
- •1.1. Рівняння Шрединґера
- •1.7. Основні постулати квантової механіки.
- •1.8. Принцип невизначеності.
- •Лекція 2 Квантовий гармонічний осцилятор
- •2.1.Гармонічний осцилятор.
- •2.3.Хвильові функції.
- •2.3.Оператори породження і знищення.
- •Лекція 3 Загальна теорія резонаторів
- •Розклад електромагнітного поля по модах резонатора.
- •3.2.Квантування поля.
- •3.3.Квантування плоских хвиль.
- •3.4.Густина станів і випромінювання абсолютно чорного тіла
2.3.Хвильові функції.
Хвильова функція гармонічного осцилятора, як випливає (2.3) має вигляд:
.
Нормуюча постійна
визначається з умови:
(2.11)
Звідси отримаємо
для
:
Отже нормована хвильова функція рівна:
(2.12)
Деякі властивості
функцій
.
(2.13)
(2.14)
2.3.Оператори породження і знищення.
Розглянемо оператори
і
,
які визначаються наступним чином:
(2.15)
(2.16)
З співвідношень (2.13) і (2.14) випливає:
(2.17)
Рівняння (2.17) узгоджуються із операторними рівняннями:
(2.18)
Про оператори
і
здебільшого
говорять, як про оператори народження
і знищення. Такі назви пояснюються тим,
що згідно (2.18) дія оператора
(або
) на хвильову функцію
,
що відповідає стану з
квантами енергії
,
переводять її в нову хвильову функцію
стану з
(або
)
квантами, народжуючи (або знищуючи)
один квант. Комутатор
і
рівний:
,
тут використовуємо,
що
.
Отже,
.
(2.19)
На основі (2.15) і
(2.16) можна виразити і через
і
:
(2.20)
Підставивши (2.20)
в гамільтоніан та використавши
і
маємо:
.
Оскільки
,
то:
. (2.21)
Це найбільш
використовувана форма гамільтоніана
гармонічного осцилятора, і саме вона
буде зустрічатися в наступних лекціях.
Оператор
комутує з
,
і його власні значення рівні числу
квантів
.
Це легко показати з допомогою рівняння
(2.18).
Так, що
в повному узгодженні з (2.21).
Лекція 3 Загальна теорія резонаторів
-
Розклад електромагнітного поля по модах резонатора.
Поле в резонаторі описується рівняннями Максвела :
(3.1)
Обмежимося випадком однорідного та ізотропного середовища без зарядів, тоді:
(3.2)
де e та m – відповідно діелектрична та електромагнітна проникливість середовища.
Розглянемо
електричне поле
і магнітне поле
в об’ємі
,
який обмежений ідеально провідною
поверхнею
На ній повинні обертатися в нуль: дотична
компонента вектора
,
тобто
а також нормальна компонента
тобто
(
– одиничний вектор нормалі до поверхні
).
Розкладемо
і
у ряди по системах ортогональних
векторних полів
і
.
Ця система полів, вперше використана
Слеттером, задовольняє рівнянням
,
(3.3)
(3.4)
де
–
будемо рахувати постійною величиною.
Дотична складова вектора
вздовж
рівна нулю :
на
.
(3.5)
Візьмемо ротор від обох частин (3.3) і (3.4) і скористаємося векторною тотожністю:
Це приводить до відомих хвильових рівнянь:
(3.6)
З рівнянь (3.3),
(3.4) і умови (3.5) випливає, що нормальна
складова
,
рівна нулю на
.
Щоб це доказати, розглянемо на поверхні
довільний замкнутий контур
,
що охоплює елемент поверхні
,
і інтеграл
(3.7)
де поле
представлено
у вигляді суми дотичної –
і
нормальної
до
поверхні
компонентів. Перший член в правій частині
(3.7) рівний нулю внаслідок (3.5), другий
доданок рівний нулю через ортогональність
векторів
і
Перетворимо ліву частину (3.7), скориставшись
теоремою Стокса
Оскільки контур
вибрано
довільно, то
на
.
(3.8)
Докажемо, що
функції
і
ортогональні в розумінні
;
,
(3.9)
Доведемо
ортогональність функцій
.
Для
доведення ортогональності аналогічне.
Для доведення ортогональності
скористаємося тотожністю:
Покладемо спочатку
потім
Віднімемо другу рівність від першої:
З рівняння (3.4)
маємо
Підставимо
це в останню рівність:
.
Візьмемо інтеграл по об’єму від правої та лівої частини, для лівої частини скористаємося теоремою Гауса-Остроградського.
Врахувавши граничні
умови (5.5) і векторну тотожність
маємо:
Так як
то ліва частина рівна нулю. Отже
,
коли
Виберемо функції
і
такими , щоб вони задовольняли умовам
нормування:
(3. 10)
Ці умови будуть
використовуватися на протязі багатьох
лекцій. Поля
і
в резонаторі розкладемо в ряди:
(3.11)
де
Підставши (3.11) в перше рівняння Максвела
(3.1) з врахуванням (3.3) і (3.4) отримаємо :
(3.12)
(3.13)
Візьмемо похідну
по часу правої і лівої частини рівняння
(4.13) ще один раз і підставимо
в це рівняння, отримаємо:
(3.14)
Звідси випливає,
що
–
кругова ячастота коливань
–ї
моди.