2.8. Облік зобов'язань

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його

погашення..

Основою класифікації зобов’язань є їх розподіл залежно від строку, що визначається від дати балансу до дати погашення, яка визначена умовами виникнення зобов’язання (контрактом, умовами постачання, законодавством тощо).

За таким часовим критерієм виділяються дві головні групи зобов’язань – довгострокові та поточні.

Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.

До довгострокових зобов’язань належать: довгострокові кредити банків;інші довгострокові фінансові зобов’язання;відстрочені податкові зобов’язання;інші довгострокові зобов’язання.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов’язань відносяться: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;короткострокові векселі видані;кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;поточна заборгованість за розрахунками: інші поточні зобов’язання.

Окремі позиції у обліку і фінансовій звітності визначені П(С)БО також для тих фінансових зобов’язань, які виникають внаслідок випуску самим підприємством векселів та облігацій.

Нарахування суми поточного податку на прибуток за звітний період у бухгалтерському обліку відображається записом:

Дебет 981 “Витрати на податок з прибутку від звичайної діяльності”

Кредит 641 “Розрахунки за податками” (аналітичний рахунок “Податок на прибуток”)

Перерахування до бюджету податку на прибуток відображається записом:

Дебет 641 “Розрахунки за податками” (аналітичний рахунок “Податок на прибуток”)

Кредит 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться за допомогою таких документів: рахунок, накладна, акт виконаних робіт. Так, як досліджуване підприємство є представником малого бізнесу, тому на ньому застосовується спрощена система оподаткування – єдиний податок (6%). Підприємство є платником ПДВ, яке виникає в результаті різниці між отриманим доходом і витратами на виробництво, які підтверджені податковими накладними постачальників.

Підприємство сплачує до бюджету наступні платежі: ПДВ, забруднення навколишнього середовища, єдиний податок, плата за оренду землі комунальної власності. Приклади документації – в додатках АФ-БТ.

2.9. Облік розрахунків з оплати праці та за страхуванням

Для обліку розрахунків з оплати праці використовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. На цьому рахунку узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Оцінка забезпечення здійснюється за балансовою вартістю ресурсів, необхідних для погашення відповідних зобов’язань на дату балансу.

Кожне забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Саме тому аналітичній облік забезпечень слід вести у розрізі окремих забезпечень.

Підприємство, наприклад, може встановити певний щомісячний норматив відрахувань для створення відповідного забезпечення сплати відпускних.

Усі види утримань поділяються на обов‘язкові за згодою працівників.

До обов‘язкових відносять: прибутковий податок, відрахування до Пенсійного фонду, утримання збору на загальнообовязкове соціальне страхування, утримання збору на загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття та утримання за виконавчими листами за рішенням судових

органів.

До утримань за згодою відносять: утримання на підставі його письмової заяви, профспілкові внески, погашення сум дрібних нестач, вартість харчування, невикористані підзвітні суми тощо.

Завданням бухгалтерії є перевірка правильності даних у первинних документах і нарахування заробітної плати, документи щодо якої оформляються в певному порядку—за окремими підрозділами та службами; в підрозділах за категоріями персоналу; за табельними номерами працівників.Розрахунково-платіжні відомості складають за кожною одиницею підприємства у розрізі категорій персоналу, табельних номерів.Кожен запис обоснується первинними документами.У платіжну відомость переносять суму до видачі. Касир закриває відомість підсумковим записом. Видача депонованої суми оформляється видатковим ордером [3, с. 254].

Для відображення нарахування заробітної плати із нарахування, перерахування та утримань призначено рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці», який має субрахунки: 661,662 «Розрахунки з депонентами». Підставою для складання проводок служать підсумкові дані розрахункових відомостей.

ТзОВ «Луцькі меблі» в 2010 році прийняло на роботу трьох столярів. У відділі кадрів пропонують вакансії. При появі претендента розглядається його кваліфікація, стаж роботи за спеціальністю. Тоді зі згоди сторін він пише заяву з проханням прийняти його на роботу з випробувальним терміном – 2 тижні. Після закінчення цього терміну, якщо претендент добре себе зарекомендував себе, він заповнює анкету з особистими даними, начальник відділу кадрів пише наказ про прийняття його на постійну роботу і він проходить інструктаж по техніці безпеки та приступає безпосередньо до роботи.

Облік заробітної плати на ТзОВ «Луцькі меблі» є автоматизованим. Приклади документів з оплати праці відображені в додатках БУ-ВД.