
- •Тема 1. Геометричні побудови
- •Тема 2. Вигляди та аксонометрія (графічна робота 1)
- •Тема 3. Прості розрізи (графічна робота 2)
- •Тема 4. Епюр 1. Розгортка піраміди (графічна робота 3)
- •Тема 5. Епюр 2. Перетин поверхні обертання площиною
- •Тема 6. Ескізи і робочі креслення деталей (Графічна робота 5).
- •Сч 18 гост 1412-85.
- •Ст3 дсту 2651-94.
- •Сталь 45 гост 1050-88.
- •Тема 7. Креслення складальних одиниць (графічна робота 6)
- •Література
Тема 7. Креслення складальних одиниць (графічна робота 6)
Складальні одиниці – це вироби, складові частини яких сполучені в результаті складальних операцій: зварки, паяння, згвинчення і ін. До складальних одиниць відносяться механізми, прилади, пристрої, призначені для виконання якої-небудь функції.
Виконання креслень складальних одиниць є одним з етапів в процесі створення конструкторської документації при проектуванні. Схематично цей процес можна представити таким чином:
До складу конструкторської документації залежно від стадії її розробки можуть входити такі документи, як: креслення складальних одиниць, робочі креслення деталей, схеми, специфікації, записки пояснень, технічні умови, розрахунки і ін.
Креслення складальних одиниць на різних етапах створення конструкторської документації можуть називатися по-різному, залежно від їх призначення і змісту.
-
Складальне креслення – це креслення, що містить зображення виробу і інші дані, необхідні для його виготовлення (складання) і контролю. Кількість зображень і їх тип повинні давати уявлення про взаємозв'язок і способи з'єднання деталей. Застосовуються такі креслення в серійному і масовому виробництві.
-
Монтажне креслення – це документ, що містить контурне зображення виробу, а також дані, необхідні для його монтажу на місці застосування.
-
Креслення загального вигляду – це документ, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснюючий принцип його роботи. Такі креслення застосовують в дрібносерійному і одиничному виробництві. Їх використовують для підготовки виробництва новостворюваних виробів, розробки технологічної документації, проектування оснащення, виконання робочих креслень окремих деталей.
У учбовому процесі по курсу «Інженерна графіка» студент матиме справу з кресленням загального вигляду.
Креслення загального вигляду повинне містити:
-
Необхідну і достатню кількість зображень (видів, розрізів, перетинів) для розуміння конструктивного пристрою виробу, а також всіх його складових частин, способу з'єднання і взаємодії між собою, принципу роботи виробу.
-
Номери позицій складових частин, що входять у виріб.
-
Основні характеристики виробу.
-
Розміри виробу: габаритні, настановні, приєднувальні розміри і інші параметри елементів, що виконуються і контролюються в процесі складання, розміри елементів, що зображаються на кресленні умовно, а також необхідні довідкові розміри.
До креслення загального вигляду додається специфікація – таблиця, в яку заносять складові частини, що входять у виріб і конструкторські документи, що розробляються до них.
Деталювання креслення загального вигляду
Деталюванням називається виконання робочих креслень деталей по кресленню загального вигляду. Як відомо, робочі креслення призначаються для виконання по ним деталей, які потім поступають на збірку.
Вимоги до робочих креслень були викладені в розділі «Ескізи і робочі креслення деталей».
Перед тим, як приступити безпосередньо до деталювання, необхідно виконати роботу, яка називається «Читання креслення». Цю роботу можна виконати, наприклад, в такому порядку:
-
Ознайомитися з найменуванням складальної одиниці і з'ясувати призначення даного пристрою (по опису).
-
Ознайомитися із специфікацією виробу (рис. 32).
-
Кожну позицію (номер деталі) знаходити на кресленні: спочатку на тому зображенні, на якому вона вказана, а потім на решті всіх зображень (рис. 33). При пошуку додаткових зображень кожної деталі орієнтуватися на:
а) проекційний зв'язок, відповідність розмірів;
б) штрихування – одна і та ж деталь на всіх розрізах і перетинах повинна бути заштрихована однаково.
При знаходженні всіх зображень деталі повинен бути виявлений її зовнішній і внутрішній устрій, що дозволяє визначити необхідну кількість зображень для її робочого креслення.
При читанні креслення необхідно ознайомитися також з описом складальної одиниці, що дозволяє зрозуміти роботу пристрою, призначення деталей, що входять до нього, а звідси роль і значення окремих елементів деталі.
Приступаючи до виконання робочого креслення кожної деталі, необхідно:
-
Визначити мінімальну, але достатню кількість зображень і їх тип.
-
Вибрати масштаб креслення деталі, яке може відповідати масштабу креслення складальної одиниці, але може бути і іншим.
-
Вибрати формат креслення залежно від кількості зображень і вибраного масштабу.
-
Оформити формат: виконати на ньому рамку і основний напис.
-
Виконати зображення в тонких лініях, починаючи з осьових і центрових ліній. Зображення будуються за розмірами, які визначаються (вимірюються) по кресленню складальної одиниці з урахуванням масштабу.
-
Проставляються розміри, виконуються написи. При визначенні розмірів необхідно враховувати умови збірки: погоджувати розміри.
-
Заповнюється основний напис.
-
Обводиться креслення.
На кресленнях складальних одиниць застосовують ряд умовностей і спрощень, які не допускаються на робочих кресленнях. До них відносяться такі спрощення, як, наприклад:
-
Не показують деякі дрібні конструктивні елементи: фаски, галтелі і т.п.
-
Спрощено зображають різьбові з'єднання: не показують зазори, запаси глухих отворів під гвинти і шпильки.
На робочих кресленнях, на відміну від складальних креслень, повинні знайти своє віддзеркалення всі подробиці конструкції.
Завдання по темі 7 – "Деталювання креслення складальної одиниці"
Виконати робочі креслення вказаних викладачем деталей, що входять до складу складальної одиниці, по кресленню загального вигляду (рис. 33 ). Індивідуальне завдання по темі "Деталювання" видається викладачем.
Приклад виконання ГР6 див. с. 64, рис. 34 – РК.
Рис.32
Рис. 34