнали підприємства, визначення витрат на лікування додатково захворілого населення, визначення збитків, які нанесені соціальній та культурній сфері;

- видача завдання на розробку плану дослідження навколишнього середовища, виявлення об’єктів, які постраждали внаслідок забруднення, складання калькуляції збитків за статтями витрат;

- визначення чим забруднене навколишнє середовище, визначення кругу реципієнтів, які зазнали збитків, оцінка натуральних розмірів збитку, оцінка збитку в грошовій формі.

38. Еколого-економічний збиток складається з таких елементів:

- капітальні збитки, поточні збитки, оперативні збитки;

- збиток держави, збиток підприємств, збиток населення;

- втрачений продукт, недовироблений продукт; компенсаційні витрати;

39. Збитки від порушення земельних ресурсів виникають через:

- облаштування водосховищ, зміну кліматичного середовища, загазованість атмосфери, використання не сертифікованого насіння;

- втрату землі (переведення сільськогосподарських земель під несільськогосподарські потреби та облаштування інженерних комунікацій) і зниження її урожайності;

- інтенсивне її використання, заморозки, засуху, радіоактивне забруднення, підвищене електромагнітне поле.

40. Збитки від забруднення водних ресурсів виникають через:

- збільшення захворюваності населення, зменшення вилову риби, збільшення витрат на очистку води для споживання її населенням і підприємствами;

- перебої в роботі поромного та судноплавного транспорту, гідроелектростанцій та гідроакумулюючих станцій;

- збільшення концентрації у водоймах водоростей, пониження рівня ґрунтових вод, неконтрольованих опадів та повеней.

41. Збитки від забруднення атмосферного повітря виникають через:

- авіаційні катастрофи, затримки авіаційних рейсів, зміну кліматичного середовища та затримку стартів космічної техніки;

- збільшення захворюваності населення, прискорений знос обладнання, зниження продуктивності ґрунтів, лісів та тварин;

- конфлікт загальнодержавних інтересів та інтересів підприємств і підприємців.

42. Загальна ефективність використання природоохоронних заходів розраховується за такими ефективностями:

- народногосподарською, госпрозрахунковою;

- доходною, витратною, порівняльною;

- економічною, екологічною, соціальною;

43. Економічна ефективність природоохоронних заходів визначається шляхом:

- співставлення економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснення;

- сумування різних видів ефектів отриманих після впровадження заходів;

- множення економічних результату на обсяги додатково випущеної продукції після впровадження заходів.

44. Природоохоронні заходи бувають:

- стратегічні та тактичні;

- ресурсозберігаючими та еколого-захисними;

- одно-цільовими та багатоцільовими.

45. За формулою Е = ∑∑ Еіj / (Сн + Ен х Кн) визначається:

- порівняльна ефективність природоохоронних заходів;

- загальна ефективність природоохоронних заходів;

- загальний ефект від впровадження природоохоронних заходів.

46. За формулою Е = (∑∑ Еіj – Сн) / Кн визначається:

- порівняльна ефективність природоохоронних заходів;

- загальна економічна ефективність капітальних вкладень;

- абсолютна ефективність природоохоронних заходів.

47. За формулою Еіj = ∆Уіj визначається:

- загальний ефект від впровадження природоохоронних заходів;

- порівняльна ефективність природоохоронних заходів;

- абсолютна ефективність природоохоронних заходів.

48. За формулою С + Ен х К → min визначається:

- загальна ефективність природоохоронних заходів;

- загальний ефект від впровадження природоохоронних заходів;

- порівняльна ефективність природоохоронних заходів;

49. За формулою ∑ [(Кп + Кgt + Сt) / (1 + Енп)^t] → min визначається:

- загальна ефективність природоохоронних заходів, які мають тривалі терміни впровадження;

- порівняльна ефективність природоохоронних заходів, які мають тривалі строки реалізації проекту;

- загальний ефект від впровадження природоохоронних заходів визначений за сумою капітальних і поточних витрат.

50. Еколого-економічна оцінка проектів включає такі етапи:

- пошук майданчика для будівництва, вибір підрядних організацій для виконання будівництва, техніко-економічне обґрунтування заходу, затвердження розробленого проекту;

- пошук інвестора для здійснення інвестицій у будівництво, формування пакету замовлень на виконання підрядних робіт, підписання договорів на проведення будівництва, підбір необхідних мінеральних ресурсів для здійснення будівництва.

- оцінку допустимості будівництва, або реконструкції, обґрунтування передбачуваного будівництва, мінімізацію впливу запроектованого об’єкту на навколишнє природне середовище, визначення еколого-економічного ефекту.