6. Обов'язки дітей щодо батьків

Виходячи з взаємності обов'язків батьків та дітей, закон встановлює, що діти у тих випадках, коли батьки є непра­цездатними і потребують матеріальної допомоги, повинні їх утримувати. У більшості випадків дорослі діти подають своїм батькам матеріальну підтримку добровільно. Однак є особи, які не усвідомлюють свій обов'язок щодо батьків. Тому за­кон¹⁰, встановлюючи обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх непрацездатних батьків, що потребують допомоги, припускає можливість примусового здійснення такого обов'язку через суд.

До сплати аліментів притягуються повнолітні діти, які ма­ють заробіток чи інші доходи. Деякі неповнолітні діти ма­ють самостійний заробіток по досягненню ними 16-ти років, у зв'язку з чим можуть надавати своїм батькам певну матері­альну допомогу. Однак до настання повноліття (18 років) діти не несуть юридичного обов'язку надавати утримання батькам, і суд не має права стягувати з них аліменти на ко­ристь останніх.

Обов'язки по утриманню батьків виникають в тих випад­ках, коли вони є непрацездатними та потребують допомоги

Непрацездатними за віком визначаються жінки, які досягай 55 років, та чоловіки, які досягли 60 років (у певних випад­ках жінки, які досягли 50 років, чоловіки — 55 років), а також визнані у встановленому порядку інвалідами. Слід мати на увазі, що непрацездатні громадяни, які мають необхід­ний трудовий стаж, забезпечуються державними пенсіями. Тому аліментний обов'язок повнолітніх дітей виникає тільки щодо непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги. Факт нужденності встановлюється судом залеж­но від конкретних обставин справи. Повнолітні діти, які сплачують аліменти на батьків, можуть бути притягнуті до участі в додаткових витратах, викликаних винятковими об­ставинами (тяжка хвороба, каліцтво, оплата праці осіб, які доглядають за батьками, та ін.).

Згідно до статті 90 КпШС України розмір участі кожного з дітей по утриманню непрацездатних батьків, які потребу­ють допомоги, встановлюється судом, виходячи з матеріаль­ного і сімейного становища батьків та дітей, у частковому відношенні до заробітку (доходу), що оплачується щомісяч­но. Крім того, судом враховується можливість батьків отри­мувати аліменти один від одного (мається на увазі, що по­дружжя повинні утримувати матеріально одне одного).

При визначенні суми утримання суд враховує всіх пов­нолітніх дітей даного з батьків, незалежно від того, пред'яв­лена вимога до всіх дітей або тільки до одного чи деяких з них.

Якщо батьки не виконують своїх батьківських обов'язків щодо дітей, то вони і не повинні розраховувати на отриман­ня матеріальної допомоги від дітей у майбутньому, хоча такі вимоги зустрічаються у судовій практиці.

Підставою для звільнення дітей від обов'язків по утриман­ню своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і звільнення від стягнення витрат по догляду за ними є вста­новлений судом факт ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків¹¹.

Під ухиленням від виконання батьківських обов'язків по­трібно розуміти результат винної поведінки батьків по ви­конанню та утриманню дітей. З незалежних від них причин батьки можуть протягом тривалого часу не брати участі у вихованні або утриманні своїх дітей. У цих випадках пов­нолітні діти не звільняються від обов'язків по утриманню своїх батьків.

За злісне ухилення ввд сплати аліментів на користь батьків, як і ухилення батьків від сплати утримання на дітей, перед­бачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до одного року або виправних робіт на той же строк¹² ().