8. Еколого-економічна система це:

- інтеграція економіки і природи, які представляють собою взаємопов’язане і взаємообумовлене функціонування суспільного виробництва і природних процесів;

- економічне обґрунтування екологічної діяльності суспільства;

- поєднання заходів екологічного та економічного впливу суспільного виробництва на використання і збереження природного середовища.

9. Еколого-економічні відносини це:

- відносини між підприємствами, які використовують природні ресурси та державними правоохоронними органами, які здійснюють контроль за їх використанням;

- відносини між людьми в процесі природокористування, які не порушують екологічну рівновагу та враховують економічний підхід до використання природних ресурсів;

- відносини між державними екологічними та економічними органами, які забезпечують управління в сфері природокористування.

10. Екологічна рівновага це:

- баланс природних чи змінених людиною компонентів і природних процесів, що створюють середовище та забезпечують тривале існування екологічної системи;

- рівноважна ціна використаних та відтворених природних ресурсів;

- рівновага між обсягами водних, атмосферних, рослинних та тваринних ресурсів та потребами в них суспільства.

11. Навколишнє природне середовище це:

- комплекс створених природою та людиною компонентів, які використовуються суспільством;

- сукупність будівель, споруд, тваринного та рослинного світу, яку використовую підприємства під час виробничого процесу;

- все, що оточує нас та не створене людиною (гірські породи, атмосфера, гідросфера, біосфера).

12. Природні умови це:

- стан кліматичних факторів природного середовища, в конкретно досліджуваний часовий період;

- тіла і сили природи, її властивості, які на даному рівні розвитку виробничих сил визначають життєдіяльність суспільства, хоча безпосередньо не приймають участі в діяльності людей;

- атмосферний тиск, температура повітря, радіаційний фон, швидкість вітру, густота лісових насаджень, родючість ґрунтів та ін.

13. Природні ресурси це:

- основні засоби, оборотні кошти та трудові ресурси країни;

- тіла і сили природи, які використовуються або можуть бути використані людьми;

- використані людиною, в процесі господарської діяльності, корисні копали.

14. До невичерпних природних ресурсів відносять:

- сонячну енергію, енергію вітру, атмосферне повітря, енергію морських відливів;

- запаси нафти і газу, уранових руд, рослинний і тваринний світ;

- обсяги виробленої теплоенергетики, родючість ґрунтів та запаси світового океану.

15. Класифікація природних ресурсів за приналежністю до того чи іншого елементу природи:

- ґрунти, ліси, торфовища, конденсати, тверді, рідкі;

- атмосферні, біосферні, фітосферні, літосферні;

- мінеральні, земельні, водні, рослинні і тваринні.

16. Україна багата на такі мінеральні ресурси:

- рибний, тваринний, рослинний світ, водні ресурси;

- кам’яне і буре вугілля, залізні, алюмінієві, уранові руди;

- нітриди, нітрати, сульфати, фосфорити.

17. Сучасна економіко-екологічна думка вважає, що використання природних ресурсів:

- повинно зосереджуватися у державних структурах;

- повинно бути передано в приватну власність;

- повинно бути розподілено між державною і приватною власністю.

18. У середовищі проживання людини виділяють такі компоненти:

- природні, антропогенні, соціальні;

- етичні, моральні, матеріальні;

- літосферу, біосферу, стратосферу.

19. Природні ресурси і природні умови відрізняються:

- фізичним складом;

- характером взаємозв’язків з людством;

- хімічним складом.

20. До відтворюваних природних ресурсів відносяться:

- тваринний і рослинний світ, родючість ґрунту;

- корисні копалини, торфородовища, прісні води;

- енергія вітру, енергія морських припливів, ядерна енергія.

21. Використання природних благ аналізується за допомогою таких показників:

- еколого-економічних;

- соціально-фізіологічних;

- морально-етичних.

22. Природні фактори виконують щодо людини такі функції:

- регулюючі, коригуючи, стабілізаційні, планові;

- стратегічні, тактичні, оперативні, повсякденні;

- фізіологічні, соціальні, економічні, екологічні.

23. Економічна оцінка природних ресурсів це:

- грошовий вираз загальнодержавної цінності природних благ, який визначається шляхом вимірювання ефективності їх відтворення;

- собівартість добування природних компонентів, їх переробки, використання у виробах та утилізації;

- сумарна вартість добутих в країні, протягом аналізованого періоду корисних копалин.

24. Економічна оцінка природних ресурсів виконує такі функції:

- екологічну і соціальну;

- облікову і стимулюючу;

- стратегічну і тактичну.

25. Основні концепції оцінки природних ресурсів:

- витратна і рентна;

- дохідна і витратна;

- дохідна і рентна.

26. Витратна концепція оцінки природних ресурсів враховує:

- різницю вартості продукції з кращих та гірших земель, або різницю цін виробництва і собівартості продукції;

- сумарну вартість мінеральних, ґрунтових, рослинних та водних ресурсів;

- необхідні витрати праці на відтворення кількісних або якісних параметрів природних благ, а також їхню підготовку до залучення в господарську діяльність.

27. Рентна концепція оцінки природних ресурсів:

- базується на обчисленні диференційної ренти та розраховується як різниця продукції з кращих і гірших земель, або чистого доходу підприємств, які функціонують в різних умовах;

- базується на обсяг вкладеної праці і засобів виробництва для відтворення природних ресурсів та розраховується як сума витрат розвідку на відтворення земель;

- базується на платі за обсяги вилучених з природного обігу природних ресурсів та зборах за збитки заподіяні природі забрудненням навколишнього природного середовища.